Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Прагнути досконалості

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Прагнути досконалості

«Камчатка» створює таку модель виробництва м’яса, що дозволяє зберегти баланс між здоров’ям тварин і ефективністю підприємства

Свинарський комплекс «Камчатка», розташований у селі Радошівка, Ізяславського району на Хмельниччині, входить до 30 найпотужніших свиногосподарств України.

Підприємство було створено для вирощування сільськогосподарських культур і нині обробляє на Поділлі близько 2,5 тис. гектарів. Основні площі посівів під пшеницею, ячменем і кукурудзою.

Згодом у господарстві вирішили розвивати тваринництво. І 2007 року приступили до реалізації свинокомплекса потужністю 3 тис. маточного поголів’я.

Згідно з планом, свинокомплекс складатиметься із шести корпусів для маточного поголів’я і дорощування. Проєкт розбили на черги, які запускають у роботу поступово, реінвестуючи у цей напрям бізнесу зароблені кошти. «Це принципова позиція, адже в нашій компанії заведено розраховувати тільки на власні сили та ресурси, — зазначає Руслан Писаренко, директор товариства «Камчатка». — Тому перш ніж ухвалити рішення щодо розвитку цього напряму діяльності, ми мали відповідь на два запитання: яких результатів прагнемо досягти і чи маємо для цього ресурси?»

Наразі збудовано три модулі, маточне поголів’я налічує 1800 свиноматок, а кількість реалізованих товарних поросят — до 54 тис. голів на рік. Усю продукцію «Камчатка» реалізує в Україні. Як зауважує Руслан Писаренко, попит на продукцію їхнього підприємства на внутрішньому ринку перевищує пропозиції, тому свинокомплекс планує збільшувати поголів’я.

Позиція компанії

Реінвестиції дозволяють компанії розвивати комплекс, але реалії примушують більш зважено реалізовувати початковий план, вносити певні коригування. Ключовими бар’єрами для втілення задуму є невизначеність щодо долі ринку землі сільськогосподарського призначення й державної політики щодо свинарства, бюрократична складова в питаннях отримання дозвільної документації для введення в експлуатацію потужностей і міфи щодо згубного впливу свинарства на здоров’я громадян.

Один із міфів — про те, що свиней годують преміксами. «Насправді промислове виробництво передбачає збалансований раціон, адже це гарантує отримання планових приростів ваги тварин за конкретний період часу, — наголошує директор свинокомплексу. — В раціоні наших тварин є пшениця, ячмінь і кукурудза — продукти, які вживають люди у вигляді каш і хліба; білково-вітамінні добавки — мінерали й вітаміни, які люди купують в аптеці; соєвий чи соняшниковий шрот, жир».

На його думку, подібні міфи виникають через необізнаність споживачів, маніпуляції з інформацією, нерозуміння сучасних технологій вирощування. Як наслідок — селяни вороже налаштовані проти діяльності свинокомплексів.

Це одна з причин, чому керівництво свинокомплексу дотримується активної позиції щодо розвитку галузі та розв’язання проблем, а компанія стала одним із засновників Асоціації свинарів України. «Суспільство має зрозуміти, що свинарство — це не екологічна загроза, як це часто намагаються показати. За умови дотримання вимог до організації виробництва це — якісне м’ясо й органічні добрива для землеробства», — пояснює Руслан Писаренко.

Економічна ефективність виробництва тісно пов’язана з багатьма чинниками: генетикою, організацією виробництва, технологією утримання та годівлі, використанням кормів тощо. «Уся ця технологія відпрацьована, і нічого нового ми не придумуємо, — зазначає пан Руслан. — Порушення на будь-якій ланці цього ланцюга одразу позначиться на собівартості продукції та кінцевому результаті».

Для досягнення успіху на підприємстві взяли за правило, що дрібниць у вирощуванні свиней не буває, і дбають насамперед про здоров’я тварин. Також зважено підходять до впровадження інновацій, проводять роботу над оптимізацією витрат. Вкупі це дозволяє «Камчатці» тримати міцні позиції на ринку й пропонувати якісний, економічно привабливий продукт.

Чотири — в одному

Перших свиней компанія на свинокомплекс завезла у 2010 році — їх вибирали й доставляли безпосередньо з репродукторів ірландської генетичної компанії Hermitage, розташованих у Німеччині.

«Вибір генетичного матеріалу є одним із ключових аспектів технології вирощування свиней, тому це питання ми вивчали дуже довго», — зауважує Руслан Писаренко.

Класичний крос свиноматки — «ландрас × велика біла», покривається термінальним кнуром, який в собі має кров ландраса, великої білої свині, гемпшера і п’єтрена. Поєднавши їх, отримали тварин, яким властиві відмінний імунітет, висока конверсія корму, здатність давати максимальний результат приросту ваги та хороші смакові якості м’яса. Це цілком адаптована порода, здатна досягати живої маси 100 кг у віці 150 днів.

Технологія вирощування передбачає заміну кнурів раз на 1,5–2 роки. І оскільки генетика постійно удосконалюється, з кожним опоросом свинокомплекс отримує стабільно якісне поголів’я. Ресурс свиноматки розраховано на 5–6 опоросів, а далі тварин вибраковують. Ремонтне поголів’я господарство вирощує під наглядом фахівців генетичної компанії. Підприємство «Камчатка» задоволено результатами співпраці з компанією Hermitage, а її об’єднання з генетикою компанії PIC дозволить збільшити генетичну різноманітність і пришвидшить її удосконалення. «Генетика свиней постійно покращується. Нині ми отримуємо 15,4–15,6 живонароджених поросят на свиноматку, а починали з 12,6», — розповідає Руслан Писаренко.

Утім, для максимального розкриття потенціалу генетики на промисловій фермі треба створити максимально можливі комфортні умови для тварин — тобто, надати якісний комплексний сервіс: утримання, годування й догляд. «Це — не забаганка, а бізнес, — наголошує пан Руслан. — Хочеш отримувати гарантовано позитивний результат, чітко дотримуйся всіх нюансів технології вирощування свиней. А коли відпрацюєш технологію від А до Я, можеш спробувати вдосконалити її».

Комфорт у домі

Одні з головних чинників забезпечення високого рівня продуктивності та зниження рівня захворюваності тварин це — всебічний контроль і створення комфортних умов утримання. На кожному етапі вирощування поросят є свої тонкощі. Наприклад, у маточнику важливо суворо дотримуватися найвищого рівня гігієни, створити температурний комфорт і забезпечити подачу свіжого повітря для свиноматок.

Маточне поголів’я налічує 1800 свиноматок

Після відлучення від свиноматки, в період переведення у відділення для дорощування поросята отримують великий стрес. Тому дуже важливо забезпечити такі умови, що допоможуть зберегти тварин і досягнути максимальних приростів. Наприклад, для підтримання мікроклімату й зменшення стресу влітку на підприємстві застосовують системи охолодження повітря. Адже тепловий стрес призводить до зниження споживання кормів на 30–50%, порівнюючи з оптимальними умовами, відповідно — зменшенні приросту маси в цей період.

Для клімат-контролю в приміщеннях у господарстві «Камчатка» установили систему вентиляції компанії SKOV, яка передбачає контроль за рівнем вологості й запиленості в приміщеннях, і систему охолодження.

За роботою цієї системи на підприємстві стежить окремий працівник. «Персональна відповідальність — це наш принциповий підхід на всіх етапах роботи господарства», — пояснює пан Руслан.

Творчий підхід

У всіх приміщеннях свинокомплексу щілинна підлога — просте, але ефективне рішення для гноєвидалення. До того ж вона не потребує додаткових витрат води — досить недешевого ресурсу в наш час, використання якого має бути контрольованим, обґрунтованим і ефективним.

Під свиноматками на очікуванні використовують бетонну щілинну підлогу, під свиноматками для опоросів — пластикову щілинну, під поросятами на дорощуванні — 50% бетону і 50% чавунну щілинну. «До встановлення підлог ми підходили творчо, враховуючи власний досвід», — зауважує господар свинокомплексу. Обравши різні варіанти матеріалів для підлоги під свиноматками й поросятами, господарство поліпшило умови утримання тварин.

У виборі обладнання керівництво свинокомплексу віддає перевагу якості, проте завжди шукає можливість співпраці з фірмами, які виготовляють потрібне обладнання в Україні. Так, на першу ферму станкове обладнання завезли імпортне. Однак дві наступні черги ферми були облаштовані станками й годівницями виробництва української компанії з Хмельницького «Євро Деталь», які не поступаються якістю іноземним. «Нам комфортно працювати з цим підприємством — це команда компетентних фахівців, відкритих для сервісу та співпраці», — зауважує Руслан Писаренко.

Утім, у «Камчатці» знають, що приказка «Краще — ворог хорошого» має сенс, зокрема, в питанні впровадження технологій. «У нас прагматичний принцип підходу до впровадження високих технологічних рішень на фермі. Ми стежимо за новинками, але запроваджуємо тільки ті, що дозволяють отримувати максимальний результат і швидко повертати інвестиції», — зауважує директор господарства. Так, деякі технології вигідно втілювати тільки за досягнення певної кількості поголів’я, бо це зменшить період їх окупності.

Крім того, впровадження технології припускає людський чинник. Взяти хоча б до прикладу діарею в поросят: причин її виникнення може бути безліч — зокрема, неправильне налаштування вентиляції і, як наслідок, виникнення протягів. Такі ситуації найчастіше виникають у міжсезоння, коли великі перепади між денною і нічною температурами. Дорослі тварини — міцніші й загартованіші, тому можуть і не відреагувати на затримку з увімкненням опалення, а от для поросят це стрес, що призведе до наслідків. Тому важливо вчасно виявити причину захворювання й усунути її (у цьому разі — відрегулювати вентиляційну систему), і не поспішати застосовувати ліки.

Здорове поголів’я

Власне, в господарстві принципово уникають невиправданого застосування ліків. «Я спокійно дивлюся в очі людям, які в нас купують поросят, даю наше м’ясо своїм дітям, бо впевнений, що воно якісне й не шкідливе», — наголошує Руслан Писаренко.

Забезпечити такий результат вдається знову ж таки завдяки дотриманню технології вирощування свиней, зокрема, вчасного проведення комплексу вакцинації від хвороб у всіх вікових категорій тварин. Щоб не мати проблем, треба не лікувати, а тримати тварин в належних умовах, і вони не хворітимуть, переконаний директор «Камчатки».

Слід зазначити, що в період пандемії коронавірусу вимоги до працівників свинокомплексу не змінилися: нині, як і завжди, тут уважно стежать за здоров’ям людей, а за найменшої підозри на наявність захворювання просять зоставатися вдома.

Оптимальний раціон

Основний економічний збиток свинарству завдають незаразні хвороби, близько 40% з них припадає на захворювання, які виникають через помилки в годівлі. Тому довіряти цю справу можна тільки перевіреним постачальникам і професіоналам.

Багато років «Камчатки» співпрацює з одним постачальником кормів — компанією UTAGRO, бо повністю довіряють їх білково-мінеральним добавкам. Безпосередньо на підприємстві ці добавки самостійно вимішують із власно вирощеною зерновою групою: ячменем, пшеницею та кукурудзою.

У спільних дискусіях щодо поліпшення результатів шляхом внесення змін у раціони в господарстві приходять до всебічно обґрунтованих позитивних рішень у цих питаннях, завжди зважаючи на найсучасніші інновації в годуванні тварин.

Наприклад, замінник цільного молока для випоювання поросятам під свиноматкою у відділенні опоросу та вимішування каш для слабших поросят у відділенні дорощування наразі замінили на суперпредстартер нідерландської компанії Denkavit, з продукцією якої, до речі, підприємство познайомили в UTAGRO.

Усі інгредієнти кормів (зерно, шроти й макухи) перевіряють у лабораторії на власному елеваторі, в столичній лабораторії або за кордоном на якісні показники і на наявність мікотоксинів. Наявність власної кормової бази не гарантує відсутність мікотоксинів, зауважує пан Руслан. А оскільки компанія має довгострокові контракти на реалізацію продукції, якість кормів має бути стабільною й високою завжди.

Проміжний результат

Підбиваючи підсумки роботи за попереднє десятиріччя, директор «Камчатки» звернув увагу на важливість використання попереднього досвіду кожного працівника ферми та підвищення їх професійних компетенцій.

Так, фахова освіта інженера-будівельника Руслана Писаренка знадобилася в удосконаленні проєкту свинокомплексу та його будівництві. Адже на початку планування виробничих площ розраховували на генетику, яка давала живонароджених поросят близько 15 голів, а на дорощування планували переводити, відповідно, 13–14 поросят на свиноматку. Наразі отримують від свиноматки в середньому до 16 поросят і, відповідно, на відлучення йде на 0,5–1 голову більше, ніж раніше, а це треба враховувати й вносити відповідні зміни в будівництві, щоб забезпечити комфортні умови для всіх груп тварин.

«Тому, щоб працювати ефективно, ми мусимо постійно навчатися й удосконалюватися разом із генетикою й технологією вирощування», — підсумовує пан Руслан.

Говорить експерт

Олександр Батюк

Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»

— Економічна ефективність свинокомплексів пов’язана з багатьма чинниками, одним з яких є технологія утримання й годівлі тварин, а саме — обладнання що використовується. Воно має бути не тільки високоякісним і відповідати європейським стандартам, а також враховувати сучасні світові тенденції цього напряму тваринництва.  

Бути в курсі трендів свинарської галузі нашій команді допомагає тісна співпраця з данськими компаніями, які працюють над поліпшенням технології вирощування свиней.  

Наприклад, на сьогодні у свинарстві поширена тенденція до вільного утримання племінного ядра, що вимагає нестандартного підходу до проєктування. Ще одна тенденція — встановлення спеціальних воріт для сортування поголів’я за вагою. Коли тварина їх проходить, комп’ютер аналізує її вагу й проводить екстер’єрний аналіз, і залежно від отриманих параметрів відчиняє секцію воріт у приміщення з відповідним раціоном. Це рішення дозволяє значно заощадити на годівлі, ефективніше розкривати потенціал тварин до зростання. Українські виробники пропонують набагато нижчу ціну, ніж іноземні, що зменшує собівартість і термін окупності такого обладнання.  

Ми можемо рекомендувати замість системи вологого харчування систему вільного утримання свиноматки разом із поросятами, більш наближеної до природного утримання в сучасних умовах… Також системи автоматичного регулювання мікроклімату в приміщенні, що значно поліпшує прирости молодняку й здоров’я тварин.  

Проте основною рушійною силою для нас є українські фермери: завдяки їхнім рекомендаціям ми постійно модифікуємо й удосконалюємо обладнання. Основні тренди в Україні стосуються здебільшого обладнання для утримання й годівлі свиней, тому свої лінійки ми робимо на вимогу вітчизняного споживача. Зокрема, пропонуємо станки для осіменіння свиноматок різного типу, станки для опоросу (близько 8 варіантів), обладнання для групового утримання — огорожі й перегородки (металеві та металопластикові конструкції); різного типу годівниці та напувалки для різновікових груп. Усі станки виконано з чорного металу, вкритого гарячим цинком. І якщо будова станка є типовою, то форма хвіртки, годівниці, розмір площі утримання тварини тощо — залежать від потреб кожного клієнта. Тому ми застосовуємо індивідуальний підхід до кожного об’єкта.  

Нам надзвичайно приємно працювати з фермерами, які постійно удосконалюються, переймають кращі закордонні практики. Однак хочу застерегти від досить поширеної помилки — придбання обладнання, що було у вжитку. Разом із ним до країни завозять різноманітні хвороби, збудники яких живуть у мікрощілинах устаткування, а за сприятливих умов поширюються на стадо. Такий незважений крок може поставити крапку на бізнесі. Трапляються й інші помилки, але їх можна виправити: ми маємо для цього необхідні знання, вміння й виробничу базу. 

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
5
Статті з журналу:
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: