Схема розташування сливових дерев і наявність шпалери зумовлюють форму крони та прийоми її формування.
Для створення сливового саду використовують однорічні саджанці. Щоб майбутній сад було легше формувати, слід обирати однотипні саджанці — кронованою чи некронованою має бути вся партія, не повинні рослини різнитися й висотою.
Посадивши деревця в сад, найперше слід визначитися з висотою штамба. Якщо у пристовбурових смугах заплановано гербіцидний пар, висота штамба має бути не меншою за 80 см. Для некронованих саджанців за гарного агрофону (зрошення, родючий ґрунт) і добре розвиненої кореневої системи утворення крони ліпше ініціювати за допомогою кербування — у місці, де хочемо отримати гілки, слід пошкодити кору над брунькою.
Формування сливи великою мірою залежить від запланованої конструкції саду. Від того, якою буде відстань між деревами в ряді, залежатиме швидкість формування плодової стіни (те, на який рік дерева зімкнуться гілками) та її висота. Також слід ураховувати те, що слива є сильнорослою породою й за малих відстаней між рослинами ті будуть надміру високими — дерева намагатимуться сформувати притаманний їм від природи об’єм крони. Ширина міжряддя залежатиме від техніки, яку там застосовуватимуть, — трактор та обприскувач мають вільно рухатися рядами під час обробки.
В інтенсивних насадженнях сливи найбільш оптимальною є крона у формі веретена: це 3–4 скелетних гілки та обростаюча деревина на центральному провіднику. Основні правила під час обрізування та формування: жодна з гілок у місці відростання не повинна конкурувати з провідником; товщина і довжина гілок має зменшуватися мірою руху до верхівки дерева. Чим більша відстань між деревами, тим довші та грубіші будуть їхні гілки. Розміри гілок завжди мають відповідати згаданим правилам обрізування. Це стосується і скелетних гілок.
Пришвидшити формування та вступ саду в плодоношення можна розгинанням гілок. Якщо сад обладнано шпалерою, це питання вирішується дуже легко. Без шпалери гілки можна за допомогою шпагату притягнути до забитих у ґрунт кілків (на гілці шпагат не має бути затягнений). Чим менша відстань між деревами, тим дужче слід відгинати гілки. Ця операція досить трудомістка, але вона дає добрий ефект і тому виправдана.
Гілки, які конкурують із провідником, або ті, що занадто грубі (зазвичай ці гілки утворюють із провідником гострий кут), слід видаляти на сучок. Чим сильніша гілка та гостріший кут, тим коротшим має бути сучок.
Щоб не допустити оголення гілок, однорічні прирости, що довші за 60–70 см, варто вкоротити. Якщо потрібні сильні прирости (для формування скелетних гілок), це вкорочення слід виконати на початку вегетації. Вкорочення, виконане в червні-липні, провокує слабкі прирости, але на них утворюватиметься багато плодових бруньок (аспект, важливий для формування обростаючої деревини). Також улітку варто видалити вертикальні жируючи пагони та зрізати конкуренти центрального провідника, залишивши замість них сучки на 2–3 листки. Із цих сучків до кінця вегетації відростають слабкі плодові гілочки.
За кілька років, коли дерева досягнуть запланованого розміру та зімкнуться в ряді гілками, їх ріст можна буде утримувати за допомогою обрізування на ікло (аналогічно обрізуванню яблуні).
Дотримуйтеся цих нескладних рекомендацій, і слива віддячить вам швидким вступом у товарне плодоношення.
Констянтин Лукін, головний агроном
ТОВ «Зоря Інгулу»
журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
