Агрономія

Названо правильну схему весняного підживлення озимої пшениці

Правильно підібрана тактика підживлення озимої пшениці дозволить зберегти урожай, йдеться у статті у журналі The Ukrainian Farmer.

Нерозкущені й слабо розкущені посіви (400-800 пагонів/м² або 1-2 пагони на рослину) слід підживлювати в першу чергу після відновлення вегетації рекомендованою для першого підживлення дозою азоту (60-70 кг/га д. р.) з метою посилити весняне кущення, ураховуючи, що за потреби буде проведено друге підживлення на початку виходу в трубку дозою азоту 30-40 кг/га д. р.

Посіви, що мають 1000-1500 пагонів/м² або 3-4 пагони на рослину, слід починати підживлювати через 7-14 днів після відновлення вегетації рекомендованою дозою азоту (60-70 кг/га д. р.) з метою збереження наявного стеблистою без стимуляції весняного кущення.

Друге підживлення на таких посівах за потреби має проводитися дозою азоту 30-40 кг/га зі зміщенням ближче до середини фази виходу в трубку.

У разі браку азотних добрив для проведення першого ранньовесняного підживлення азотом озимих зернових культур рекомендується така схема застосування азотних добрив: 40 кг/га д. р. – на початку відновлення вегетації + 30-40 кг/га д. р. у фазі початку виходу рослин у трубку. Це – обов’язковий мінімум.

За наявності азотних добрив доцільно провести третє підживлення у фазу виходу прапорцевого листка з дозою азотних добрив до 60 кг/га д. р.

Для другого і третього підживлень використовують тверді форми азотних добрив. Оптимальний термін проведення підживлення визначатиметься можливістю ввійти розкидачами в поле.

Нагадаємо, весняне позакореневе підживлення озимини варто поєднати із захистом посівів.