Агромаркет

Коди компромісів

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Коди компромісів

До 15 вересня Уряд має надати парламенту проєкт держбюджету на наступний рік для розгляду у першому читанні. Обговорення цього документа відбуватиметься в умовах справжнього шторму популізму, який тиснутиме з усіх боків, бо на 25 жовтня заплановано проведення місцевих виборів. Позаурядових ініціатив щодо додаткових бюджетних видатків уже підготовано майже на 2 трлн гривень. Але президент та Кабмін самі прагнуть перемогти у цих змаганнях. За таких обставин центр керування матеріальними потоками прагне домовитися з грошовою владою про те, хто, зрештою, за все платитиме і наскільки довгим може бути чек. Поки що офіційні прогнози навряд чи зміцнюють довіру до позиції влади у майбутніх дискусіях.  

Сумна інтродукція 

В уряду немає своїх грошей. Зовсім. Він розподіляє та витрачає гроші великих та маленьких платників податків або борги, які повертатимуть також коштом платників податків. 

Але український істеблішмент напрацював довгу низку маніпуляційних інструментів, які дозволяють витягувати гроші з кишені громадян для фінансування популістичних рішень навіть в умовах згортання економіки. 

Застосування таких важелів зробило українську державу найбіднішою країною Європи. Але оскільки жодної відповідальності за такі дії ніхто ніколи не поніс, можна твердо прогнозувати, що ці важелі використовуватимуть знову і знову, спускаючи ситуацію по спіралі вниз. 

Зокрема, залишається можливість побудувати новий бюджет на заниженому прогнозі ВВП — кожен додатковий пункт приросту економіки приноситиме нові кошти, які записуватимуть як доказ високих управлінських якостей уряду. 

Можна, навпаки, зробити розрахунки на завищеному прогнозі. Тоді доведеться віддати керівників Мінекономіки та Мінфіну на поталу критикам. Але всі кошти, що надходитимуть, можна буде розподіляти між своїми політичними контрагентами у ручному режимі (тоді як усім іншим скоротити видатки, посилаючись на непередбачувані зміни зовнішніх обставин). 

До речі, з урядом, що не має політичного імунітету, можна особливо не панькатись. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вже заявив, що монобільшість готова змінювати як окремих міністрів, так і весь уряд загалом. 

Проте найгіршим для більшості населення є розв’язання проблеми з бюджетом шляхом розігрівання інфляції. Такий інструмент несе перерозподіл національного багатства на користь більш заможних, що мають ширші можливості для захисту своїх заощаджень. Крім того, це руйнує впевненість економічних агентів у можливості ефективно працювати, що роз’їдає підґрунтя для економічного розвитку у довгостроковій перспективі. 

Вихідні дані 

Голова Рахункової палати Валерій Пацкан вважає, що за підсумками першого півріччя окреслилося поглиблення негативних тенденцій в економіці, і це відображається у держбюджеті. 

Йдеться, серед іншого, про зниження реального ВВП на 6,7% і скорочення випуску промислової продукції на 8,3% на тлі зменшення кредитування і прямих іноземних інвестицій. Є також суттєві ризики неотримання на прийнятних умовах запланованих на 2020 рік зовнішніх запозичень і заміщення їх внутрішніми. 

У серпні ситуація дещо поліпшилися, але загалом за січень-серпень план доходів держбюджету все ж недовиконано на 2,8%. І це при тому, що оновлення прогнозів робилося у березні. 

Винесення таких результатів на вибори мало б контрпродуктивні наслідки для трійки президент — парламентська більшість — уряд. Саме тому за місяць до голосування реалізується проєкт підвищення мінімальної зарплати. Проте любов до народу перед виборами та ще й чужим коштом вважатися любов’ю не може. І ось чому. 

Мінімальна зарплата

Джерело – Capital Times
* – фактичний обсяг прожиткового мінімуму у цінах липня-2020 становив для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 054 грн

До прийняття рішення про підвищення мінімальної зарплати (і мінімальної пенсії) уряд прогнозував інфляцію у поточному році на рівні 11,6%. Новий прогноз після очевидного розширення споживчого попиту став удвічі меншим — 5,9%. 

Маючи велике бажання, можна вигадати модель, за якої таке буде теоретично можливим, хоча й із чималою кількістю унікальних значень змінних. Проте більш імовірною видається готовність уряду підганяти відповіді, а не реально розв’язувати рівняння. Наразі ніхто не знає, які чорні лебеді полетять у глобальній економіці після виборів у США третього листопада, але це не є індульгенцією уряду на гру в наперстки з макроекономічними прогнозами. 

Керуючий партнер Capital Times Ерік Найман підрахував, що збільшення мінімальної зарплати до кінця 2021 року потребуватиме 70 млрд гривень. Ці кошти вийматимуть з кишені українців двічі — через податки та через прискорення росту цін. 

Загальне збільшення мінімальної зарплати при цьому становитиме 38%, що йде у відриві від очікуваної динаміки продуктивності праці та інфляції. 

«Передбачається збільшення податкового навантаження не менше ніж на ці 70 млрд гривень або на 1,5–2% ВВП. Тобто податкове навантаження може вирости на 1,5–2% від ВВП. Зараз ми можемо оцінити підвищення мінімалки у додаткові 1% для інфляції на наступні 12 місяців», — зазначив експерт. 

І це лише один епізод з цілої низки, які вже озвучені та ще тільки готуються. 

Перед виборами всі хочуть мати вигляд добрих та щедрих, а не запопадливих скнар. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що прагнутиме, щоб проєкт бюджету-2021 був реалістичним і разом із тим стимулювальним для економіки. Щоправда, Мінфін взагалі призупинив розробку власних макроекономічних прогнозів. 

Міністр соцполітики Марина Лазебна пропонує Мінфіну підвищення прожиткового мінімуму. «Ми сподіваємося, що знайдемо той оптимальний і найкращий варіант, який буде забезпечений фінансовими ресурсами, але в результаті якого все ж таки всі види соціальної допомоги і пенсій будуть підвищені», — підкреслила міністр. 

Міністр економіки Ігор Петрашко заявив, що АПК — це базова галузь для підтримки ВВП країни і у 2021 році її підтримку треба збільшити. Крім того, посадовець очікує від НБУ надання ресурсу для кредитування. На його думку, політика, спрямована на забезпечення робочих місць, важливіша, ніж забезпечення низької інфляції. 

Тим часом у Нацбанку триває ротація правління після зміни його голови — отримання повноцінного контролю над центральним банком дозволить відповідно змінювати його політику. Зокрема, політику Нацбанку можуть справді розгорнути в напрямку розширення рефінансування. Варто нагадати, що виконання такої вправи, серед іншого, Степаном Кубівим принесло ціновий галоп у 25% у 2014 році та 43% у 2015 році. Власне, очільника НБУ змінили під гаслами необхідності розширення кредитування. І виконання такої настанови полегшує пауза у співпраці з МВФ, яку вже можна розгледіти за опосередкованими ознаками. 

Узгодження прогнозів 

Нацбанк у кінці серпня став майданчиком для обговорення офіційних економічних прогнозів на 2020–2021 роки. 

Зустріч відбулася в Zoom. Рівень представництва найвищий: заступник голови Офісу президента Юлія Ковалів провела обговорення перспектив з головою НБУ Кирилом Шевченком, міністром фінансів Сергієм Марченком та представниками Мінекономіки. 

На думку учасників дискусії, різниця у прогнозах НБУ і уряду є цілком природною, адже це типова ситуація й для інших країн. Втім, окремі параметри, зокрема держбюджету, вимагають посиленого діалогу між економічним блоком Кабміну та центробанку. 

В НБУ запевняють, що інфляція залишатиметься помірною. Водночас визнають, що COVID-19 та пов’язані з ним карантинні обмеження, ймовірно, все ще матимуть значний депресивний вплив на інвестиційну активність та споживання. Ці чинники обмежуватимуть темпи відновлення економіки. 

«Всі видатки мають бути підтверджені доходами», — сказав за підсумками зустрічі міністр фінансів. Не зовсім зрозуміло чи є це просто побажанням, чи директивою для керівника НБУ, який ще не підтвердив свою тверду схильність до незалежності центробанку. 

Оновлений базовий офіційний макроекономічний прогноз

Джерело: Мінекономіки

Офіційні прогнози 

Зрештою, Мінекономіки таки сформував новий макропрогноз. Він став третім варіантом для поточного року: на цей раз — для підґрунтя держбюджету-2021. Після падіння ВВП у 2020 році на 4,8%, зростання ВВП визначено на рівні 4,6% у 2021 році. Доходи і видатки держбюджету-2021 розраховуватимуться виходячи з очікуваного прискорення інфляції до 5,9% у 2020 році та 7,3% у 2021 році. 

«Найбільший негативний внесок у скорочення ВВП матимуть інвестиції через різке падіння, спричинене негативними настроями бізнесу та зважаючи на їх фінансові складнощі. Деякою підтримкою залишатиметься бюджетний сектор», — зазначається у прогнозі з натяком на заплановані величезні запозичення для фінансування дефіциту держбюджету. 

Якщо спиратися на оцінки номінального ВВП, то у поточному році Мінекономіки допускає ріст держборгу на 35%, а у 2021 році ще на 8,4%. Фіскальне стимулювання матиме форму суттєвого розширення дефіциту бюджету у 2020 році до 7,5% ВВП, що поступово зменшуватиметься і лише у 2023 році досягне граничного рівня у 3% ВВП. 

Серед офіційних оптимістичних сподівань — поступовий запуск ринку землі, усунення тіньових схем обігу земельних ділянок. В уряді вважають, що ці кроки дозволять покращити інвестиційний клімат в сільському господарстві та залучити незадіяний внутрішній фінансовий ресурс через розширення кредитування з боку банківської системи. 

Разом із тим Мінекономіки очікує середньорічного підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 7,1%(+/–2) у поточному році та 11,3% (+/–2) у наступному році. 

Альтернативне бачення 

Згідно з нещодавнім прогнозом Альфа-банку, на повернення до рівня 2019 року знадобиться весь 2021й. Загалом зростання реального ВВП у 2021 році може становити 3,9% (падіння у 2020 році — 3,5%), що менше за очікування як уряду, так і НБУ. 

Інфляція у 2021 році прискориться до 8% (після 4,6% у 2020 році) через зростання попиту, підвищення тарифів, форсоване зростання мінімальної зарплати. Варто зважати, що один тільки Нафтогаз підвищив ціну на газ для населення за три останніх місяці на 61%. 

«Зростання індексу споживчих цін весною 2021 року пронизає наскрізь цільовий діапазон НБУ (4–6%) та в кінці 2021 року вийде на позначку 8%. Найімовірніше, НБУ буде змушений реагувати на цю тенденцію підвищенням облікової ставки вже на початку 2021 року», — вважають у банку. 

За оцінкою аналітиків банку, середньорічний обмінний курс скоригується з 26,9 грн/дол. у 2020 році до 28,6 грн/ дол. у 2021-му. 

Щодо курсу, то представники інших банків поки що вважають, що на кінець року курс не перевищить 28–28,5 грн/ дол. «Психологічну відмітку в 30 грн/дол. цьогоріч точно не перейдемо, але багато чого залежатиме від взаємодії і ступеня проблемності зовнішніх і внутрішніх чинників, а також передбачуваності і стабільності управлінської структури на рівні держави», — цитує «Інтерфакс-Україна» директора корпоративного бізнесу Райффайзен банку Аваль Руслана Співака. 

*** 

Чиї прогнози виправдаються — покаже час. Але хотілося б, щоб під час реалізації економічної політики українською владою не сталося остаточного розв’язання українського питання. Згідно з дослідженням Держстату, у 2019 році лише 11,2% українців мали фінансову можливість робити заощадження, тоді як у 49,3% всі доходи йшли на поточне споживання. При цьому ще у 36,7% доходів бракувало для найнеобхіднішого, крім харчування, а у 2,8% бракувало грошей на їжу. 

Олексій Янковий, аналітик фінансового ринку 

газета “АгроМаркет”, вересень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
9
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями