Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

До єдиної краплі

Поділитись:
До єдиної краплі

Автоматизовані системи точного зрошення — необхідний компонент сучасних інтенсивних садів, орієнтованих на експорт

Точні системи зрошення та внесення в ґрунт корисних речовин прийшли у садівництво з технологій закритого ґрунту. У тепличному бізнесі все направлено на те, щоб отримати максимальний прибуток з кожного квадратного метра. Ті ж вимоги й у сучасного інтенсивного саду.

У Європі, де земля воістину золота — 1 га сягає кількох десятків тисяч євро, фермери використовують тільки інтенсивне садівництво. Класика так званої плодової стіни: до 3200–3300 рослин на гектар і міжряддя до 3,2 м.

Щоб із мінімальної площі взяти максимум, треба впровадити всі світові ноу-хау: крапельне зрошення, протиградову сітку, сучасні сорти, шпалеру тощо.

Крапельне зрошення є однією з необхідних умов організації інтенсивного саду. Автоматизація процесів зрошення та фертигації є запорукою ефективної роботи, керування та контролю за основними показниками, відстеження і підтримка необхідного рівня яких є невпинною щоденною рутиною. Автоматизація процесу фертигації — внесення в ґрунт рідких добрив та ЗЗР із крапельним зрошенням, — дає змогу точно і дозовано давати всі речовини, які необхідні рослині у фенофази розвитку для розкриття максимального потенціалу росту.

ПРАВИЛЬНИЙ СТАРТ

Господарство ТОВ «Сади Дніпра» (Дніпропетровська область) вирощує близько 100 га яблуневого саду. Із самого початку закладання саду було впроваджено автоматизовану систему зрошення й фертигації.

Агрономічний супровід господарства з моменту його заснування в 2016 році здійснюють голландські фахівці. Вони задали високі стандарти роботи. Постачальника зрошувального обладнання шукали з прицілом, щоб потім не довелося переробляти систему.

«Ми вже знали багато садів, підприємств, які приходять до цього шляхом проб і помилок. Люди поливають — не отримують потрібного результату і довго шукають причини», — каже Віталій Рац, головний інженер ТОВ «Сади Дніпра».

Проєктування та установлення системи зрошення доручили компанії «Іррігатор Україна», з якою успішно співпрацюють вже шостий рік поспіль. В проєкті використали крапельну трубку Metzer, вироблену в Україні за ізраїльською технологією, інше обладнання для системи від відомих світових виробників. Автоматичний вузол фертигації — італійський, компанії Irritec.

Нині працівники «Садів Дніпра» досконально вивчили, як поводиться насосне обладнання, фільтростанція, фертигаційний вузол. А спочатку розібратися з цим, налагодити та запустити систему допомагали фахівці «Іррігатор Україна». Сад поділено на поливні блоки по 6 га. Завдяки автоматизованій системі зрошення, агрономи господарства розробляють загальну стратегію управління поливом та мають можливість керувати процесом зрошення 24/7 — планувати, програмувати та корегувати подання води по блоках не лише за обсягом (встановленою нормою поливу), а за нагальної потреби рослин у волозі. У цьому агроному допомагають датчики вологості ґрунту, а також дані метеостанції.

«Забили це (програму поливу — прим. Ред.) через комп’ютер, запрацювала насосна станція, пішла вода в сад. Якщо блоки охоплюють різні сорти, роки садіння, і потрібні різні добрива, які завчасно розлито в декількох бочках із маточним розчином — всі ці параметри можна програмувати, і система буде працювати з кожним блоком індивідуально», — розповідає Віталій Рац. Автоматичний вузол фертигації дає можливість відстежувати й корегувати якість поливної води (рівень EC/PH) і точно дозувати маточний розчин, щоб уникнути загрози засолення та підлужування ґрунтів і раціонально використовувати добрива.

«Ми беремо аналіз води і ґрунту на мікро- і макроелементи й на підставі цього агрономи розробляють склад і дозування маточного розчину, — додає головний інженер. — Якщо некоректно додавати добрива в поливну систему, то це все одно що людині пити солону воду. Ви зможете випити лише декілька ковтків».

Цьогоріч «Сади Дніпра» закладатимуть новий грушевий сад. Спочатку хотіли придбати для цього новий фертигаційний вузол іншого виробника з більш розширеним функціоналом. Однак прийняли рішення купувати ту ж марку, що успішно експлуатують п’ятий рік.

«Якщо ви ставите однотипне обладнання, дешевше обійдеться, по-перше, ремонт, по-друге, обслуговування. У разі якщо обидва об’єкти обслуговуватиме один агроном, якого не доведеться навчати роботи з новим обладнанням, — говорить Рац. — Це як у таксопарку використовують одну марку автомобіля, а не багато різних, тому що слюсарям буде важче його обслуговувати і доведеться тримати купу запчастин під кожне авто».

ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА

Закладаючи сад у 2015 році, ТОВ «Молодіжна аграрна спілка» (Чернівецька область), на відміну від «Садів Дніпра», спочатку не потурбувалося про автоматизацію зрошення та сучасну фертигаційну систему. Невеличкий фертигаційний вузол мав допотопний рівень.

Систему, яка максимально унеможливлює втручання людини, агрономи «Молодіжної аграрної спілки» підглянули у своїх колег із «Садів Дніпра».

«Ми зрозуміли, як можна регулювати і кислотність поданої води, і наявність солей. Що можна робити готовий розчин для підживлення на декілька днів, і в автоматичному режимі його подавати. Всім можна керувати через комп’ютер і навіть смартфон», — розповідає Олег Забудько, головний агроном «Молодіжної аграрної спілки».

Тож, зауваживши вдалий досвід роботи своїх колег, автоматизацію зрошення та вдосконалення фертигаційної системи доручили компанії «Іррігатор Україна». Нововведення проводили паралельно з основними сезонними роботами в саду, весь перехідний період йшло налагодження наявного обладнання.

Обладнання TALGIL у саду ТОВ «Молодіжна аграрна спілка»

Раніше процес підготовки та внесення добрив проходив у ручному режимі та займав багато часу й трудовитрат: вимірювання необхідного обсягу речовин, змішування, слідкування за сумісністю добрив, що вносяться, адже деякі речовини можуть вступати в реакцію між собою та утворювати осад. Крім того, для змішування використовували лише одну місткість, яку необхідно було промивати у разі зміни розчину.

Нова фертигаційна система містить сучасний фертигаційний стіл ізраїльської компанії TALGIL з автоматичним коригуванням рівня EC/PH та вузол автоматичного змішування добрив за допомогою стислого повітря. Для «Молодіжної аграрної спілки» запровадили схему 3 + 1, де одну місткість використовують під кислоту, а три інші — на потребу господарства під добрива, які вносять постійно. Однією з переваг вузла автоматичного змішування є використання сухих добрив, які значно дешевші за рідкі.

Автоматизували зрошення з використанням контролеру Dream 2 ізраїльської компанії TALGIL — світового лідера з розроблення й впровадження професійних систем керування в сільському господарстві.

«До того, грубо кажучи, ми самі бігали по саду і включали кожен клапан», — розповідає Забудько. Він живе у 20 км від саду, і у вихідні дні може не виїжджати у сад, щоб дізнатися, що там робиться, як це вимушений був робити раніше. Радіо- та онлайн-управління дає таку можливість.

Звісно, є спеціаліст-технік, який перебуває поблизу й контролює роботу всієї системи, але, по суті, як каже агроном, лише «перевіряє крапельки» — на всяк аварійний випадок. «Але якби навіть його не було, реально з цим я б і сам впорався, тому що це легко», — додає Забудько.

Нова автоматизована система — це економія не лише трудовитрат, а й води. Якщо раніше в господарстві робили вологозарядні поливи, то зараз не працюють наосліп — агрономи бачать за допомогою тензіодатчиків рівень вологи в ґрунті на різних ділянках саду.

Фертигаційний вузол ТОВ «Молодіжна аграрна спілка»

НАДІЙНА СТІНА

В Україні зараз мало господарств, які планують бізнес з нуля. Більшість садівників не мають достатньо фінансових важелів, щоб стартувати в повному озброєнні, тому інтегрують сучасні технології поступово — вже після того, як сад починає приносити якийсь прибуток.

Утім, молоді сади не старше 6–7 років навряд чи зможуть обійти увагою впровадження новітніх технологій у системи зрошення. Дуже важливо, кажуть спеціалісти, щоб вся система працювала в комплексі із сучасними сортами й сучасним веденням бізнесу. Це стосується господарств, чиї власники контрактуються на період, орієнтуючись переважно на експорт, продумують і планують кожен крок до реалізації товарної продукції.

Мета садівничого бізнесу, організованого як у «Молодіжної аграрної спілки» та «Садів Дніпра», — плодова стіна: коли яблук більше, ніж листя. Плановий урожай у таких садах — 70–80 т/га. Якісне яблуко сьогодні коштує в середньому 0,5 дол., тобто очікуваний дохід 30–40 тис. доларів/га. Вже на 3–4-й рік сад окупається, а на 5–6-й рік починає приносити чистий прибуток.

«Ми відправляємо більше як 2 тис. тонн нашої продукції у 18 країн світу, в основному у Швецію, Нідерланди, Саудівську Аравію, Іран, Ірак, — розповідає Олег Забудько. — Щоб стабільно продавати яблука на зовнішні ринки, наше підприємство практично з нуля забезпечило себе всім необхідним обладнанням: сучасними сортувально-пакувальними лініями, градобійною сіткою, регульованим газовим сховищем на 5 тис. тонн».

В Україні таке виробництво часто допомагають почати ті, хто вже багато років на цьому спеціалізується, — європейські фахівці. Сучасні автоматизовані системи зрошення й фертигації дають можливість керувати дистанційно, коли консультант із будь-якої точки світу онлайн може контролювати основні процеси в саду та коригувати місцевого агронома: що йому потрібно робити, які макро- і мікроелементи вносити, який PH води підтримувати. Складають прогнози на тиждень, місяць, два вперед.

Перевага автоматизованої системи TALGIL — це ще й архівація даних. Власник або агроном можуть підняти й проаналізувати показники попередніх періодів, щоб зрозуміти, де і що було втрачено, щоб на наступний сезон вийти з уже відкоригованою технологію. У разі TALGIL вся інформація зберігається на ізраїльських серверах з абонплатою.

«В агронома, який використовує автоматизовану систему, більше розв’язані руки, він більше уваги може приділити самим рослинам, наприклад, хворобам і шкідникам і тільки коригує онлайн-програму поливу», — розповідає Ігор Хом’як, менеджер проєктів компанії «Іррігатор Україна».

«Головне, що виграла „Молодіжна аграрна спілка”, за рахунок нової системи», — це зручність, підтверджує Олег Забудько. Тепер, коли виробничі процеси налагоджено на високому рівні, господарство може нарощувати площі. У 2022 році сад «Спілки» збільшиться вдвічі — до 100 га. Зрозуміло, що цього разу про автоматизацію зрошення для нової ділянки подбають заздалегідь.

Влад Дмитрук

журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2021 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».