Найближчим часом підстав для інвестиційної активності у сільському господарстві немає, - думка

У короткостроковій перспективі підстав для інвестиційної активності у сільському господарстві немає.

Таку думку висловив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

За його словами, обсяги капітальних інвестицій на розвиток аграрної сфери за 9 місяців 2019 року, порівняно з січнем-вереснем 2018-го зменшилися на 11,3 % – до 38,5 млрд грн.

Абсолютну більшість цих вкладень (98,8 %) здійснено у сільське господарство. При цьому за зазначений період зросли лише капітальні інвестиції у рибне господарство (11,4 %). Найглибшим спад був у лісовому господарстві, де індекс капітальних інвестицій до відповідного періоду попереднього року склав лише 60,9 %.

«Замість очікуваних раніше уповільнених темпів приросту капітальних інвестицій у сільському господарстві України, у другому та третьому кварталі 2019 року розпочався значний інвестиційний спад. Це свідчить про інвестиційну кризу в аграрній сфері економіки», – зазначив Микола Кісіль.

На його думку, такий стан справ в галузі спричинений, зокрема, військовими та іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики і скороченням обсягів державної підтримки виробників.

Однак до них додалися нові негативні чинники: очікування національних інвесторів на введення механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також дефляція національної валюти, яка негативно позначається на експортних доходах суб’єктів агробізнесу, зауважив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у разі створення умов для масових операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кошти потенційних інвесторів й надалі будуть відволікатися від інвестування реальних проектів агробізнесу.

Оскільки між розміром інвестицій у сільське господарство і валовим регіональним продуктом фіксується середній кореляційний зв’язок, різкий спад інвестиційної діяльності в сільському господарстві викликатиме негативні тенденції в динаміці показника валового внутрішнього продукту України, який потягне вниз інші показники економічного і соціального розвитку, застеріг науковець.

Реформи в аграрній сфері економіки не лише можна, а й слід проводити. Але важливо робити це так, щоб після кожного етапу реформ відбувалося покращення в розвитку, а не спад, підсумував Микола Кісіль.