Як залишки гербіцидів із класу імідазолінонів впливають на рослини сої, – дослідження

Високоефективний хімічний метод контролю бур’янів є основою сучасного рослинництва. Проте його застосування вимагає від агронома високої культури землеробства та врахування латентних чинників впливу на наступні культури сівозміни.

Про це у статті «Прихований удар» у журналі The Ukrainian Farmer пише старша наукова співробітниця, дорадниця з агрономії (Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН) Людмила Погоріла.

Експериментальні дослідження наочно доводять: за певних гідротермічних умов залишки гербіцидів із класу імідазолінонів здатні приховано тиснути на посіви сої.

Результати аналізу зафіксували, що головний удар припадає на підземну архітектоніку культури, призводячи до інгібування довжини первинних коренів на 14,8% і падіння їхньої сирої маси на відчутні 26,6% до контролю.

«Це є наслідком складних внутрішніх біохімічних процесів – зупинки синтезу амінокислот, запуску протеолізу, накопичення амонію та гормонального гальмування росту меристем кореня»,

– зазначає науковиця.

За її словами, глибоке розуміння цих механізмів дає можливість діяти на випередження: проводити вчасний моніторинг полів, здійснювати обов’язкове лабораторне тестування ґрунту на фітотоксичність перед сівбою, оптимізувати обробіток ґрунту й оперативно застосовувати амінокислотні та фосфорно-цинкові комплекси для збереження високого потенціалу врожайності сої.

Нагадаємо, науковиця попереджає про ризики латентної гербіцидної фітотоксичності для посівів сої.