У потужному львівському підприємстві «Агрофірма “Дзвони”», яке культивує овочі майже десять років, завжди вміли виростити щедрий урожай навіть на богарі. Проте час і клімат вносять корективи, тож господарство почало впроваджувати крапельне зрошення. Водночас у компанії не змінюють своїх пріоритетів у виборі пізньої капусти на зберігання: вже багато років фаворитом є гібрид Експект F1 від компанії «Бейо».
Знайти свої гібриди
Наразі ПП «Агрофірма “Дзвони”» обробляє приблизно 8 тисяч гектарів землі. На 100 га з них вирощують овочі: білоголову капусту (45 га), цвітну й броколі (по 7 га), пекінську (7 га), а також моркву (25 га) і столові буряки (9 га).
Дві третини білоголової капусти в господарстві зазвичай вирощують для тривалого зберігання. В умовах нерівномірного зволоження, що спостерігається останніми роками на Львівщині, врожай рятують відносно стійкі до посухи гібриди від компанії «Бейо»: пізній (140 днів) Експект F1 і середньопізній (120–140 днів) Джубілі F1. Агроном господарства Ярослав Бай розповів, що «свої» гібриди в «Агрофірмі “Дзвони”» шукали десять років. За цей час випробували близько 80 гібридів капуст різної селекції.
Експект F1 став незамінним і найулюбленішим. Подобається за щільну головку, товарний вигляд та стійкість до хвороб і шкідників. Завдяки потужній кореневій системі витримує дефіцит вологи, відносно стійкий до бактеріозу, який останнім часом дуже поширився. Потужний восковий наліт на його листі — надійний захист від трипсів.
Красенем із листям насиченого зеленого кольору є гібрид Джубілі F1. Виробники його цінують за стійкість до посушливих умов, розтріскування й фузаріозу.
Обидва відрізняються хорошою лежкістю. Зробивши ставку на ці гібриди, у «Дзвонах» вибудували таку технологію зберігання: до лютого реалізують Джубілі F1, до 1 травня — Експект F1. Протягом зазначеного періоду гібриди зберігають природний зелений колір головок і дуже добре чистяться.
Не останню роль, звісно ж, має саме сховище. Це сучасна споруда, де для кожного овочу — капусти, моркви, столових буряків — є окрема холодильна камера. Одночасно там може зберігатися до 4 тис. тонн продукції. Обладнаний також фасувальний цех: звідти гарні, свіжі, ніби щойно з грядки овочі всю зиму надходять до торговельних мереж «АТБ», «Сільпо» та інших.
Наука поливати
Перемишлянський і Золочівський райони, де господарюють «Дзвони», вважається регіоном із достатньою зволоженістю. Влітку тут реєструють один із найбільших рівнів опадів в Україні, але випадають дощі нерівномірно. Якщо казати про літо, то найбільше їх у червні-липні, а з серпня починається спад. До цього природного зменшення вологи останніми роками стала додаватися непритаманна Галичині спека — вище 30 °С. Виходить, що в найвідповідальніший період, коли капуста, морква й столові буряки мають набувати товарної кондиції, рослини потерпають від нестачі води й погано набирають вагу.
— Серпень і перша половина вересня — найпосушливіші. Від білоголової капусти ми завжди очікуємо головку вагою до 2,5 кг, та через спеку вона стала набирати не більше 2 кг, — розповідає агроном підприємства Ярослав Бай. — Трапляється, що посушливі періоди змінюються дощовими. Виснажені спекою рослини починають жадібно насичуватися водою. Через перезволоження клітини рослин розриваються, і на місці пошкодження швидко оселяються бактерії та гриби. Тож кілька років тому ми дійшли висновку, що більше не будемо покладатися на природу, а хочемо керувати надходженням вологи самотужки. Відтоді стали обладнувати поля крапельним зрошенням. Воду беремо із відкритої водойми.
На зрошення овочі переводять поступово. Коли бачать, що полив пішов на користь, а урожайність зросла, площу під культурою скорочують, а ділянки, що звільнилися, можуть слугувати під зернові чи технічні культури.
— Вчимося поливати, бо це ж не просто «краника відкрити». Треба вирахувати, яку кількість вологи потребує рослина в певний період розвитку, яких і в якій кількості додати до води добрив, — розповідає Ярослав. — Крім того, маємо заощаджувати саму воду. Потім порівнюємо результат поливної й неполивної ділянок: яка кількість урожаю, якість, лежкість. Торік поливали 10 га моркви, цього — вже 18 га. Цей рік черговий раз підтвердив, що без поливу в овочівництві складно. На богарі морква давала 60 т/га, на поливі — від 75 до 90 т/га. На 30–50% збільшилася врожайність броколі й цвітної капусти.
Білоголовій капусті поки зрошення не дали, але планують, щоб отримувати стабільну врожайність та якість головок. Тривалий час у господарстві пізня білоголова капуста на богарі показувала сталу врожайність на рівні 80–100 т/га, тож із впровадженням зрошення тут сподіваються перевершити цей результат.
Технології
— У нашій місцевості рівні площі — великий дефіцит, — пояснює агроном Ярослав Бай. — Маємо один-два відсотки спеціально підібраних ділянок під овочі. На цих полях не сіємо ріпак та соняшник, які мають спільні хвороби й спільних шкідників із капустою. Гарними попередниками є зернові, соя, гречка, горох. Останній — менш бажаний, бо залишає багато падалиці.
Для підготовки ділянки під капусту після стерньового попередника знищують бур’яни. Вносять гербіцид та подрібнюють стерню дисковими боронами. Узагалі, до застосування ґрунтових гербіцидів підходять зважено. Якщо планують вирощувати капусту прямим посівом, то під попередник не вносять гербіцид на основі метрибузину, бо він знижує схожість насіння.
Підживлюють тукосумішшю в діючих речовинах N8P19K29, у фізичній вазі — 300 кг/га. Залежно від типів ґрунтів переорюють на глибину 25–28 см.
Весняний обробіток ґрунту починають з двох культивацій львівським культиватором ЛК або чеським Neptun. Перша культивація — на глибину 5–7 см, друга — 3–4 см з коткуванням. Після другої культивації поверхня поля має бути вирівняна, ґрунт — дрібногрудкуватий та ущільнений. Слідкують, щоб ґрунт не був надто пухким: такий швидко пересихає, а за сильної зливи, що не рідкість на Львівщині, змивається.
Білоголову та червоноголову капусти в господарстві сіють прямим висівом. Використовують сівалку точного висіву Olimpia Gaspardo. Схема сівби 60 . 25 см, норма — 65 тис. насінин на гектар. На період збирання врожаю мають до 60 тис. рослин на гектар.
Середньопізню білоголову капусту починають збирати наприкінці серпня або на початку вересня. Головки на полі складають в овочеві контейнери, які одразу переміщують в овочесховище, де складують у три-чотири яруси.
Олена Сухорукова
журнал “Плантатор”, листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
