Пневмовірус птиці, або метапневмовірус птиці (aMPV), є збудником інфекційного ринотрахеїту і синдрому опухлої голови, належить до родини Paramyxoviridae, геном вірусу, представлений негативною одноланцюговою несегментованою РНК. Цей вірус є збудником інфекційного захворювання верхніх дихальних шляхів у курей та індиків будь-якого віку. Рання поява клінічних ознак захворювання у курей та індиків залежить від різних чинників (ступеня вірулентності патогену, рівня біобезпеки та менеджменту, проблем санітарії тощо). Виділяють тільки один серотип, до того ж за допомогою аналізу нуклеотидних послідовностей зв’язувального білка (G) і нейтралізації моноклональними антитілами розрізняють чотири субтипи вірусу (підтип А, B, C, D).
Вірус передається горизонтально через прямий або непрямий контакт. Цим пояснюється висока сероконверсія в курчат і несучок, хоча у курчат вона не завжди супроводжується клінічними симптомами. Клінічні симптоми у курчат пов’язано з респіраторними проявами, виникають у віці від 20 до 35 днів, як правило, спостерігаються тільки в ділянці верхніх дихальних шляхів (трахея, носові ходи, хоани, інфраорбітальні синуси). Симптоми можуть складатися з чхання, кашлю, виділення з носових ходів, кон’юнктивіту і набряку інфраорбітальних синусів. Спричинене вірусом aMPV інфекційне захворювання створює сприятливі умови для розвитку й клінічного прояву вторинних респіраторних інфекцій у курей та індиків, що доведено на прикладі кількох респіраторних патогенів, наприклад, Avibacterium paragallinarum. Таким чином, класична клінічна картина може ускладнитися вторинними бактеріальними агентами, наприклад, E. coli, O. rhinotracheale і т.п., які призводять до погіршення перебігу хвороби та значних економічних втрат унаслідок лікування і зниження показників продуктивності (коефіцієнт конверсії корму, смертність, середня вага тіла).
ПРОФІЛАКТИКА МЕТАПНЕВМОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ
Контролювати перебіг хвороби можна кількома способами, бо на захворюваність курчат-бройлерів впливають різні чинники. Однак, ураховуючи збитки, що завдає інфекція, доцільно проводити вакцинопрофілактику. Було проведено дослідження, мета якого — оцінити ефективність вакцинації курчат-бройлерів від метапневмовірусної інфекції. Це дослідження проводили на одній із ферм у Бразилії із застосуванням живої атенуйованої вакцини, що містить вірус підтипу В, виділений від курей, штам 1062 (HIPRAVIAR® SHS), для імунізації курчат-бройлерів із респіраторними клінічними проявами, характерними для метапневмовірусної інфекції (синдром опухлої голови).
Метапневмовірус уражував верхні дихальні шляхи в курчат-бройлерів у віці від 28 до 35 днів, перебіг захворювання ускладнювався респіраторною бактеріальною інфекцією, що призводило до значного підвищення смертності. Проведено лікування антибіотиками, через 1–2 дні після антибіотикотерапії збереженість знову знижувалась. Для експерименту птицю було розділено на групи: до вакцинації HIPRAVIAR® SHS і в період вакцинації (DV1 і DV2 — дві партії, вакциновані відповідно до схеми, наведеної в таблиці).
Загальна тривалість дослідження становила вісім місяців: два цикли без вакцинації від метапневмовірусної інфекції — контрольна група (AV1 і AV2); два цикли з вакцинацією від МПВІ (DV1 і DV2). За один цикл вирощували 240 тис. курей у шести пташниках. Оцінено 917 тис. курей, результати наведено у вигляді середніх значень по шести пташниках. За допомоги прямого аналізу варіаційних даних (ANOVA) виявлено значущі розбіжності P≤0,05, з тим показники з однаковим верхнім індексом сильно не відрізнялися — P>0,05.
Проведено порівняння середнього показника смертності у всіх пташниках і для кожної партії. Показник смертності контрольної групи без вакцинації (AV) розраховано як середнє значення для двох партій (AV1 — 6,23% і AV2 — 4,08%) і становив 5,15%. Смертність у вакцинованих партіях: DV1 — 3,05%, DV2 — 3,53%. Рівень смертності проти контрольної групи знизився на 2,6 %, що є достовірним.
Середньодобовий приріст ваги (GMD) птиці невакцинованих партій (57,21 і 55,09 г/день) значно відрізнявся від відповідного показника у птиці вакцинованих партій: DV1 — 61,66 і DV2 — 59,86 г/день. Збільшення у вазі у вакцинованих партіях проти контрольних становило 5,14 і 3,34 г/день відповідно.
Стандарт конверсії встановлено на рівні 2,00 кг, відповідно до формули:
Зниження коефіцієнта конверсії корму спостерігали серед курчат дослідної групи, вакцинованої від метапневмовірусної інфекції. Поліпшення цього показника безпосередньо пов’язано з відновленням стану здоров’я курчат у циклі вакцинації, бо нормалізувалась функція респіраторного тракту, який безпосередньо впливає на рівень споживання корму та його засвоюваність. На 41-й день середня вага курчат в обох вакцинованих партіях/циклах збільшилася на 170 г, що більше ніж у контрольних турах без вакцинації на 7%.
Уведення вакцин проти aMPV в рамках програми вакцинації завжди слід здійснювати залежно від імовірного визначення збудника захворювання, клінічних, серологічних і по можливості молекулярних даних. Проте у зв’язку зі швидким вирощуванням курчат-бройлерів і коротким життєвим циклом у багатьох випадках не проводиться діагностика.
Досить часто хворобу плутають з іншими поширенішими захворюваннями — орнітобактеріозом, гемофільозом і навіть хворобою Ньюкасла. Дихальна система має найважливіше значення для м’ясного кросу, тому вкрай важливо підтримувати дихальні шляхи птиці здоровими. Після вакцинації стан здоров’я птиці покращився, що безпосередньо позитивно вплинуло на виробничі показники.
У багатьох публікаціях автори стверджують, що головним чинником захисту від вірусу aMPV є клітинний імунітет. Інфікування підтипами А і В індукує тимчасове збільшення кількості T CD4 + лімфоцитів, а також підвищення експресії IFN-γ в гардеровій залозі. Дослідження показало наявність у найбільш чутливих до інфекцій птиці, курей та індиків, індукованого вакциною імунітету за відсутності реєстрованої серологічної відповіді (гуморальний імунітет) на фоні контрольного зараження вірулентним штамом вірусу aMPV. Це припущення пізніше було підтверджено за допомоги експериментального дослідження, в рамках якого кури й індички отримували живу атенуйовану вакцину, а також лікування циклофосфамідом, щоб викликати делецію В-лімфоцитів (без сероконверсії). У цієї птиці зберігався імунітет на фоні контрольного зараження вірулентним штамом aMPV.
Таким чином, застосування вакцини, що містить живий атенуйований вірус підтипу B, виділений від курей (HIPRAVIAR® SHS), сприяло поліпшенню стану птиці, що виражено в значному покращенні зоотехнічних показників і економічних результатів. Схему вакцинації курчат-бройлерів проти aMPV слід складати індивідуально для кожної фабрики з урахуванням сезонності захворювання, результатів серологічного дослідження й аналізу ступеня клінічних/патологоанатомічних проявів.
Олексій Нечипуренко, Ольга Іващенко, Світлана Гаташ, технічні фахівці Laboratorios Hipra, S.A.
Наше Птахівництво
