Агрономія

Науковиця попереджає про ризики латентної гербіцидної фітотоксичності для посівів сої

Науковиця попереджає про ризики латентної гербіцидної фітотоксичності для посівів сої

Сучасні високоінтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур неможливо уявити без високоефективних хімічних засобів захисту рослин. В умовах глобальних кліматичних змін, загострення конкуренції за вологу та елементи живлення, сегетальна рослинність традиційно посідає перше місце за рівнем потенційної економічної шкідливості. Саме тому формування надійного, пролонгованого гербіцидного щита є базовою та безкомпромісною умовою отримання високих стабільних урожаїв у більшості агрокліматичних зон України.

Про це у статті «Прихований удар» у журналі The Ukrainian Farmer пише старша наукова співробітниця, дорадниця з агрономії (Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН) Людмила Погоріла.

За її словами, разом з тим інтенсивне хімічне навантаження на агроценози вимагає від сучасного агронома глибокого розуміння супутніх екологічних і фізіологічних ризиків. Хімічна взаємодія пестицидів із компонентами агробіоценозу не обмежується тільки поточним сезоном вегетації.

Одним із найскладніших, малопрогнозованих і економічно відчутних явищ у сучасному рослинництві є післядія гербіцидів, яка трансформується у проблему латентної (прихованої) фітотоксичності залишків діючих речовин у ґрунтовому профілі.

Особливу науково-практичну актуальність ця проблема має для сої. Ця культура є стратегічною для експортного потенціалу вітчизняного агросектору й незамінним компонентом сівозмін як азотфіксувальний попередник.

Водночас соя виявляє надзвичайно високу біологічну чутливість до хімічного фону попередніх культур. Підступність латентної гербіцидної фітотоксичності полягає у її безсимптомності на початкових етапах: візуально надземна частина рослини на початкових етапах може мати цілком здоровий вигляд, типове забарвлення й розвиватися в межах норми. Проте водночас її підземна архітектоніка зазнає глибокого прихованого пригнічення, що впливає на майбутній потенціал продуктивності посіву.

Нагадаємо, площі посівів сої майже досягли 2 млн га, соняшнику – понад 4,7 млн га.