Агрономія

Застосування перитроїдів у захисті ріпаку дозволяє знизити пестицидне навантаження

За використання в рекомендованих нормах синтетичні піретроїди не мають негативного впливу на рослини ріпаку і не проявляють фітотоксичності.

Крім того, такий захід дозволяє отримувати екологічно чисту продукцію рослинництва.

На цьому наголосив Сергій Станкевич, доцент Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Як несистемні речовини, вони здебільшого локалізуються в поверхневих рослинних тканинах, добре утримуються кутикулою листя і не змиваються дощем, не переносяться повітряними потоками. Їх період напіврозпаду на поверхні рослин становить 7–9 днів, залишки виявляються протягом 20–25 днів.

Ці ж фізичні властивості обмежують рухливість піретроїдов у ґрунті: завдяки гарній адсорбції поширення піретроїдів можливе лише при його ерозії. У ґрунті піретроїдні препарати руйнуються протягом 10–20 діб. Тому вони не можуть бути використані як ґрунтові інсектициди.

Оскільки препарати використовуються у незначних нормах, то й імовірність накопичення їх у рослинній продукції значно менша порівняно з інсектицидами інших класів сполук.

Піретроїди відносно стабільні на сонячному світлі, на неживих поверхнях можуть зберігатися до року.

Ліпофільність і нерозчинність перитроїдів зумовлюють високу токсичність речовин щодо для бджіл і комах. Такі препарати малотоксичні для дощових черв’яків, але при потраплянні у водойми негативно впливають на риб.

Для теплокровних піретроїди менш токсичні, ніж інсектициди інших груп.

При проникненні в організм людини, вони швидко розкладаються і видаляються впродовж 40–50 год. При багаторазовому надходженні в організм піретроїди не накопичуються.