Тваринництво

Догляд за батьками

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Догляд за батьками

Щоб отримати здорове і максимально продуктивне батьківське стадо, треба забезпечити йому належний догляд з перших днів вирощування.

 

Племінне виробництво — дуже цікавий і водночас надто кропіткий бізнес. Закупівля молодняку для нього коштує набагато дорожче, ніж для товарного виробництва, так само дорожчим є налагодження виробничих процесів, тож і ціна помилок тут набагато вища. «Ви ніколи не отримаєте якісних курчат, якщо не зможете забезпечити правильне вирощування маточного стада», — вважає головний технолог ТОВ «Морозівська птахофабрика» Лейла Магеррамова. Про те, як саме його правильно вирощувати і що впливає на його майбутню продуктивність, Лейла Магеррамова розповіла журналу «Наше Птахівництво».

 

— Пані Лейло, розкажіть, будь ласка, як правильно вирощувати племінну птицю. Що в цьому процесі є справді важливим, а що — другорядним?

 

— Передусім слід обрати крос птиці і хорошого постачальника добового молодняку. Важливо, щоб птиця обраного кросу була продуктивною, мала високі показники збереженості та однорідності. Другим важливим етапом є забезпечення їй максимально комфортних умов вирощування. Якісний молодняк і правильні умови вирощування забезпечать вам успіх у племінному виробництві.

Ми закуповуємо добовий молодняк батьківського стада кросу Росс-308. Перш ніж завезти курчат, готуємо пташники. Дуже важливо не ставитися до цієї процедури формально. Високий рівень санітарно-ветеринарного благополуччя господарства — важлива база для того, щоб виростити здорове і продуктивне стадо. Там, де безлад і антисанітарія, витрачаються зайві кошти на ветеринарні препарати, бо поширюються інфекційні хвороби. До того ж таке господарство втрачатиме кошти через падіння продуктивності та якості курчат. Отже, перш ніж завезти курчат, проводимо механічне прибирання пташника, потім — дезінфекцію. Використовуємо для цього лужні або кислотні дезрозчини (щоразу чергуємо препарати, щоб не виникало звикання). Потім миємо приміщення водою, підігрітою щонайменше до 70 °С, після чого знову дезінфікуємо його лужним або кислотним дезінфектантом (обираємо препарат залежно від того, який використовували до цього). І наостанок білимо стіни вапном, а також розкидаємо негашене вапно по підлозі смугою, що має ширину приблизно 1 м. Окрім того, що вапно дезінфікує підлогу, воно ще й вбирає зайву вологу. Зверху насипаємо підстилку, потім проводимо аерозольну дезінфекцію пташника холодним або гарячим туманом з використанням формаліну. Підстилку протягом періоду вирощування зазвичай не підсипаємо, тільки в разі потреби, якщо вона мокріє. Але за умови створення хорошого мікроклімату проблем з нею виникати не повинно. Влітку товщина тирсової підстилки становить 5 см, взимку — 7 см.

Також для перестраховки за чотири дні перед посадкою птиці випарюємо в приміщенні порошок йодоклін. Краще більше витратитися на профілактику, ніж вирішувати проблеми через поширення інфекцій.

 

— Який підстилковий матеріал використовуєте для курчат?

 

— Принципово користуємося тільки тирсою, хоча вона дорожча за деякі інші види підстилки (наприклад, у чотири рази дорожча за солому). У соломі часто виявляються гриби аспергіли, які провокують розвиток у птиці аспергільозу. Можна знешкоджувати аспергіли препаратами йоду, але я вважаю, що в перші дні вирощування птиці це зайві маніпуляції. Краще купити більш безпечний підстилковий матеріал, тому ми купуємо тирсу, бо вважаємо, що вона безпечніша за інші види підстилки.

Тим не менше, тирсу ми дезінфікуємо. Проводимо дезінфекцію в три етапи: одразу після закупівлі сировини, потім після розстилання в пташнику, а також за декілька днів до посадки птиці.

 

— Чи є у вас особливі вимоги щодо вивантаження добових курчат? Можливо, намагаєтеся вивантажити їх якомога швидше чи, навпаки, вивантажуєте повільно, щоб зайвий раз не сполохнути? Як саме проходить ця процедура на підприємстві?

 

— Жодних особливих вимог щодо вивантаження у нас немає. Ящики з курчатами розносимо вздовж лінії годівлі й просто перевертаємо їх, щоб птиця вийшла. Освітлення у цей час виставляємо на рівень 70–100 люксів. Тривалість вивантаження значної ролі не відіграє, головне — робити це обережно, щоб не пошкодити птицю.

Часто ми отримуємо партію курчат від різних батьківських стад. Важливо їх розмістити так, щоб у кожному пташнику була птиця від одного батьківського стада. Це забезпечить більшу однорідність і збереженість.

Одразу після вивантаження вкрай важливо, щоб птиця якомога швидше попила воду. Можна додати у воду вітамін С чи полівітамінні препарати залежно від показань. У перші дні для курчат ставимо маленькі додаткові напувалки. Чим доступнішою для курчат у цей період буде вода, тим краще. Це буде додатковою профілактикою сечокислого діатезу. Наскільки швидко птиця поп’є, настільки більшою буде вірогідність того, що ця хвороба не з’явиться. Найближчим часом хочемо поекспериментувати: плануємо випоювати курчат у перші дні водою з додаванням глюкози та вітамінів. Глюкоза посприяє кращому всмоктуванню жовткового мішка.

 

— Які ветеринарні обробки проводите курчатам?

 

— Починаючи з 7-го по 125-й день вирощування вакцинуємо птицю за певною схемою. До цього проводимо імуноферментний аналіз і відповідно до його результатів вирішуємо, коли, як і яку вакцину вводити. За кілька днів до того, як ввозити курчат маточного стада, ми просимо фірму-постачальника добового молодняку прислати нам задохликів. Ми їх обстежуємо і, орієнтуючись на результати досліджень, робимо висновки щодо необхідності тих чи інших профілактичних обробок. Також тільки після досліджень визначаємо, які антибіотики слід випоювати курчатам. Тобто ми не використовуємо ветеринарні препарати для птиці навмання, а призначаємо їх за результатами дослідження на чутливість. Антибіотики випоюємо з третьої доби вирощування протягом 3–7 днів. Після курсу антибіотикотерапії випоюємо 5–7 днів птиці пробіотичні препарати. Ми замовили спеціальні медіакатори під нашу птахофабрику, тому система водопостачання від додавання в неї пробіотиків не страждає і не забивається. Деякі господарства випоюють курчатам з профілактичною метою антибіотики широкого спектра дії. Я вважаю, що це неправильно. З одного боку, це зайві витрати (якщо препарат неспрямовано діє на потрібну мікрофлору), а з іншого, це може бути шкідливим з огляду на те, що ми в такий спосіб формуємо майбутню чутливість стада до антибіотиків широкого спектра дії.

Якщо в нас виникають сумніви щодо імунітету курчат, ми призначаємо їм додаткові випоювання вітамінних препаратів. Однак це буває не завжди: часто завозимо партію курчат, що мають достатньо високий імунітет, тому їм нічого, окрім води і корму, не даємо.

 

— Що впливає на продуктивність птиці? Як ви її регулюєте?

 

— На продуктивність батьківського поголів’я впливає низка факторів: це мікроклімат у пташнику, правильне бонітування, якість годівлі, профілактика бактеріальних захворювань. Порушення будь-якого з них призводить до втрат.

Треба забезпечити птиці такі умови, за яких маточне стадо піддаватиметься мінімальному стресу, бо інакше будуть стрибки продуктивності, оскільки птиця дуже чутлива до будь-яких змін. Часто за поведінкою курей маточного стада ми навіть можемо передбачати зміну погоди. Приміром, за 48 годин перед дощем чи різкою зміною погоди в птиці знижується несучість. Навіть коли посилюється вітер, ми вже знаємо, що отримаємо меншу кількість яєць.

Кожна партія курчат, яку ми завозимо, має свої особливості. Відповідно, у нас немає стандартної схеми годівлі для всієї птиці. Курчата можуть на час посадки важити 32 г, а можуть — і 45 г. Тому схему годівлі ми розробляємо відповідно до того, який молодняк отримали.

Протягом усього періоду вирощування треба контролювати вгодованість птиці, важливо, щоб птиця мала однаковий доступ до годівниць. Якщо окремі особини відстають у рості або слабші за інших, відокремлюємо їх. У пташнику проводимо зонування: щоб не створювати конкуренції за годівниці, велику птицю сіткою відокремлюємо від середньої і дрібної. Для великої та дрібної птиці складаємо різний раціон. На несучості позначається вік птиці: після піку несучості із кожним тижнем курка несе все менше яєць. Молодняк від цієї птиці матиме найвищий імунітет. Молодка, що тільки починає нести яйця, передаватиме імунітет молодняку протягом усього року, оскільки вона не так давно отримала вакцину. Максимально садимо 6,5–7,0 курочок на 1 м2, у середньому по пташнику — 6 голів на 1 м2. Півників садимо в середньому 4–5 голів на м2. Звичайно, що почуває себе краще та птиця, яка вирощується за щільності посадки 4 голови на 1 м2.

Залежно від віку стада підсаджуємо півників: на початку вирощування — одного на 10 курочок, ближче до кінця вирощування — одного на 8 курочок.

 

— Як правильно спочатку відібрати, а потім вирощувати племінного півника, щоб отримати від нього максимальну користь? Чи підсаджуєте ви молодих півників після вибракування старих?

 

— Термін експлуатації півника в нашому господарстві такий самий, як і термін експлуатації курочки. Звичайно, якщо є можливість підсаджувати молодого півника туди, де старий починає справлятися гірше, буде дуже добре. Але з урахуванням сьогоднішніх цін на племінних півників (9 євро за голову) це дуже дороге задоволення. Тому півника, який відслужив своє, ми просто вибраковуємо.

Від самого початку вирощування ми сортуємо півників на дрібних, середніх і великих. Відповідно, до дрібних курочок піде дрібний півник і так далі. Гребінь у півника повинен бути яскравого червоного кольору, сережки — теж червоні, слизова навкруги клоаки — червона і волога. Відсутність хвоста у півня свідчить про те, що він часто спарюється.

Годуємо півнів обов’язково окремим кормом, збагаченим вітаміном Е, селеном. Курочкам треба давати більше протеїну в раціоні, півникам — енергії. На них не можна економити, тому даємо їм високоякісні, збалансовані раціони. Не можна давати однаковий раціон курочкам і півникам. Навіть годівниці повинні бути обов’язково різними, щоб вони не їли корм один в одного. Якщо півень буде споживати корм, призначений для несучки, то набиратиме зайву вагу, матиме проблеми з кінцівками тощо. Окрема лінія годівлі й різні комбікорми для півників і курочок цю проблему легко вирішать, що допоможе подовжити термін експлуатації півника. Запліднення у молодшої птиці — 89–91%, у зовсім молодої — трохи менше, оскільки півники тільки вчаться.

 

— На що звертаєте увагу під час відбору племінних курочок, якими параметрами керуєтеся?

 

— Для племінної курочки важлива вага і однорідність. Вперше несучка повинна дати яйце в 160 днів. Для цього її вага повинна бути не меншлю ніж 2,4 кг. У лонні бугри має заходити три пальці, інакше будуть проблеми з виходом яйця. Перед світловою стимуляцією проводимо сортування птиці за вагою. Ту птицю, що не досягла необхідної ваги, саджаємо в окремий пташник і проводимо їй світлову стимуляцію на тиждень пізніше.

Обов’язково перед світловою стимуляцією стада здійснюємо вибірковий розтин птиці, щоб перевірити товщину жирового прошарку. Він повинен становити від 4 до 6 мм, щоб перше яйце нормально вийшло і не завдало шкоди курці.

Якщо курочки після обстеження виявляються готовими до несучості за всіма переліченими параметрами, можемо починати інтенсивну світлову стимуляцію, придерживаясь рекомендаций Aviagen. Але слід враховувати, що є небезпека виходу великих яєць, що може призвести до травматизації птиці (клоацитів, розривів клоаки тощо). Якщо є підозри, що можуть бути такі проблеми, стимулюємо поступово (додаємо світловий день по 0,5–1 годині на тиждень). Поступова стимуляція сприяє тому, що яйце в більшості випадків виходить без проблем. У разі неправильної світлової і кормової стимуляції можна втратити дуже багато птиці, тому перш ніж її проводити, треба впевнитися, що птиця вже фізіологічно дозріла.

Рекомендована тривалість світлового дня для птиці, що несеться, становить 14–16 годин. У нас він триває 14 годин, і це найбільш оптимальна тривалість дня. За такого режиму птиця більше відпочиває, у неї краща яйценосність.

 

— Розкажіть, як відбираєте інкубаційні яйця. Скільки яєць відбраковується?

 

— Правильний відбір інкубаційних яєць — дуже важлива складова успішної інкубації. Ми ставимося до цього дуже прискіпливо. Вибраковуємо яйця за вагою, а також ушкоджені, яйця з вадами (биті, деформовані, наколоті тощо). Загалом проводимо сортування двічі: спершу на яйцескладі, а потім — в інкубаторі. Всього вибраковуємо приблизно 0,2% яєць.

Дуже важливо закладати на інкубацію яйця приблизно однакової ваги. Вага яйця залежить від віку курей маточного стада. Найбільшу яйцемасу отримують від курей на піку несучості. Закладання на інкубацію яєць, що мають дуже велику розбіжність у вазі, призводитиме до того, що на виводі ми отримаємо неоднорідне стадо. Середня вага яєць, що ми інкубуємо, становить 58–62 грамів.

Під час відбору інкубаційних яєць важливо їх мінімально ворушити, обережно знімати зі стрічки, не пошкоджувати.

 

— Під час інкубації на чому слід загострити увагу?

 

— Необхідно постійно регулювати параметри інкубатора: температурний режим, вологість, рівень вуглекислого газу. Якщо піднімається температура вище норми, знижуватиметься виводимість яйця, збільшуватиметься кількість задохликів. Якщо, наприклад, в інкубаторі збільшується вологість, курча вилуплюється вологе, в нього гірше втягуватиметься жовточний мішок, загалом воно буде нежиттєздатним.

У разі збільшення кількості СО2 у повітрі у пташеняти будуть проблеми з дихальною системою, легені нормально не працюватимуть. Всі пташенята, що інкубуються в такому режимі, будуть розвиватися з порушеннями. Їх легко виявити під час клінічного огляду: вони слабкі, зазвичай сидять із розправленими крилами, мають прискорене дихання, облиті жовтком, начублені, пригнічені. Уся партія, яка інкубувалася за порушеного режиму СО2, має вибраковуватися.

Багато чого залежить від обладнання, що встановлено в інкубаторії. Не кожне з них може видавати точні показники. Величезні привілеї мають ті компанії, що встановили сучасне обладнання, яке дозволяє надточно контролювати показники інкубації. Приміром, після встановлення нового комп’ютерного обладнання для створення мікроклімату від компанії HatchTech Inc., що є одним із найкращих на цьому ринку, показники виводу в нас значно зросли. Також покращилася робота парогенераторів, мікроклімату, зменшилася кількість СО2. В обладнанні компанії Hatch Tech Inc. застосовується водний обігрів камери (тут стоять водяні тени, а в більшості інших — електричні). Це більш прогресивна і якісна технологія, що дає можливість дуже точно контролювати показники мікроклімату.

 

— Розкажіть, за якими критеріями треба обирати добовий молодняк у племінного виробника? На які ознаки повинен звертати увагу клієнт, що планує вирощувати товарне стадо на відгодівлю?

 

— Більшість наших клієнтів хочуть купувати курчат від птиці віком 34–52 тижні. Але я впевнена: якщо взяти курчат від молодки віком 32–34 тижні, можна отримати більше прибутку. По-перше, ці курчата матимуть більш високий імунітет, кращу енергію росту. Хоча вони вилуплюються невеликі, вагою приблизно 33 г, і серед них може бути трохи більший падіж, деяке відставання в рості протягом першого тижня вирощування, але в кінцевому підсумку ці курчата наберуть більшу вагу й будуть мати високу однорідність протягом циклу вирощування, ніж ті, що вилупилися, приміром, вагою 39–45 г (найбільший попит мають курчата вагою 38–42 г).

Курчата, що вилупилися із більшою вагою, можуть у перший тиждень давати чудові прирости, бути більш активними, але наприкінці вирощування важитимуть менше, ніж курчата від молодки, бо мають меншу енергію росту.

У минулому році взагалі ніхто не хотів купувати дрібних курчат. А коли спробували, то були шоковані результатом, тому в цьому році деякі клієнти просили нас комплектувати курчат від молодок. Тим більше, що ціна на курчат від молодки поки що трохи нижча. Але я думаю, що така тенденція скоро зміниться, адже в Європі намагаються купувати курчат вагою 32–33 г тільки від молодки.

Під час закупівлі добового молодняку може статися, що виробник комплектує замовлення з різних батьківських стад. Таке поголів’я не варто купувати, бо в майбутньому будуть ветеринарні проблеми на вирощуванні, недобір ваги в курчат, неоднорідність стада. Ми принципово реалізовуємо птицю тільки з одного стада, не перемішуючи.

 

 

Вікторія Дичаковська

журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями