Після відлучення імунна система поросят привчається розрізняти справжні загрози

З народженням поросята отримують колостральний імунітет від молозива свиноматки для забезпечення захисту до того часу, доки не розвинеться їх набутий імунітет.

Проте відлучення поросят, згідно з сучасними методами вирощування, відбувається до того, як їхній набутий імунітет буде повністю спродуковано, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Отже, утворюється вікно сприйнятливості після відлучення, коли імунна система поросяти привчається розрізняти справжні загрози: патогенні мікроорганізми від антигенів низького ризику, які надходять від кормів і коменальних бактерій, що населяють кишківник.

У період відлучення імунна система поросяти наражається на нову хвилю антигенів, що спричинено різким переходом від молока до твердих кормів, що містять білки, з якими імунна система ще не зустрічалася. Це нове середовище спричиняє різкі зміни в мікробіоті кишківника, які можуть призвести до гіперреакції вродженого імунітету в кишківнику.

Імунний бар’єр слизових оболонок кишківника відіграє значну роль у захисті від патогенів. Слизова оболонка виконує дві, здавалося б протилежні, функції: всмоктування поживних речовин і захист від інфекції.

Здатність адекватно відрізняти патогенні білки від непатогенних називається імунною толерантністю. За нормальних умов імунна система слизових оболонок має бути реактивною на кишкові розлади, що викликають запальну реакцію, швидко ліквідувати цю загрозу й лишатися неактивною до непатогенних білків.

Імунна толерантність розвивається від восьми тижнів. Імовірно, стрес поросяти через відлучення може спричинити імунологічний криз у кишківнику, що призведе до надмірного запалення та пошкодження бар’єрної системи слизової кишківника.

Як повідомлялося, необхідно регулярно перевіряти якість води, яку п’ють відлучені поросята.