При розрахунку дози живлення озимих культур врахувати хімічний склад рослинних решток

При розрахунку дози мінерального живлення озимих культур велике значення має не тільки кількість накопичення рослинних решток різних культур, але й їх хімічний склад.

На цьому наголосила Яна Погромська, науковий співробітник Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського НААН, пише журнал The Ukrainian Farmer.

«Мінералізація рослинних залишок у ґрунті відбувається із різною швидкістю, залежно від їх хімічного складу та відповідно до ґрунтово-кліматичних умов», — зазначила експертка.

Так, у чорноземному ґрунті за нестійкого зволоження до весни наступного року розкладається 81 % решток конюшини, вико-вівсяної суміші на зелений корм — 62 %, кукурудзи на силос — 42 %, що впливає на забезпеченість сходів озимини поживними елементами.

Чим менший вміст азоту в рослинних залишках і ширше співвідношення вуглецю та нітрогену (С:N > 20), тим більше потребується додаткового мінерального азоту у ґрунті для мінералізації органічної речовини.

Найактивніше мінералізація органічних рештків проходить при заорюванні багаторічних бобових трав та молодої зеленої маси інших культур, у яких співвідношення C:N менше 20:1.

Велика кількість рослинних залишків, бідних на азот, призводить до закріплення його у плазмі мікроорганізмів і ситуативної нестачі цього елементу через конкуренцію рослин та ґрунтової мікрофлори.