Щоб запобігти фізіологічним хворобам та підвищити витривалість у торговому обігу, препарати кальцію на яблуні необхідно вносити вже від ранніх фаз розвитку
Погодні умови вегетації 2020 року були мало сприятливими для отримання доброго врожаю яблуні. Майбутні проблеми з якістю плодів, що закладатимуться на зберігання, можна було передбачити вже під час цвітіння, коли насадження пошкодили приморозки. Весняні поворотні приморозки, суха весна, а після неї — рясні дощі на початку червня мало сприяють отриманню яблук із високим потенціалом зберігання. Успіх виробництва плодів зумовлюють атмосферні умови. Уже кілька років поспіль виростити яблука з високим потенціалом зберігання стає щораз більшим викликом. Так, у сезоні-2015 після рекордно спекотного літа й осені до холодильних камер потрапили плоди, що мали високий ризик прояву поверхневого опіку. У сезоні-2017 під час цвітіння садів відбулася серія приморозків, а у період збирання випали інтенсивні дощі. У сезоні-2018 унаслідок високих температур і запізненого збирання — через брак робочих рук чи тари щільність м’якушу вже на етапі завантаження плодів у холодильник була надміру низькою.
Надмірне плодоношення у сезоні-2018, кілька приморозків під час цвітіння навесні 2019 року та посушливе літо зменшили виробництво українських яблук у сезоні-2019. Багато господарств залишилося без урожаю, а ті плоди, які вдалося врятувати, більшістю не відповідали вимогам до якості з огляду на численні пошкодження шкірочки — оржавлення і перетяжки.
Оржавлені плоди, які восени 2019 року потрапили на зберігання, ще під час вегетації інтенсивно втрачали масу унаслідок транспірації. Літня спека сприяла появі в яблук сонячних опіків. І це були не лише малопомітні зміни кольору на шкірочці — на практиці доходило до суттєвих пошкоджень — напіврозкладу крохмалю м’якуша. Багато плодів із пошкодженнями такого типу потрапило до камер холодильника. На жаль, вони не були популярними у споживачів: під час торгового обігу часто виявлялося, що обпечена сторона яблука має твердий м’якуш, тоді як на його іншому боці проявилися ознаки розпаду. Звісно, на етапі збору яблук плоди з виразними пошкодженнями зазвичай класифікуються як яблука для переробки. Натомість дрібні пошкодження складно зауважити навіть досвідченому працівникові. Мій досвід свідчить, що навіть у разі незначної зміни забарвлення шкірочки більшість плодів стає несмачною.
Знову про кальцій
Як вже зазначали, погодні умови двох останніх вегетаційних сезонів (2019 та 2020 рр.) не сприяли отриманню продукції високої якості. Погодні умови не були корисними й для засвоєння і акумуляції у плодах елементу, що найбільше відповідальний за післязбиральну витривалість яблук — кальцію. У багатьох садах зав’язь доводилося буквально рятувати, і про отримання плодів, що походять з центральних квітів, яким властивий на 20% вищий уміст кальцію, не йшлося. На засвоєння плодами кальцію негативно вплинули суха весна і пошкодження приморозками розеткового листя, яке грає важливу роль у живленні молодої зав’язі. Негативно впливав на засвоєння іонів кальцію і сильний вегетативний ріст, спровокований сильним обпаданням зав’язей, — молоді плоди програвали конкуренцію молодим, інтенсивно ростучим пагонам. Окрім недостатнього навантаження урожаєм отриманню якісних плодів вадило й нехтування обприскуваннями дерев солями кальцію чи препаратами, що рекомендовані для підживлення яблук кальцієм. У садах із винятково низьким урожаєм кілька листкових внесень кальцію здатні запобігти чи принаймні обмежити проблеми з гіркою підшкірною плямистістю (зокрема й тією, що проявляється вже в саду) та дати шанс на продаж урожаю відразу після збору. Наші спостереження свідчать, що контраст між яблуками, які вирощені в садах, де кальцій позакоренево вносили вже від ранніх фаз розвитку, тобто відразу після цвітіння, і яблуками із садів, де інтенсивне підживлення кальцієм починали приблизно за шість тижнів до збирання яблук, із року на рік зростає. Листкове підживлення наприкінці сезону, звичайно, теж важливе, і завдяки йому зазвичай вдається позбавитися проблеми з гіркою підшкірною плямистістю, однак воно лише незначною мірою впливає на щільність м’якушу. Інтенсивні підживлення кальцієм, виконані вже з ранніх фаз розвитку яблуні, забезпечують значно кращу витривалість плодів і в тому разі, якщо навесні стаються приморозки.
Вже після 5–6 місяців зберігання урожаю-2019 значний відсоток яблук не відповідав вимогам якості десертних плодів. З-поміж відсортованих на переробку яблук була значною частка плодів із проявами гіркої підшкірної плямистості. Інша, теж значна частка відсортованих плодів, мала ознаки розкладання м’якушу. Прояви розкладу часто спостерігалися також і на плодах із садів, де урожайність була досить високою — 30–40 т/га, і де листкових підживлень кальцієм не бракувало. Однак у плодів, що містили кальцій на рівні 300 мг/кг сухої маси і у яких справджувалося співвідношення K : Ca = 20, проблема була суттєво меншою. Беручи це до уваги, рекомендуємо протягом вегетації внести на плоди, особливо в садах, які зазнали дії приморозків, CaO нормою не менше ніж 20 кг/га. На ринку представлено чимало кальційумісних препаратів, і стандартний та недорогий хлористий кальцій є дуже ефективним джерелом CaO.
Спостерігаючи за зберіганням яблук урожаю-2019, ми зауважили наявність партій яблук сорту Ред Делішес із проявами «шоколаду» — поверхневого опіку. З продовженням сезону зберігання проблема лиш посилювалася. Про швидкий процес дозрівання яблук у камерах холодильника свідчила й інтенсивна робота скруберів СО2. У січні 2020 року в багатьох холодильниках (камерах) час праці цих пристроїв був удвічі більшим, аніж середній час праці в аналогічний період попередніх років. У разі аварії скруберів плоди стрімко споживали кисень, а у фруктосховищах із гашеним вапном спостерігалося швидке зростання рівня вуглекислого газу. Яблука опинялися під загрозою пошкодження як занадто низьким умістом О2, так і занадто високим умістом СО2. Тобто в більшості випадків доводилося працювати з яблуками, які мали низьку якість вже після відкривання камери.
Щоб запобігти такій ситуації з урожаєм-2020 потрібно буде ретельно контролювати якість яблук протягом усього часу їх зберігання. Ідеться про систематичний відбір і поміщення проб плодів до кімнатної температури, вимірювання щільності їхнього м’якушу та візуальне оцінювання. Важливо пам’ятати й про правила безпеки під час відбору проб із комор із безповітряною атмосферою.
Знову про щільність
У сезоні-2019 яблука з багатьох садів мали низьку щільність м’якушу вже під час збору. Причиною низької щільності стало розростання плодів до надмірних розмірів, занадто пізнє збирання урожаю чи кількаденне запізнення з його охолодженням. Проте складні умови вегетації анітрохи не знизили вимоги ринку до товарної якості плодів. Блаженні часи, коли можна було протягом багатьох місяців зберігати й продавати яблука сумнівної якості, безповоротно минули. Сучасний споживач прагне купувати лише якісні плоди. Тому нині на перший план виходить контроль щільності м’якушу яблук під час зберігання. Яблука слід продавати не тоді, коли на них є покупець, але саме тоді, коли їх якість є відповідною. Пам’ятаймо, що постачання на ринок яблук низької якості, навіть якщо вони візуально привабливі, але з невідповідною щільністю, не сприятиме зростанню споживання яблук.
Отже, як виростити яблука зі щільним м’якушем? Безпосередню відповідальність за щільність м’якушу плодів та за їх стійкість до механічних пошкоджень несе кальцій. Здатність яблук до зберігання можна прогнозувати саме на основі умісту кальцію у м’якуші плодів. Що важливо, яблука з надміру високим співвідношенням умісту К : Са (понад 20) характеризуються низькою здатністю до зберігання. Плоди, які мало насичені кальцієм, а також ті, що виросли до надмірних розмірів, сильніше піддаються фізіологічним хворобам (гірка підшкірна плямистість, розкладання м’якушу), а також частіше розтріскуються чи піддаються сонячним опікам. У разі дефіциту кальцію у міжклітинних мембранах (англ. middle lamella — пектиновий шар, що скріплює між собою клітинні стінки двох сусідніх клітин у рослин) настає швидке розм’якшення м’якушу яблук.
Яблука, що добре насичені кальцієм, у холодильній камері дихають не так інтенсивно та виділяють менше етилену. З цієї причини вони довше зберігають параметри якості, яких очікує споживач. Більше того, у результаті менш інтенсивного дихання плоди є багатшими на органічні кислоти. Пам’ятаймо — чим більших розмірів сягають яблука у саду, тим меншою є концентрація кальцію у тканинах їхнього м’якушу — у результаті розподілу обмеженої кількості кальцію на увесь плід. Яблука, що утворилися з королівських квітів, характеризуються вищою придатністю до зберігання, оскільки містять на 20% більше кальцію, аніж ті, які утворилися з бічних квітів суцвіття. Позакореневе живлення яблук кальцієм особливо важливе у разі, якщо вони ростуть на верхівках, оскільки тамтешнім плодам цього елемента зазвичай бракує. Особливо важливий кальцій у сезоні з весняними приморозками, і не лише з огляду на обмежене плодоношення, а й також через наявність численних безнасінних плодів або плодів із неповним комплектом насіння — усі вони містять менше кальцію. Яблукам, що добре насичені кальцієм та плодами, у тканинах яких співвідношення калію і кальцію описується як K : Ca < 20, зазвичай властива добра витривалість у торговому обігу.
Кшиштоф Возняк, AgroFresh
журнал “Садівництво по-українськи”, червень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
