Господарство отримає більшу кількість кондиційних 25-кілограмових поросят, якщо застосовуватиме вакцини проти цирковірусу й мікоплазми.
Економічний добробут і прибутковість галузі свинарства, на мій погляд, насамперед залежить від стабільної роботи ферми, ринкових коливань і кількості та ваги поросят, проданих за тиждень.
До цього висновку я дійшов, коли познайомився з виробництвом поросят для подальшої відгодівлі, так званих «фідерів» — поросят віком 8–10 тижнів і вагою 24–28 кг.
Виклики перед виробниками
Виробництво таких поросят вимагає у стислі строки сформувати групу поросят для продажу (іноді для кількох постачальників) із відповідними кондиціями: рівномірна вага, добре здоров’я, активне споживання корму тощо. Це завжди є складним завданням для менеджера чи продавця, бо існує безліч чинників, що здатні вплинути на якість поросят.
Зазвичай фідерні ферми використовують багатоплідні лінії свиноматок, що мають високі індекси плодовитості, потужну лактацію та високий потенціал споживання корму. Викликами для таких виробників є недостатня вага при народженні, потреба у великій кількості молозива та свиноматках-годувальницях, додаткові зусилля персоналу й належний менеджмент для збереження якомога більшої кількості поросят до відлучення, а згодом і до продажу.
Зазначу також, що технічне оснащення таких ферм, рівень автоматизації процесів і регуляції клімату має бути досконалим, а вимоги до якості рецептів і корму — високими.
Кажучи про здоров’я таких фідерних стад, насамперед звертають увагу на високий рівень здоров’я та відсутність інфекційних агентів, що притаманні господарствам із закритим циклом виробництва: репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС), актинобацилярна плевропневмонія (АПП), хвороба Ауєскі, мікоплазма тощо. Саме за цієї причини нижчі за статусом здоров’я відгодівельні ферми час від часу скаржаться на спалахи захворювань серед новоприбулих поросят із фідерних ферм.
Профілактичні вакцинації для поросят, що мають бути продані на відгодівлю іншому власнику, раніше не проводили принципово. Аргумент простий — «Навіщо я буду вакцинувати поросят для інших?», адже це витрати не лише вакцин, а й людських ресурсів і робочого часу.
Проте на сьогодні, коли відносини між постачальниками фідерів і власниками відгодівельних майданчиків є тривалими й партнерськими, майже будь-які профілактичні щеплення проводять за бажанням замовника. Це певною мірою дозволяє нівелювати різницю статусів здоров’я, скоротити втрати під час відгодівлі та поліпшити відгодівельні параметри поросят.
Польовий досвід
Господарство, про яке буде іти мова, є типовою фермою із вирощування фідерів, що налічує близько 1000 свиноматок, має сучасне устаткування, кваліфікованих працівників і високий статус здоров’я стада.
Батьківське стадо було завезено з Данії, мало хороші репродуктивні показники — 16–16,5 живонароджених поросят і 14–14,5 відлучених поросят на свиноматку за опорос.
На фермі використовували типову ветеринарну програму, до якої входила вакцинація свиноматок проти парвовірозу + бешихи + лептоспірозу та проти колібактеріозу. Поросят продавали досить рано, у віці 7–8 тижнів, і не проводили жодних вакцинацій для них, зокрема проти цирковірусу свиней 2-го типу й мікоплазми. Реалізація за тиждень становила близько 480–500 голів поросят середньою вагою 23 кг.
Вакцинацію проти цирковірусу й мікоплазми розпочали на вимогу одного з покупців свіжозмішаною комбінацією вакцин ФЛЕКСкомбо®. Результати й дані вакцинованих груп (дослід) і не вакцинованих (контроль) були зібрані та проаналізовані за період із кінця 2018 року по середину 2019 року.
Слід зазначити, що поросята, вакциновані проти цирковірусу та мікоплазми, мали статистично значно кращі показники добового приросту та ваги реалізації (25,65 кг) ніж невакцинований контроль (23,04 кг). Також завдяки збільшеним темпам росту за вказаний період, реалізація поросят зросла з 480–500 голів на тиждень до 600–620 голів на тиждень (рис. 1).
Подібна ситуація спостерігалася і серед некондиційних поросят, яких також реалізовували за зниженою ціною. Кількість некондиційних поросят із вакцинованих груп скоротилася й становила 23,48 гол./тиждень вагою 14,43 кг, у той час як невакциновані групи мали близько 26 голів некондиційних поросят вагою 11,54 кг за тиждень (рис. 2).
Результати досліджень
Зразки сироватки крові від поросят групи контролю (6 зразків), були відібрані для дослідження на наявність ЦВС-2 та досліджені методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі.
Результати дослідження підтвердили циркуляцію вірусу серед поросят групи дорощування (ct 34.87). Цей результат корелює із субклінічним перебігом ЦВС-2 захворювань, що завжди важко запідозрити й розпізнати через відсутність характерних ознак. Тільки сповільнення темпів зросту та додаткові витрати на лікування можуть вказувати на субклінічну ЦВС-2 інфекцію, у той час коли решта чинників/ інфекційних агентів також наявні (клімат, якість корму, менеджмент).
Економічні обчислення
Головний економічний ефект від застосування вакцин проти цирковірусу та мікоплазми виражено у збільшенні середньодобового приросту поросят, скороченні терміну дорощування, кращої однорідності груп, а також покращення ваги некондиційних поросят.
Різниця в середній вазі поросят дослідної групи та групи контролю становила 25,65 кг – 23,04 кг = + 2,61 кг.
За умови продажу 550 гол./тиждень . 2,61 кг маємо +1 435,5 кг або /25,65 кг = 55,97 екстра поросят на тиждень, і 55,97 . 52,14 тижня = 2 918,01 екстра поросят для продажу за рік.
У результаті можна дійти важливого висновку. Дані, що були наведені, обґрунтовано вказують на те, що кон троль таких економічно важливих інфекційних агентів, як ЦВС-2 та мікоплазма, має практичне значення навіть для стад без видимих проявів захворювань.
Довідка
Цирковірус свиней типу 2 (ЦВС-2) — це ДНК-вірус, що є в більшості свинарських господарств і вважається одним із найважливіших збудників захворювань свиней у світі. ЦВС-2 пов’язаний із різноманітними синдромами, що згруповані як цирковірусні захворювання свиней (PCVD).
Серед них найхарактернішим є системне захворювання ЦВС-2 (PCVD-SD) — клінічне захворювання з такими ознаками, як виснаження тварин, задишка, збільшення лімфатичних вузлів, блідість шкіри та діарея. ЦВС-2 субклінічна інфекція (PCV2-SI) не має виражених клінічних проявів, проте має важливе економічне значення для господарств, головним чином, через зменшення щоденного приросту ваги, погіршення конверсії корму та ефективності вакцин.
Олександр Романов, незалежний експерт зі здоров’я та благополуччя свиней
журнал The Ukrainian Farmer, травень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
