Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Перспективи картоплярства

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Перспективи картоплярства
Микола Гордійчук, директор ТОВ «Агріко Україна»

За два роки галузь виробництва картоплі в Україні від падіння перейшла до розвитку. У найближчі п’ять років найбільш активно розвиватиметься переробка, доробка продукції та експорт. Слід очікувати укрупнення та поглиблення спеціалізації виробників. Про це розповів директор компанії «Агріко Україна» Микола Гордійчук під час конференції «Овочі та фрукти України — 2018».

 

Столова картопля і експорт

 

Ще три-п’ять років тому сектор виробництва картоплі стагнував і не розвивався. Зараз ця тенденція справедлива тільки для напрямку столової картоплі для внутрішнього ринку. Але в секторі продукції на переробку та на експорт за останні два роки тренд змінився. Під цими видами картоплі площі зростають.

 

Більшість картоплі виробляється дрібними виробниками, на ділянках до 3 га. Приблизно 60% площ картоплі сконцентровані в п’яти областях: Київській, Чернігівській, Житомирській, Львівській та Тернопільській. Середня врожайність становить 25–30 т з гектара.

 

В Україні протягом багатьох років спостерігається перевиробництво картоплі, водночас бракує якісних бульб. Більшість картоплі споживається в селянських господарствах. Комерційний ринок незначний, лише 10% від валового виробництва. Найбільша проблема галузі — відсутність комунікації та кооперації серед професійних виробників.

 

За дослідженням компанії Kleffmann Group Ukraine, професійні виробники, які мають ділянки картоплі від 3 га, вирощують цей овоч на 60–65 тис. гектарів. У 2018 році під картоплею в цих господарствах було 66 тис. гектарів. Понад 50% із них займають сорти голландської селекції, понад 38% — німецької. Сорти української селекції займають 8%, хоча в Державному реєстрі сортів половина позицій — сорти української селекції. Причина такої ситуації полягає в дефіциті якісного українського насіння.

 

Площі під картоплею у професійному сегменті, га

До 70% картоплі професійного виробництва становлять столові сорти, їх продають через оптові ринки та торговельні мережі.

 

На переробку йде 28% картоплі, 2% картоплі професійних господарств йде на експорт. Якщо до 2014 року більшість картоплі з українських господарств експортувалося до Російської Федерації, то зараз наш основний партнер — це Молдова, у 2018 році вона імпортувала понад 10 тис. тонн української картоплі. Ціна експорту — 17–20 центів за кілограм. Меншими торговельними партнерами були Білорусь і Грузія, зовсім небагато, по 20–40 т, закупили Азербайджан та Об’єднані Арабські Емірати. Лише за вересень-жовтень цього року експорт картоплі до Молдови збільшився у 15 разів. Торік основ ний обсяг картоплі експортувався у травні-червні, це була молода картопля на ринок Білорусі та інших країн. А цієї осені в Європі трапився неврожай, тож ціна на внутрішньому ринку була нижча в кілька разів за ціну в сусідніх країнах.

 

Переробка

 

Ще одним чинником росту галузі картоплярства є переробка продукції на чипси. Картопля на чипси займає 5–6 тис. гектарів, 10% площ професійних господарств. Основними гравцями на ринку є компанія «Монделіс Україна», яка працювала з 2002 року під маркою «Крафт фудз Україна», компанія «Клуб чіпсів» з дніпропетровським корінням, цього року додався новий гравець — торгова марка «Лейз» групи компаній «Пепсіко». Потужності останньої розміщуються на базі ТОВ «Сандора» в Миколаївській області.

 

Загалом переробляється на чипси 150–200 тис. тонн картоплі. Закупівельна ціна сировини в цьому сезоні становила 3,8–4,4 грн/кг. Цього сезону є значний дефіцит чипсової картоплі як за кордоном, так і в Україні.

 

Для чипсів використовують голландські й німецькі сорти та кілька вітчизняних. Лідерами є сорти Арсенал, Карлена, Кібіц, Фантазія, Леді Клер, Опал, Верді.

 

Переробка на крохмаль збільшується у світі та в Україні. Основ ні переробники в Україні — компанія «Вимал» на Чернігівщині, у цьому році вона подвоїла потужності й планує потроїти їх до наступного сезону. Також виробляють крохмаль із картоплі підприємства «Левона», «Крохмалепродукти України» та завод агрохолдингу «Мрія», який цього року не працював.

 

Раніше крохмальні заводи приймали продукцію будь-яких сортів і платили за це невелику ціну. Коли переробники почали працювати більш професійно, фермери стали шукати сорти із більшим умістом крохмалю. Лідером крохмальної картоплі є сорт Курас. Також на це підходять сорти Верді, Опал, Арсенал, Євростарч. Це чипсові сорти: бульби, які не прийняли для переробки на чипси через нетоварний вигляд, можуть успішно перероблятися на крохмаль. Ця галузь найбільш цікава для українських фермерів, розташованих за 100–120 км від заводу. Для переробки потрібна дешева сировина. Якість її має бути набагато вищою, ніж у продовольчої картоплі, яка продається на гуртових ринках.

 

У світі зростає переробка картоплі на фрі. Можливо, вона з’явиться і в Україні, але у невеликому обсязі. Основна перспектива переробки — це виробництво чипсів та крохмалю.

 

Доробка

 

Ринок свіжої картоплі є найбільшим, але він найбільше постраждав від російської агресії. З 2014 року товарообіг картоплі впав утричі. Останнім часом зростає продаж через торговельні мережі. Збільшуються вимоги до якості продукції. Якщо раніше мережі закуповували картоплю фракції від 40 мм, то зараз — від 50–55 мм.

 

Надалі обсяги продажу картоплі супермаркетами збільшуватимуться. Торговельні мережі шукатимуть потужних партнерів, які зможуть рівномірно постачати товар у магазини протягом року не тільки немитий, а й сортований, митий і упакований.

 

Фермери можуть об’єднуватися, щоб мати можливості формувати більші партії, купувати обладнання для пакування та доробки картоплі.

 

Геннадій Гнип

журнал “Плантатор”, січень 2019 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
1
Статті з журналу:
Поділитись: