Інфляція в Україні становить 18,3%

Споживчі ціни у вересні 2022 р. зросли на 1,9% порівняно з серпнем. В річному вимірі інфляція прискорилась з 23,8% до 24,6%. В вересні 2021 р. була зафіксована інфляція у 1,2%. За 7 місяців війни (за березень-вересень) інфляція становила 18,3%.

Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив голова Ради Національного банку Богдан Данилишин.

Випереджаючими темпами зростали ціни на продукти харчування, паливо, транспортні послуги:

– продукти харчування подорожчали на 21% (в річному вимірі +32%);

– автомобільне паливо та мастила – на 46% (в річному вимірі +66%);

– транспортні послуги – на 25% (в річному вимірі +31%).

Серед продуктів харчування за час війни найбільше подорожчали хлібопродукти (+24%), риба (+34%), фрукти (+67%), цукор (+34%). Однак, ціни окремих товарів із-за надлишкового виробництва, логістичних обмежень та інших структурних чинників зростали значно повільніше середнього показника інфляції: яйця зросли в ціні лише на 4%, овочі – на 5%. Також, із-за адміністративного мораторію на підвищення вартості комунальних платежів майже не зростали в ціні послуги на утримання житла – лише на 4% за час війни.

Немонетарні чинники пропозиції складають домінантну частину річного приросту інфляції (83%). Економіка пристосовується до нових умов функціонування, змінюються ланцюги постачання, ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу. Частину товарів на ринку доводиться замінювати імпортом (наприклад – сіль, автомобільне паливо), що здійснює додатковий тиск на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Вагома частина приросту споживчих цін пов’язана з передвоєнним підвищення цін в промисловості (+66%).

21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% з 29,25 до 36,6 грн. за 1 дол. США. У річному вимірі девальвація національної валюти тепер складає 37% (за готівковим сегментом – 53%), що посилює тиск на ціни, зважаючи на підвищення імпортозалежності української економіки після масштабних воєнних руйнувань виробничих і невиробничих активів. Для усунення зайвої волатильності цін імпортних товарів важливо зберігати режим фіксованого обмінного курсу та контроль за рухом капіталів.

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за підсумками року складе 26% ВВП (включаючи грантові джерела). Гігантський дефіцит бюджету зумовлений актуалізацією умовних воєнних зобов’язань держави та скороченням податкових доходів із-за звуження економічної активності. За словами Міністра фінансів можливості Уряду скорочувати незахищені видатки вже вичерпано. Тому розширення неринкового дефіциту воєнного часу вимагає залучення неринкових джерел його фінансування – міжнародної кредитної та грантової допомоги, а також емісійного фінансування з боку НБУ (враховуючи обмеження, передбачені Основними засадами грошово-кредитної політики на період воєнного стану та перехідний період).

Чинники інфляції з боку попиту залишаються пригніченими. За 9 місяців поточного року реальний ВВП скоротився на 30% відносно попереднього року. Суттєво скоротились реальні доходи та споживчі витрати населення.

Нагадаємо, 25% світової торгівлі зерном постраждає від агресії рф проти України.