КАПУСТА
Білокрилки продовжили експансію на промислових посадках в 13 областях (переважно західних і північних). Погодні умови сприяли масовому розмноженню та поширенню шкідника, насамперед на капусті. У Степу, зокрема в Кіровоградській, Одеській областях, заселеними були 10–45% обстежених площ та 8–17, максимально — 45% рослин з чисельністю 30–90 екз. на рослину. На Поліссі та в Лісостепу білокрилка заселяла 15–80, максимум — 100% (Волинська, Сумська обл.) посівів капусти усіх термінів достигання. Чисельність шкідника була дещо меншою за минулорічну. Водночас дорослі метелики адаптувалися до кліматичних умов України, добре перезимовують у затишних місцях. За теплої та спекотної погоди упродовж вегетації розвиток і шкідливість можуть мати масовий характер. Стримувальними факторами можуть стати: зливові опади упродовж вегетації, тривалі (більше декади поспіль) морози (промерзання місць зимівлі та ґрунту з незначним сніговим покривом).
Літ метеликів капустяної совки першого і другого покоління відбувався пізніше, ніж у попередні роки. Гусениці обох поколінь обліковували щільністю 1–3 екземпляри на рослину. Вони пошкоджували 1,5–12%, макс. 22% рослин всіх термінів достигання, найбільше — в Закарпатській і Запорізькій областях. Економічний поріг шкідливості (ЕПШ) становить 2–5 гусениць на рослину за 5% їх заселення.
Осінніми ґрунтовими обстеженнями полів сівозміни лялечки капустяної совки виявлені на 10% обстежених площ сівозміни за чисельності 0,7 екз. на кв. м, що на 0,1 екз. більше від минулого року. Максимальну чисельність лялечок капустяної совки (1,1–2,5 екз. на кв. м) виявляли в господарствах Донецької, Житомирської, Херсонської областей. Зростання зимуючого запасу капустяної совки спостерігали в Запорізькій, Одеській, Херсонській, Тернопільській, Дніпропетровській, Донецькій, Волинській областях, а також на півдні через значну кількість опадів у період проведення обстежень. Зважаючи на наявний зимуючий запас, очікується масове поширення та шкідливість капустяної совки у більшості областей. На чисельність і шкідливість капустяної совки істотно впливатимуть ентомофаги та своєчасне проведення захисних заходів.
Капустяна міль упродовж минулого року шкодила в 2–5 поколіннях. У Степу шкідника виявляли на 25–71% обстежених площ, у Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях — до 100% площ. На Поліссі та в Лісостепу було заселено переважно 10–35% площ сівозміни. Скрізь чисельність становила 1–8 гусениць на головку, що на рівні минулого року, а в осередках розвитку в приватному секторі, де не проводили обробки, — до 90% рослин. ЕПШ становить 2–5 екз. на рослину за 10% заселення. За умов спекотної погоди впродовж вегетації можливий більш високий рівень розвитку фітофага, переважно в лісостепових та деяких південних областях.
Капустяний і ріпний білани, які розвивалися переважно у трьох поколіннях, завдавали відчутної шкоди капусті усіх термінів дозрівання. Розвиток першого проходив переважно на хрестоцвітих бур`янах. Загалом шкідливість біланів була меншою, ніж минулого сезону. Масове відродження імаго біланів відбуватиметься за теплої сонячної погоди, ці ж умови сприятимуть додатковому живленню метеликів. За холодного і дощового літа (як у червні 2021 року) частина лялечок літнього покоління може впадати в діапаузу до весни наступного року.
Похмура, прохолодна, вітряна, з великою кількістю опадів погода, яка переважала навесні, стримувала шкідливість хрестоцвітих блішок на плантаціях капусти. За чисельності 3–15, в осередках 30 екз. на кв. м (у Донецькій, Чернігівській обл.) вони пошкоджували рослини ранньостиглих сортів переважно в слабкому ступені. Середньо- і пізньостиглу капусту пошкодили 3–17, макс. 54% рослин (Житомирська, Харківська, Чернігівська обл.). ЕПШ становить 10 екз. на рослину за 5–10% їх заселення. Зимуючий запас цього шкідника становить 0,5–4 екз. на кв. м, тому на початку вегетаційного періоду поточного року, за умов сухої спекотної погоди, блішки загрожуватимуть посівам і висадкам капустяних культур повсюдно. Їх підвищена активність спостерігається за температури повітря понад 12 °С.
Капустяна попелиця за помірного теплового режиму протягом вегетації інтенсивно розвивалась і шкодила в усіх областях країни. Через інтенсивні опади на 22–50% обстежених площ спостерігався слабкий та середній розвиток попелиць на ранньостиглій капусті на 6–16, макс. 27% рослин у Волинській, Закарпатській та Одеській областях. Чисельність значно коливалася залежно від періоду обліку і регіону: від 10–18 екз. на головку ранньої і до 30 екз. на рослину пізньої капусти (Полтавська обл.). Враховуючи високі репродуктивні можливості фітофага, за умов доброї перезимівлі яєць, ранньої весни поточного року й помірно вологої погоди влітку, існує ймовірність утворення осередків з підвищеною чисельністю попелиць повсюди. Чисельність попелиць значною мірою корегуватиметься діяльністю ентомофагів (кокцинеліди, личинки золотоочки).
У Харківській, Херсонській, Полтавській та інших областях посіви капусти заселяли хрестоцвіті клопи, імаго і личинки яких за чисельності 1–3 екз. на рослину пошкодили 1–3, макс. 10% рослин ранньої та середньостиглої капусти. Шкідливий як їх розвиток фітофага у плантаціях культури, так і небезпека перезараження бактеріозом та мікозами. Капустяна муха, бавовникова совка, совка гамма не мали істотного господарського значення на посівах капусти 2021 року, але потенційно залишаються небезпечними.
У Лісостепу та Степу насінникам культури завдавали шкоди прихованохоботники, якими було пошкоджено 3–12% рослин (Вінницька, Київська, Чернівецька, Тернопільська обл.), що більше, ніж минулого року.
З інших шкідників вовчок, підгризаючі совки (Житомирська, Київська, Тернопільська обл.) шкодили на 2–8% рослин, особливо на перезволожених низинних ділянках.
На промислових посадках слимаків обліковували в Закарпатській, Тернопільській, Івано-Франківській областях, де шкідники ховалися вдень у головках середньої та пізньої капусти, пошкоджуючи її з чисельністю 4–8 екз. на рослину. Значної шкоди слимаки завдавали сходам і розсаді овочевих культур на приватних ділянках у Київській, Рівненській, Черкаській та інших областях. На сонячних ділянках шкідник знаходився в ґрунті на глибині 15–20 см в «клубочках» по 10–14 екз. біля бульб картоплі, буряків, моркви. Сприятливі умови для шкідника склалися у вересні поточного року після опадів, перезволоження ґрунту, зниження температури повітря та збільшення його вологості. Слимаки масово харчувалися вдень, чисельність їх була доволі значною. У 2022 році, за сприятливих умов перезимівлі та погодних__ умов вегетаційного періоду, спостерігатиметься розвиток та шкідливість слимаків у дрібних селянських господарствах та на присадибних ділянках.
Прояв і поширення бактеріозів спостерігалися в усіх зонах вирощування капусти, більше порівняно з минулим роком. Дещо стримувала розвиток хвороб спекотна погода в липнісерпні. Перед збиранням урожаю судинним бактеріозом уражувались 1–7, макс. 15% рослин (Донецька, Херсонська обл.) за інтенсивності розвитку до 2%. Слизовим бактеріозом ураженими були в середньому 1–5%, макс. 10% рослин на Херсонщині. Пероноспороз та фомоз уразив 1–8% рослин у Житомирській, Чернігівській, Волинській, Тернопільській та інших областях, що на рівні минулого року.
Альтернаріоз мав поширення в агроценозах капусти в окремих господарствах Закарпатської, Івано-Франківської, Житомирської та інших областей, де хворобою було уражено в середньому 1–5% рослин. За умов різких перепадів добових температур і підвищеної вологості повітря рослини можуть уражуватися вищезгаданими хворобами від слабкого до помірного ступеня, особливо під час вирощування розсади.
ЦИБУЛЯ
Скрізь за чисельності 1–2 личинок на рослину цибулева та росткова муха заселяла та пошкоджувала 2–9, макс.18% (Хмельницька обл.) рослин на присадибних та промислових ділянках. Зимуючий запас пупаріїв мухи становить 0,1–2 екз. на кв. м, якого достатньо для значного поширення шкідника у посівах цибулі в поточному році в разі сприятливих агрокліматичних умов вегетації, передусім за вологості ґрунту 25–80% від повної вологоємності під час розвитку яєць.
У виробничих посівах цибулі та на присадибних ділянках заселеність цибулевим прихованохоботником і тютюновим трипсом становила 7–10% рослин, що трохи менше минулого року.
Пероноспороз скрізь залишався найпоширенішим з хвороб. Його поширення було 17–80% обстежених площ. На цибулі було уражено в червні 2–25% рослин, до кінця вегетації 8–30%, подекуди 45% і більше (Черкаська, Волинська, Рівненська обл.), в приватному секторі 100% рослин, з розвитком 2–10%.
В Закарпатській, Херсонській, Харківській та інших областях 1–6% рослин були ураженими альтернаріозом та бактеріозом. Погодні умови вегетації були сприятливими для розвитку білої гнилі денця (Закарпатська, Тернопільська обл.) на рослинах озимої цибулі та часнику. В першій декаді червня уражених було 3–6% рослин.
У західних і північних областях обліковували мокру гниль цибулі. В кінці вегетації хворобою було уражено в середньому 2% рослин цибулі. Проникненню бактерій у рослини ще у полі сприяли механічні пошкодження та живлення шкідників (зокрема слимаків та мух). Масового поширення хвороба набула в період зберігання, де ураженими були 3–5% цибулин.
МОРКВА
Ґрунтоживучі шкідники шкодили на 12–50% обстежених площ та в середньому на 1–5% рослин. Морквяна муха розвивалася скрізь на 3–11, макс. 20% коренеплодів у Хмельницькій області за чисельності 1–2 личинки на рослину. В умовах жаркої сухої погоди у Вінницькій, Львівській, Черкаській обл. на 2–11% рослин моркви шкодила зонтична попелиця. Під час росту коренеплодів моркви у Львівській області на 6% рослин живилася гусінь морквяної молі чисельністю 2 екз. на кв. м. У 2022 році можливий аналогічний та вищий рівень шкідливості фітофагів моркви за умов достатньої зволоженості.
Також виявляли пероноспороз на 3% рослин і борошнисту росу на 6% рослин з розвитком 0,3%. Білу гниль моркви виявляли на 4–18% рослин у Тернопільській області.
БУРЯКИ СТОЛОВІ
У господарствах Житомирської, Львівської та інших областей сходи столових буряків заселяли бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик, попелиці та пошкодили 2–5, макс. 24% рослин (Хмельницька обл.) у слабкому ступені. Осередково 1–5% коренеплодів столових буряків були пошкоджені підгризаючими та листогризучими совками (Київська, Черкаська обл.). За сприятливих погодних умов шкідники локально розвиватимуться в подальшому.
Суттєве похолодання в перші осінні дні з дощами різної інтенсивності обмежувало життєдіяльність шкідників, а впродовж ІІ половини місяця за перемінних погодних умов відбувалося завершення їх розвитку та вхід у зиму.
Церкоспороз буряків розвивався з 2–4 пари листків на 6% рослин, а під час розвитку коренеплодів досягав 9–14%, подекуди до 20% ураження (Житомирська, Львівська, Харківська обл.).
ТОМАТИ
Колорадський жук залишається найнебезпечнішим шкідником пасльонових культур. Відзначали заселення ним 2–15% рослин за середньої чисельності 1–6, макс. 10 екз. на рослину у Львівській і Херсонській областях. Висока зимуюча чисельність жуків, їх задовільний фізіологічний стан за сприятливих умов перезимівлі забезпечать скрізь високу шкідливість.
Збільшення чисельності бавовникової совки порівняно з минулим роком не відбулося. Гусениці за чисельності 0,6–3 екз. на рослину пошкодили 1,5–10% рослин томатів (Миколаївська, Одеська, Черкаська обл.). Чисельність лялечок бавовникової совки за результатами осінніх ґрунтових обстежень становила в середньому 0,4–1 екз. на кв. м. Гусениці ІІ–ІІІ покоління городньої совки та карадрини у Миколаївській, Херсонській областях заселяли 8–25% кущів і пошкодили 2–4% плодів. Зважаючи на збільшення зимуючого запасу листогризучих совок і циклічність їх масового розвитку у 2022 р. можливе утворення вогнищ їх розвитку на овочевих культурах. Попелиці заселили та пошкодили 4–20% рослин томатів, що на рівні позаминулого року. Слід звернути увагу на чисельність вищезгаданих фітофагів, кількість і розмноження яких на площах томатів залежатиме від агрокліматичних умов, своєчасно та якісно проведених захисних заходів.
На томатах фітофтороз залишається однією з найшкодочинніших хвороб. У Степу та східних областях Лісостепу висока температура повітря та періодична наявність вологи в кінці червня сприяли прояву хвороби на 6–68, макс. 100% (Херсонська обл.) обстежених площ. Фітофтороз масово набув поширення в липні-вересні. Найбільше хворих плодів (15–25%) виявляли у Сумській і Херсонській областях. У 2022 році, за достатнього запасу інфекції та за умов теплої вологої погоди (температура 20–24 °С, висока вологість повітря, рясні роси та тумани), повсюдно розвиватиметься і поширюватиметься фітофтороз на пасльонових культурах від помірного до сильного.
Погодні умови протягом червня із переважанням дощової погоди з помірними температурами повітря були сприятливі для розвитку альтернаріозу, який до кінця місяця поширився на 13–45% посадок томатів Степу і Лісостепу та 50–81% площ на Поліссі. Скрізь було уражено 2–15, макс. 24% рослин (Волинська, Закарпатська обл.) та 2–10% плодів. Інфекційний запас альтернаріозу у рослинних рештках достатній, тому наступного року за умов високої вологості повітря, наявності крапельної вологи, а також чергування періодів з вологою та сухою погодою хвороба уражуватиме посадки томатів, більше поширення очікується на ранніх сортах.
Септоріоз проявився на окремих посадках томатів з першої половини липня у Закарпатській, Донецькій, Херсонській та інших областях. Хвороба розвивалася на листках переважно в межах уражених вогнищ і не набула значного поширення. Було уражено 2–30% посадок томатів, 3–9% рослин (Рівненська обл.). Джерелом поширення хвороби виявилася уражена розсада. Наступного року за умов недотримання сівозміни за наявного інфекційного запасу септоріоз проявиться на окремих посадках томатів.
Верхівкова гниль проявилася на плодах томатів у серпні, коли встановилася спекотна погода. Хвороба була поширена на 10–36% площ, інтенсивного ураження плодів не спостерігалось. Більше ураження плодів на рівні 2–15% було на початку вересня (2–17, макс. 30% площ у Донецькій і Херсонській областях). Наступного року верхівкова гниль уражуватиме плоди за переважання сухої спекотної погоди під час вегетації.
Чорна бактеріальна плямистість (Київська, Херсонська обл.) у першій декаді вересня спостерігалася на 1–12, максимум 20% рослин томатів, що в рази більше минулого року. У 2022 році хвороба може проявитися скрізь за сприятливих погодних умов (температура 25–30 °С, відносна вологість повітря 90% і вище).
Погодні умови в Степу та західних областях сприяли розвитку стовбура томатів, було уражено від 1 до 3% рослин у Тернопільській і Черкаській обл., в середньому ступені. Розвиток хвороби був зупинений проведенням захисних заходів проти сисних шкідників. Прояв стовбура та вірусних хвороб томатів наступного року визначатиметься агрометеорологічними умовами, технологією вирощування культури, наявністю шкідників (переносників хвороб), рівнем забур’янення посівів та погодно-кліматичними умовами.
Плантатор
