Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Економіка однієї опції, або Який підтекст має ігнорування технологічних новацій на місцях

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Одним з елементів IoT-платформи є вологомір, що передає в автоматичному режимі (без участі людини, тобто без приписок та іншої «творчості») дані про вологість кукурудзи з конкретного зерновоза всередині одного спільного пулу даних стосовно зібраного врожаю.

Вологоміри установлені на елеваторі господарства й підключені до програмного забезпечення. Щоправда, керівники елеватора й господарства мало не «до останнього» намагалися уникнути цієї інновації. Вони написали мені багато листів з абсурдними поясненнями, на кшталт того, що «в мобільний вологомір треба покласти завчасно висушену кукурудзу». Апофеозом аргументації було: «А ми не хочемо класти кукурудзу в цей вологомір».

Насправді ігнорування технологічної новації мало глибокий економічний підтекст. Оптимальна норма вологості зерна кукурудзи, як відомо, становить 14%. У бізнес-план було закладено 25% вологості зібраного врожаю. Це, відповідно, 1) витрати на сушіння (до 14%), з урахуванням вартості енергоносіїв та зарплати працівників; 2) махінації з вагою кукурудзи, оскільки фактична середня вологість по конкретному підприємству, що має власний елеватор, виявилася на рівні 18,4%.

Я розрахувала економічний ефект, отриманий підприємством унаслідок застосування вологоміра, вартістю $1,5 тис.

*Під різницею маю на увазі втрати власника бізнесу, а також заробітки групи осіб на елеваторі. Відповідно, це майже 5216 тонн кукурудзи, помножені на закупівельну ціну.

Після тривалих баталій з керівниками служб безпеки на орендних елеваторах, послугами яких користуються агропідприємства, вдалося встановити тільки контролери ваги  («а вологість зерна буде та, яку ми вам напишемо»)…

Як на мене, єдиний рецепт за такого демаршу — звести до нуля будь-який «творчий підхід» до списання ТМЦ та обліку врожаю. Всі функції мають бути автоматизовані, чи то пак, «у цифрі» (це, до слова, логічно лягає в загальну концепцію цифровізації всієї країни). Бо ж хто з власників (фермерів, банків, власників агрохолдингів) здатний на око проконтролювати реалії діяльності свого елеватора: що показали ваги й вологомір, які дані щодо засміченості зерна. Схоже, наймані керівники зберігальних потужностей та господарств аж ніяк не зацікавлені в оцифруванні. То чи варто дивуватися, що, за офіційними даними, кількість збанкрутілих агропідприємств за суперурожайний 2018 рік зросла в чотири рази?..

За наявного потенціалу зростання, відповідно до індексу інноваційного розвитку, наданого торік агенцією Bloomberg, Україна на 46-му місці з 50 досліджуваних країн. За технологічними можливостями наша країна у трійці аутсайдерів (48-ме місце з 50), а за продуктивністю праці взагалі пасе задніх (50-те місце з 50), що свідчить про надзвичайно низький рівень застосовуваних технологій і виробництво товарів із низькою доданою вартістю. І це тоді, коли маємо таку розвинену ІТ-галузь та найкращі у світі чорноземи!? Як мовиться, в кожної проблеми є свої винуватці (зокрема цілий натовп корумпованих і нечистих на руку найманих посадовців)…

Чи зможемо ми в Україні повсюдно запровадити нові технологічні рішення й створити екосистему, яка стане двигуном прискореного економічного зростання агросектору? У такій стратегічно важливій галузі, як агро, що має репутацію глибоко вкорінених практик, потрібен нестандартний підхід. Він має бути зосереджений на довгостроковій трансформації в «цифру» — замість короткочасних і ситуативних інновацій, здебільшого не пов’язаних між собою в єдину систему (лише вона дозволить оцифрувати весь агропроцес від передпосівної підготовки до реалізації урожаю в точці найвищої ціни). Однозначно слід робити ставку на молодь. У них інша картина світу, їм цікаво впроваджувати нове й прогресивне, багато з них прагнуть розвиватися. Інший варіант подолання проблеми — запрошувати на роботу висококваліфікованих інженерів з міста, що втратили свої робочі місця, але зберегли бажання працювати. Попри складності запровадження автоматизації й цифровізації агросектору на місцях, переконана, що чесне цифрове майбутнє таки можливе. Принаймні ми готові давати раду навіть із найбільшим спротивом.

Що нового в диджитал?

Microsoft Azure розробив хмарні й інтелектуальні технології, що збирають дані від пристроїв Інтернету речей (IoT). Таке рішення доцільне для безпечного зберігання інформації й запобігає викривленню даних хакерами під час кібератаки на звичайний сервер підприємства (див. АгроМаркет №12, с. 3). Одночасно з кількох локальних центрів обробки гібридна хмара інтегрується в загальнодоступну і стає єдиним блоком обчислень, доступним з будь-якої точки світу. Об’єднання гібридної хмари й Інтернету речей зі Штучним інтелектом дає переваги в умовах постійного розширення набору під’єднаних систем і пристроїв, які збирають та аналізують дані. Торік було запущено освітню онлайн-платформу «Бізнес-школа Штучного інтелекту», цьогоріч — додано модулі для навчання керівників виробничих підприємств AI business school for manufacturing.

Ірина КРАВЕЦЬ, керуючий партнер компанії CleverAgri

газета АгроМаркет, жовтень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі «The Ukrainian Farmer» та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: