Агрономія

Азотне живлення ріпаку вимагає застосування інтегрованого захисту від шкідників

За проведення азотних підживлень високими дозами обов’язково необхідно впроваджувати інтегрований захист від шкідників.

На цьому акцентував увагу Євгеній Домарацький, доктор сільськогосподарських наук, доцент кафедри рослинництва, генетики, селекції та насінництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Таких висновків дійшли у ході проведення наукових досліджень, що проводились упродовж п’яти років у незрошуваних умовах зони Степу України. Для цього заклали трьохфакторний польовий дослід впродовж п’яти років: фактор А: азотне підживлення різними дозами, фактор В: рістрегулюючі препарати, фактор С: різні морфобіотипи ріпаку озимого.

На ділянках, де проводилось азотне підживлення, шкідники продовжували пошкоджувати рослини. «При цьому їх чисельність зростала у 2 – 3 рази, що пов’язано з розвитком менш стійких тканин за проведення підживлень (вищий рівень пошкоджень був у варіант з азотним підживленням дозою N90)», — зазначив науковець.

На території України його пошкоджують понад 50 видів різноманітних шкідників. Найбільш поширеними є: капустяна блішка (втрати врожаю можуть сягати 20%); ріпаковий пильщик (18%); прихованохоботник (вище 14%); попелиця (30%); оленка волохата (понад 10%).

Особливо небезпечними є ріпаковий квіткоїд: втрати урожаю від якого можуть скласти половину врожаю.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!