За пізньої сівби озимого ріпаку застосування ретардантів є неефективним

Причинами вимерзання озимого ріпаку є запізнення з унесенням регуляторів росту рослин, вибір їх норми та препарату. 

У досліді Інституту олійних культур НААН за сівби ріпаку озимого сорту Стілуца на початку першої декади вересня (оптимальний строк) перед відходом у зиму (друга-третя декада листопада) висота рослин становила 25,5-26,9 см, середня кількість листків – 6,4-6,9 шт., діаметр кореневої шийки – 8,3-9,3 мм, вміст вуглеводів – 25,6-25%. 

Більшими ці показники були у варіанті із застосуванням ретарданту фолікур (обприскування посівів у фазу 4-6 листків культури) щодо контролю (без застосування). 

За сівби наприкінці другої декади вересня (пізній строк) показники знизилися відповідно до 18,4-18,9 см, 5,4-5,5 шт., 4,4-4,6 мм та 20,9-21,7%. 

Найбільша врожайність – 2,43 тонн/га отримана за оптимального строку сівби з обробкою посівів ретардантом, де приріст щодо контролю становив 0,10 тонн/га. 

За пізнього строку сівби застосування ретарданту виявилося неефективним. 

Раніше повідомлялось, що ретарданти дозволяють підвищити стійкість озимого ріпаку до вимерзання.