Спалахи заразних хвороб свиней періодично завдають значних збитків господарствам і зумовлюють зниження рентабельності виробництва продукції свинарства. Причиною таких спалахів, зокрема, є інвазійні хвороби тварин, серед яких особливу небезпеку становлять гельмінтози.
Збудники гельмінтозів поділяють на дві великі групи: біогельмінти (трематоди, цестоди, частково нематоди) та геогельмінти (кілька видів нематод).
Найпоширенішими гельмінтозами в сучасному свинарстві є кишкові нематоди Ascaris suum, Oesophagostomum spp. і Trichuris suis. Ці паразити спричиняють переважно субклінічні шлунково-кишкові захворювання, які, своєю чергою, знижують приріст свиней.
Обираючи оптимальний препарат для лікування гельмінтозів, слід ураховувати терапевтичну ефективність діючих речовин, можливість застосування в різні періоди життя тварини, каренцію в продукції тваринного походження. Згідно з вимогами ЄЕС флубендазол дозволено для застосування свиням різних технологічних груп: поросятам, відгодівельному молодняку, супоросним і лактуючим свиноматкам.
Флубендазол має механізм дії, що полягає у зв’язуванні з білком бета-тубуліном. Він інгібує мікротрубочкові збірки у клітинах грибів, найпростіших, червів і тварин. Наслідком цього є припинення клітинного циклу та пригнічення міграції клітин. Погіршення живлення клітин зменшує інтенсивність енергетичних процесів і розмноження клітин. Таким чином затримується розмноження, або клітини, що зазнали впливу флубендазолу, гинуть. Установлені позитивні наслідки досліджують під час вивчення пухлин (пригнічення метастазування), мітозу (затримка формування веретен поділу), руху найпростіших і червів (припинення скорочення елементів апарату руху та живлення паразитів).
Флубендазол майже не всмоктується, тому найвиразніші зміни відбуваються саме у просвіті по всьому кишківнику на нематод та інших збудників захворювань у свиней. Дотримання режиму випоювання забезпечить надійний лікувальний ефект проти паразитів як у клітинах епітелію, так і в просвіті тонкого й товстого відділів кишківника.
Нещодавно на ринку України з’явився новий ветеринарний препарат для застосування у свинарстві Альтіор у формі суспензії з діючою речовиною флубендазол. Призначений для випоювання свиням (поросятам, відгодівельному молодняку, супоросним і лактуючим свиноматкам) для стратегічної дегельмінтизації. Ефективність дегельмінтизації препаратом Альтіор була підтверджена в ході дослідження, проведеного на одній зі свиноферм у Київській області.
Умови утримання
У господарстві свиней утримують на двох фермах.
На першій фермі — три групи:
Потім поросят переміщують на іншу ферму для відгодівлі.
Умови утримання і годівлі відповідають гігієнічним вимогам щодо відповідних технологічних груп. Кормосуміші виготовляють на власному комбікормовому цеху. Готовий комбікорм роздають через автоматичну систему подачі корму. Джерело водопостачання — власна свердловина, з якої воду набирають насосом у башту, а потім вона самопливом надходить на ферму.
Підлога у приміщеннях — решітчаста, тому фекалії і сеча потрапляють у резервуари під приміщенням. Гній викачують здебільшого раз на місяць у машину з бочкою й вивозять на поля.
Тварин на фермі обробляють індивідуально препаратом Дорамектин (ін’єкції), кожну свиноматку за 10 днів до опоросу. Ремонтний молодняк і поросят не обробляють.
На другій фермі перебувають тварини на відгодівлі:
Обробляють поросят двічі: коли перевозять з першої ферми, другий — коли переводять із першого на другий період відгодівлі. Випоюють препаратом Дорамектин через дозатори в систему водопостачання.
Результати аналізів
Виконано попередній аналіз зразків, отриманих від тварин першої ферми. Під час обстеження ремонтного молодняку, свиноматок після опоросу та відлучених поросят (вік 50–70 днів) у 100% тварин виявлено Oesophagostomum dentatum, частину свиноматок і поросят також заражено Eimeria spp. Зразки від тварин другої ферми містили у 90% Oesophagostomum dentatum та 30% Eimeria spp.
Упродовж подальших досліджень спостерігали припинення виділення нематод. Проте у всіх тварин, яких не було оброблено препаратом Альтіор, спостерігали появу Eimeria spp.
Таким чином, перша ферма є стаціонарним джерелом зараження езофагостомами і вибірково еймеріями. На другу ферму прибувають поросята віком 2–2,5 місяця із зараженістю до 90% тварин езофагостомами і до 30% — еймеріями. Наявні обробки й зміни раціону спричинюють зараженість еймеріями до 100% тварин.
Механізм зараження
Езофагостоми («вузликова хвороба») — це нематоди підряду Strongylata роду Oesophagostomum. Статевозрілі езофагостоми паразитують у просвіті сліпої й ободової кишок товстого відділу травного тракту, а їх личинкові стадії — в товщі слизової оболонки товстого кишківника або під нею. У довкіллі за сприятливих умов із яєць на 5–7 добу вилуплюються личинки, які двічі линяють і вже на 6–7 добу стають інвазійними. З водою чи кормом потрапляють у травний канал, переміщуються у товстий кишківник, де вони активно проникають у товщу слизової оболонки. У вузликах личинки розвиваються три тижні, після чого повертаються в просвіт товстого кишківника. Формування яєць у самок починається на 15 добу після виходу личинок із вузликів. Таким чином, яйцекладку самки починають на 43–48 добу після інвазування тварини. Тривалість паразитування не перевищує 8–10 місяців.
Сприйнятливі тварини заражаються езофагостомами, коли заковтують інвазійні личинки з кормом або водою. Мухи переносять яйця нематод на поверхні свого тіла і кінцівок.
Еймерії — найпростіші, що належать до класу Sporozoa, ряду Coccidia, переважно паразитують в епітеліальних клітинах слизової оболонки кишок. Цикл розвитку еймерій має дві фази. У екзогенну фазу ооцисти виділяються у навколишнє середовище, де проходить спорогонія, і вони стають інвазійними, а в ендогенну — проникають в епітеліальні клітини слизової оболонки, де відбувається мерогонія (множинне безстатеве розмноження) і гаметогонія (статевий процес).
Зараження тварин відбувається аліментарним шляхом, коли вони заковтують із кормом чи водою спорульовані ооцисти. Препатентний період (проміжок часу між прийманням достатньої кількості інвазійних яєць або личинок і формуванням статевозрілих дорослих паразитів, яйця від яких можуть бути виявлені у фекаліях) становить 10 діб, стадія спорогонії — 11–12 діб.
Джерелом збудників інвазії є свиніносії, які виділяють у зовнішнє середовище незрілі яйця або ооцисти, резервуаром — сприятливе зовнішнє середовище, а чинниками передачі — мухи, які контамінують корми, а також вим’я свиноматок у підсисний період.
Після обробки свиней препаратом Альтіор (флубендазол) за результатами аналізів не було виявлено ні езофагостом, ні еймерій.
Рекомендації для господарства
Після проведеного дослідження господарству рекомендовано на першій фермі переглянути схему протипаразитарної обробки ремонтного молодняку і свиноматок, які є джерелом зараження поросят езофагостомами і еймеріями. Проводити дегельмінтизацію свиноматок, а також поросят перед перевезенням на іншу ферму (або у віці двох місяців)
Наявна схема дегельмінтизації не є абсолютно ефективною. Навіть після обробки супоросних свиноматок відбувається зараження поросят. Тому рекомендовано додати в схему обробки від гельмінтозів поросят на відлученні та на дорощуванні як із лікувальною, так і з профілактичною метою. На другій фермі доцільно застосовувати засоби контролю за еймеріями, які можуть за зміни раціону або якогось стресового чинника спричинити розлади травлення й знизити ефективність відгодівлі свиней.
За результатами досліджень можна дійти висновку: після обробки свиней на відгодівлі препаратом Альтіор була виражена кокцидіостатична дія, а в результатах аналізів у всіх тварин, яких не обробили препаратом Альтіор, спостерігали появу Eimeria spp. Тому препарат Альтіор можна застосовувати для профілактики і лікування зараження нематодозів, а також запобігання поширенню еймерій у свиней.a
The Ukrainian Farmer
