Тваринництво

Цибуля за найсучаснішими технологіями

Цибуля за найсучаснішими технологіями

ТОВ «С-Росток» та група компаній обробляє майже 6000 га, на 800 га вирощує овочі борщового набору: буряки, моркву, селеру, капусту, а головною культурою є ріпчаста цибуля. Для її виробництва в господарстві використовують передові технології, деяка техніка була виготовлена на замовлення під потреби виробника. Керує ТОВ «С-Росток» директор Рустамджан Садрідінов.

 

Рустамджан Садрідінов

— Пане Рустамджане, як вам вдається заробляти в овочівництві — складній галузі, з якої багато підприємців намагаються перейти в зернове виробництво?

 

— Ми використовуємо найсучасніші технології, які існують у світі в галузі овочівництва. Коли ми починали вирощувати овочі 36 років тому, на гектар потрібно було найняти 15–20 робітників. Люди вручну сапали, збирали продукцію. Зараз у «С-Росток» на 15 га припадає один штатний робітник, та за потреби сезонні працівники. Всі операції максимально механізовано. У нас є така техніка, яку більше ніхто в Україні не застосовує. Наприклад, маємо комбайн для збирання цибулі. Його спеціально пристосували під таку технологічну схему садіння цибулі, яку ми застосовуємо. Спеціально під нас зібрали сівалку Monosem: ми попросили зробити можливість регулювання відстані між стрічками, висіву з одночасним внесенням пестицидів, добрив, із розкладанням крапельної трубки. Для цього ми їздили в штаб-квартиру Monosem у Франції, в Нант, пояснювали свої вимоги до техніки та побажання. Нас там уважно вислухали, придумали, як посилити раму, і в результаті ми отримали ту сівалку, яку хотіли. А якісний сервіс забезпечила компанія Agrimatko.

 

Сільськогосподарські компанії під моїм керівництвом вирощують овочі на площі 800 га. Це великий обсяг, можливо, найбільший серед усіх овочівницьких господарств в Україні. Ми маємо складські приміщення для якісного зберігання продукції. Постійно на дослідних ділянках випробовуємо нові ЗЗР, добрива, адже світ не стоїть на місці, щороку з’являються цікаві розробки. Ті новинки, які добре зарекомендували себе на дослідних ділянках, застосовуємо на виробничих площах. Цього року хочемо розгорнути систему повного GPS контролю.

 

Велике значення в будь-якому бізнесі має персонал. Щоб утримати спеціалістів, платимо їм достойну заробітну плату.

 

— «С-Росток» — чи не єдина компанія, яка в овочівництві застосовує самохідний обприскувач. Які переваги він дає?

 

— В овочівництві полив та обприскування — основні технологічні операції. Зокрема, обприскування потрібне всі 130 днів вегетації овочевих культур. Завдяки самохідному обприскувачу ми в чотири рази скоротили кількість задіяної техніки та механізаторський штат. Замість чотирьох причіпних обприскувачів і восьми працівників залишився один самохідний обприскувач і двоє механізаторів.

 

Крім того, новий обприскувач дав змогу істотно підвищити рівень безпеки на робочому місці для механізаторів. Тепер механізатор працює в закритій кабіні з позитивним тиском, розташованій відносно високо, над рослинами. Працювати із самохідним обприскувачем зручніше, проконтролювати якість обробки — простіше. Технологічні колії на наших полях замість 20% займають лише 7%, а на поливних землях це дуже важливо.

 

Завдяки співпраці з компанією Agrimatko в нас немає проблем із сервісним обслуговуванням техніки. Коли одного разу виникли проблеми й українські спеціалісти не могли відремонтувати самохідний обприскувач, за дві доби викликали спеціаліста з Бразилії й запустили техніку в роботу.

 

Важливий нюанс: щоб працювати самохідним обприскувачем, нам довелося змінити технологію сівби. Відповідно, несамохідна техніка не зможе провести обробку так, щоб не травмувати рослини. Якщо б наш самохідний обприскувач не вдалося вчасно відремонтувати, то ми були готові задіяти причіпні й прямо по цибулі, витоптуючи рядки, обробляти поле. Але за чотири роки такої потреби, слава богу, не було. Сервіс Agrimatko на висоті. Зараз ми ведемо перемовини про купівлю ще одного самохідного обприскувача.

 
 

— Є плани розширення овочевого сегмента?

 

— Поки ми не знайдемо стабільних ринків експорту овочів, розширюватися немає сенсу. Ми пробували постачати цибулю в Азію та на Близький Схід, в Африку. За якістю наш товар має високі оцінки, нарікань немає. Нашу цибулю чистили, відправляли у Велику Британію та Польщу. Однак у постачанні на далекі відстані найбільша проблема — дорога логістика. У голландців перевезення цибулі в Індію обходиться в один цент на кілограм продукції. У нас перевезення цибулі в Корею додає в ціні 15–25 центів до кожного кілограму. Крім того, оформлення документів ще здорожує продукт.

 

Через агресію Росії ми не можемо працювати в рамках СНД, адже немає можливості для транзиту в країни Середньої Азії. В Європі наш товар не потрібен, хіба що у виняткових випадках у неврожайні роки. Але неможливо збудувати серйозний бізнес із надією на неврожай сусідів.

 

— Чи плануєте переробляти овочі?

 

— Так, ми хочемо мати власну переробку. Почати хотілося б з пакування, миття й полірування овочів. В Україні цей ринок дуже слабкий, передусім через низьку купівельну спроможність та консервативні традиції. До того ж доробка буде виправданою, якщо коштуватиме до 20% вартості. Наприклад, цього року кіло моркви коштує приблизно 10 грн/кг. Помити й запакувати її обійдеться в 1,5 грн/кг — 15% від ціни. Але позаторік ціна моркви падала до однієї гривні за кіло. Миття й пакування зробило б її у 2,5 раза дорожчою, а для споживачів це вже критично. В Європі морква коштує не менше 99 євроцентів за кілограм.

 

— Коли, на вашу думку, в Україні з’являться господарства рівня голландських компаній Waterman Onions або Wiskerke Onions?

 

— У мене як керівника є мрія створити саме таке господарство. Змінювати професію я не збираюся, працювати в іншій галузі — теж. Я люблю аграрний бізнес, живу ним. Люблю вирощувати цибулю.

 

Звісно, працювати зараз нелегко. Банки дають кредити під дикі відсотки, у кілька разів занижуючи вартість застави. Обприскувач, що коштує 300 тис. доларів, через рік використання не хочуть брати під заставу навіть за 100 тис. доларів. В галузі сільського господарства відсутня капіталізація. Компанії-партнери дають на виплат крапельну стрічку, насіння, засоби захисту рослин, добрива. Але їхній кредитний ресурс не безкінечний.

 

Цього року високі ціни на овочі та нестача овочевої продукції виникли не випадково. Це наслідки державної політики. Держава не реагувала, коли вартість овочів була меншою за собівартість, тому чимало овочівницьких підприємств, зазнавши збитків у попередні роки, скоротили площі під овочами, перейшли на вирощування сої та кукурудзи або й зовсім пішли з аграрного бізнесу. Вижили ті, хто зміг пережити роки з низькою маржинальністю, зуміли знайти нові ринки, мінімізувати витрати.

 

Останнім часом намітилися деякі позитивні зрушення. Ми вітаємо зусилля держави з наведення порядків у поверненні ПДВ та реєстрації працівників. Це структурує бізнес, робить його прозорішим. Можливо, темпи розвитку сектора не такі швидкі, як 15 років тому, але ми налаштовані оптимістично.

 

Геннадій Гнип

журнал “Плантатор”, січень 2019 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
1
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ