Втрата ваги розміру земельного банку на користь EBITDA при оцінці вартості агрохолдингів — основна особливість українського аграрного ринку злиття і поглинань 2013 року. Головна інтрига — хто купить «УАІ», «Українську молочну компанію» та чи наважиться на проведення IPO «Укрлендфармінгу» Олег Бахматюк. Іншим гравцям, що готуються до проведення лістингу, доведеться замість походу на біржу зливатися з уже публічними компаніями. Тож експерти очікують, що в Україні нарешті набуде популярності практика обміну акціями між агрохолдингами.
Пропозиція переважає попит
«З 2010 року на українському аграрному ринку сталося 13 M&A угод на загальну суму близько 800 млн дол. У результаті були придбані корпоративні права на оренду 800 тис. га землі. Якщо виключити з цього списку придбання холдингом «Кернел» великого виробника соняшникової олії Allseeds у 2010 році (земельний банк не був метою угоди), то в середньому права на українську землю купувалися по 600—800 доларів за гектар», — розповів партнер по корпоративних сервісах Baker Tilly Дмитро Драгун на V щорічній конференції Адама Сміта «Агробізнес в Україні», що проходила 12—14 березня 2013 року в Києві.
«На сьогодні топ-20 агрохолдингів контролюють близько 4 млн га сільгоспземлі, або 12% всієї ріллі. Надалі ринок буде консолідуватися, в тому числі за рахунок інтересу до українського сільського господарства іноземних компаній», — вважає експерт. При цьому він називає шість агрохолдингів, що можуть змінити власника в найближчі кілька років: «Мрія», «Українські аграрні інвестиції» «Агротон», «Укрзернопром-Агро» (MCB Agricole), Sintal Agriculture, AgroGeneration. У березні також стало відомо, що «Українська молочна компанія» шукає покупця. «Вклав, розвинув, продав — це називається бізнесом», — пояснює співвласник підприємства Едуард Прутнік.
За даними учасників ринку, більшість земель «Укрзернопром-Агро» вже продано. Що ж до деяких компаній у згаданому списку, то їхні шанси успішно продатися мінімальні, оскільки стан справ там такий, що їх і задарма не візьмуть, принаймні поки на ринку пропозиція активів переважатиме попит.
З цього переліку найбільш сенсаційною угодою може стати продаж агрохолдингу «Мрія», що за результатами 2012 року продемонстрував чудові фінансові результати. Втім, Дмитро Драгун вважає, що задуматися про залучення інвестора власники компанії можуть через високе фінансове навантаження. «Мрія» активно залучала кошти для будівництва елеваторів. Ще один фактор — понад 40% обсягів продажу цукрових буряків «Мрії» припадає на пов’язані підприємства, тому виникає питання до показників рентабельності більшої частини компаній холдингу. Наприкінці минулого року компанія Івана Гути зазнала тиску з боку податківців, а також сильно побила горщики з губернатором базового регіону — Тернопільської області.
Щодо можливих покупців, то ними можуть стати або Олег Бахматюк, або Дмитро Фірташ. «Примітно, що в проспекті емісії холдингу Олега Бахматюка «Укрлендфармінг» значаться плани розширення земельного банку на 200 000—250 000 га і збільшення кількості елеваторів. Не можна не помітити, що все це є у «Мрії»», — розповідає Драгун. Що ж до Фірташа, то його аграрні активи, як і «Мрії», зосереджені саме в Тернопільській області. До того ж компанія Гути гостро потребує власних портових активів для нарощення експорту, які є у власника Group DF — порт «Ніка-Тера». До слова, навесні минулого року Дмитро Фірташ оголосив про плани збільшити перевалювання в п’ять разів — з нинішніх 4—5 млн т до 20 млн т. Попри те що «Ніка-тера» — це спеціалізований термінал під перевалювання хімічних добрив, там є можливості значно розширити об’єми перевалювання і зернових.
Цього року агрохолдинги і далі нарощуватимуть потужність за рахунок придбання дрібніших господарств. Утім, Дмитро Драгун впевнений, що цей тренд дедалі більше стримуватиметься класом невеликих і середніх компаній, які стратегічно, фінансово і кадрово дуже впевнено почуваються, і їм не цікавий продаж бізнесу.
Минулий рік також гостро показав наявність проблеми якості придбаних активів. Чого варта хоча б історія з купівлею холдингу «СТІОМІ» групою «Кернел»: виявилося, що компанія має додаткові приховані борги на 500 млн грн.
IPO чи обмін акціями
«Протягом минулих двох років підготовкою до IPO займалися тільки «Агротрейд», «Українські аграрні інвестиції» та Valars. З переробників — ViOil і «Креатив Груп». Через несприятливу ситуацію на ринках капіталу або невідповідність цін очікуванням власників ці угоди не відбулися або були перенесені», — розповідає в інтерв’ю Forbes партнер інвестиційної компанії ICU Макар Пасенюк. При цьому він не очікує активного виходу українських агрокомпаній на біржу в поточному році.
Зважаючи на інвестиційний штиль, компаніям доведеться йти до публічних холдингів і домовлятися про злиття, вважає Макар Пасенюк. «Власники, які хочуть отримати гроші для себе, а не для бізнесу, можуть його продати. Ті, хто вірять в сільськогосподарський ринок, можуть просити оплату акціями. Це єдино правильний і можливий сценарій розвитку подій. Поки що обмін акціями у нас в країні не відбувався, але ця тенденція проявиться якщо не цього, то наступного року. При такій угоді виграють усі учасники. Непублічна компанія, по суті, отримує все те саме, чого вона чекає від IPO. В об’єднаної компанії більше EBITDA, потенційно збільшується free float (частка акцій публічної компанії, яка перебуває у вільному обігу. — Ред.), збільшується синергія від об’єднань. Так живе світ. Єдине, що потрібно для запуску цього механізму в Україні — щоб хтось із великих гравців подав приклад», — резюмує експерт. Мабуть, єдиний випадок, коли така схема поглинання була реалізована за участю українських активів, — угода між шведською Alpcot Agro та Landkom на початку минулого року.
Песимістичні очікування аналітиків вже на початку року спробувала виправити група агрокомпаній Cereal Planet PLC, що заявила про розміщення 2,25% своїх акцій на Варшавській біржі в червні та вже знайшла покупців. Чи стане це розміщення сигналом дій для інших гравців ринку — побачимо.
У березні поточного року агрохолдинг «Укрлендфармінг» несподівано, вперше у своїй історії, розкрив власні фінансові результати, а також поспішив заявити про придбання земельної ділянки під будівництво терміналу в районі порту Южний. Це може свідчити про свідоме розігрівання інтересу інвесторів для успішного виходу на біржу. Олег Бахматюк не приховує свого бажання знайти інвесторів у Гонконзі. Якщо йому це вдасться, то український агросектор зможе розраховувати на повернення уваги іноземних інвесторів та активізацію процесів зміни власників найцікавіших активів.
Зоряна Гошовська
газета “АгроМаркет” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
