Тваринництво

Альтернатива антибіотикам є!

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Альтернатива антибіотикам є!

Підвищення продуктивності птиці та зменшення використання антибіотиків — це основні теми розмови з технічними директорами ГК «АгроВет Атлантик» Гаррі Ваалом і Мері-Енн Бонгартс.

  

Технічні директори ГК «АгроВет Атлантик» із Нідерландів Гаррі Ваал та Мері-Енн Бонгартс розповіли журналу «Наше Птахівництво» про цілий ряд технічних нюансів, завдяки яким можна покращити ефективність вирощування птиці. Вони порадили, як зменшити використання антибіотиків у птахівництві, адже це безпосередньо впливає на покращення якості продукції, а також надали рекомендації щодо вирощування молодняку бройлерів.

  

– Розкажіть, будь ласка, що лежить в основі ефективного вирощування птиці? Як можна покращувати показники виробництва?

 

– Гаррі Ваал: Якщо казати про відгодівлю бройлерів, основою отримання високих показників виробництва є збалансована годівля молодняку, особливо в перші дні вирощування. Узагалі, перші дні життя надзвичайно важливі для курчати. Якщо щось не так зробити у стартовий період розвитку, то це може негативно вплинути на результати вирощування впродовж усього циклу. При цьому слід акцентувати на розвитку шлунково-кишкового тракту, стабілізації мікрофлори кишківника та зміцненні імунітету курчати. Саме тому дуже важливо використовувати якісні престартерні комбікорми для птиці, адже вони містять у збалансованому вигляді всі поживні речовини, необхідні курчаті, які забезпечують швидкий і здоровий початок росту. Якісний престартерний комбікорм сприяє кращому розвитку шлунково-кишкового тракту, печінки та інших внутрішніх органів, збільшенню середньодобових приростів, зміцненню імунітету курчат. Як результат: однорідне стадо, збільшення середньодобових приростів і хороша конверсія корму птиці.

 

Я вважаю, що максимальну увагу слід приділяти кишківнику та печінці. З першого дня вирощування годівля молодняку бройлерів повинна бути орієнтована на те, щоб у птиці добре розвинулася слизова оболонка кишківника, і сформувалася стабільна мікрофлора. Завдяки цьому слизова кишківника забезпечуватиме оптимальну імунологічну відповідь, тобто сформує бар’єр проти патогенів. Крім того, за умови добре розвиненої слизової оболонки кишківника молодняк бройлерів максимально засвоюватиме поживні речовини з корму, адже інтенсивність травлення птиці залежить від кількості та довжини ворсинок кишківника. Якщо від самого початку посприяти тому, щоб у птиці гарно розвинувся кишківник і мікрофлора в ньому, у майбутньому таке поголів’я буде здоровішим, матиме менший відсоток смертності. У господарстві для вирощування такої птиці доведеться менше використовувати антибіотиків, оскільки імунітет птиці напряму залежить від здоров’я її кишківника. Здоровий кишківник — це основа майбутньої продуктивності.

 

– Які ще чинники, окрім годівлі курчат якісним престартерним кормом, впливають на здоров’я кишківника птиці?

 

– Гаррі Ваал: Чим швидше птиця починає споживати корм і воду, тим краще стимулюється розвиток кишківника. Я за те, щоб годувати і напувати птицю одразу після виведення. Це сприятиме кращому розсмоктуванню жовтка яєць, розвитку шлунку, печінки, імунітету курчати, збільшенню середньодобових приростів. У птиці, яку годували одразу після виведення, спостерігається краща однорідність стада та конверсія корму.

 

Наприклад, ми в Нідерландах робимо такі інкубаційні системи, де птиця може отримувати корм і воду одразу після виведення. В інкубаційних шафах розміщені напувалки й годівниці, тож одразу після вакцинації курчат напувають і годують. Також під час транспортування до господарства курчата повинні споживати корм і воду. У сучасному бройлерному виробництві важливо, щоб птиця якомога швидше поїла, адже від цього залежатиме інтенсивність її росту. Вода повинна бути чистою і якісною, у перші дні життя курчатам достатньо випоювати просту воду без будь-яких добавок. Якщо в господарстві проблеми з водою чи бактеріальними хворобами, можна додатково випоювати підкислювачі або антибіотики, але тільки за рекомендаціями спеціалістів.

 

– Як правильно обирати престартерний корм? На що слід звертати увагу?

 

– Гаррі Ваал: Передусім треба усвідомлювати, що престартерний корм не може бути дешевим. Але на нього варто витратитися, бо якісний престарт забезпечить додаткові прирости впродовж періоду вирощування, тобто ці витрати згодом перекриються. До складу престартерного корму мають входити легкозасвоювані поживні елементи. Він має складатися з якісних зернових кормів, легкозасвоюваних білкових кормів (соєвого шроту, рибного борошна), має бути збалансованим по амінокислотному, вітамінному та мінеральному складі відповідно до рекомендацій виробника кросів, ферментів, пробіотиків тощо.

Покупці мають звертати увагу на зовнішній вигляд корму, а потім проводити його лабораторне дослідження. Але треба бути реалістом: тільки за результатами відгодівлі буде зрозуміло, варто чи ні працювати з компанією-постачальником.

Загалом бройлер у середньому потребує 150 г/голову корму в перші сім днів. Престартерний корм курчатам треба давати у вигляді дрібної гранули (діаметром 2 мм) або крупки. Якщо гранула буде надто великою, птиця може подавитися нею. Також гранула не повинна бути надто твердою чи м’якою і не має перетворюватися на пил.

 

– Які кормові добавки допомагають боротися з патогенною мікрофлорою?

 

– Гаррі Ваал: Перспективною є практика додавання в корм захищених солей масляної кислоти (бутиратів натрію або кальцію). Саме вона захищає кишківник птиці від розвитку патогенної мікрофлори. Масляна кислота додається в корм як антибактеріальна речовина і як додаткове джерело енергії. Вона стимулює розвиток кишкових ворсинок, завдяки чому покращується імунітет птиці, краще засвоюються поживні речовини, а в майбутньому — все це збільшує продуктивність птиці.

 

– Мері-Енн: Використання середньоланцюгових жирних кислот (MCFA) у птахівництві є альтернативою застосуван ню антибіотиків. MCFA в організмі птиці чинить антибактеріальний, імуномоделюючий ефект, позитивно впливає на здоров’я шлунково-кишкового тракту. Виражений антибактеріальний ефект масляної кислоти базується на тому, що вона є важливим джерелом енергії для ентероцитів (бета-окислення). Сприяє дуже швидкому відтворенню тканин, призводить до зниження рівня кисню в кишківнику, є основним прекурсором для синтезу ліпідів (для кліткових мембран). Також масляна кислота індукує різні білки захисту, збільшує проліферацію клітин, стимулює поглинання глюкози, імунітет.

 

Завдяки додаванню бутиратів збільшується довжина ворсинок, що забезпечує більшу проліферацію клітин у крипті, більшу кількість ферментів, поліпшення травлення. Бутирати сприяють зниженню концентрації кисню в тонкому відділі кишківника, відтак Salmonella отримує менше шансів на розвиток. Крім того, бутират знижує експресію генів Salmonela typhimurium. Отже, у птиці формується більш стабільна мікрофлора. Бутират стимулює імунітет, антимікробні пептиди та захист від кокцидіозного стресу, сприяє уповільненню спорожнення шлунку.

 

Найбільший позитивний ефект від бутирату — забезпечення оптимального балансу мікрофлори. А я вже казала, що здоров’я кишківника — це база для нормального розвитку бройлера.

 

На сьогодні зменшення використання антибіотиків чи пошук доступних альтернатив для вирощування бройлерів є дуже гострим питанням для українських виробників. Застосування антибіотиків під час вирощування бройлерів знижує якість отриманих м’ясних продуктів. Крім того, лікарі стверджують, що антибіотики, які можуть залишатися в організмі бройлера до самої смерті, здатні викликати зниження імунітету в споживачів м’яса такої птиці. Звідси виникає чимало хвороб у людей, особливо — алергії. Однак передові українські компанії, розвиток яких спрямований на підвищення якості продукції, слідкують за світовими трендами, інноваційними розробками і впроваджують їх у власному виробництві. Приємно відзначити, що з кожним роком в Україні все більше підприємств цікавляться пошуком альтернативних напрямів підвищення ефективності виробництва птиці.

 

Віра Славянська

журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
6
Статті з журналу:
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями