Агромаркет

Загартування аграріїв

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Загартування аграріїв

Інвестування у розвиток сільського господарства країни в найближчому майбутньому буде справою самого бізнесу.

Цього року Україна посіла 64-ту сходинку в рейтингу Doing Business в оцінюванні легкості ведення бізнесу, покращивши позицію минулого року на 7 пунктів. Однак у найближчі місяці не слід очікувати збільшення обсягів інвестування сільського господарства й суттєвих позитивних зрушень легкості ведення бізнесу, що разом гальмуватиме подальший розвиток залучення інвестицій. 

Відкочування назад 

Після сплеску інвестиційної активності в сільському господарстві України у 2016– 2018 роках обсяги капітальних інвестицій уже у 2019 році скоротилися майже на 10% проти попереднього року. 

Основними причинами інвестиційного спаду є виникнення додаткових ризиків, пов’язаних із військовими й іншими загрозами, формуванням несприятливої аграрної політики. Також значно зріс рівень невизначеності й очікування негативних подій через запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. 

Негативні тенденції почали простежуватися ще у першому півріччі минулого року. У січні-червні капітальні інвестиції в агросектор становили понад 23 млрд грн, тобто тільки 83% проти відповідного періоду 2018-го, або мінус майже 17%. 

Тенденція до падіння тривала й поточного року. Так, обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг у І кварталі зменшилися більш ніж на третину, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, до 7 млрд гривень. Це один із найбільших спадів капіталовкладень за останні п’ять років, після початку військових дій на Сході України та тимчасової втрати територій Криму й частини Донецької та Луганської областей. 

За нинішніх умов інвестиційної діяльності цьогоріч загальні обсяги капітальних інвестицій у виробництво продукції сільського господарства в цінах минулого року становитимуть близько 41 млрд гривень. У разі погіршення ситуації та за умов синергії наявних і нових негативних чинників, як-от продаж землі, епідемія коронавірусу й інші негативні світові тенденції, слід очікувати навіть подальшого зниження обсягу інвестицій. 

Вузькі місця 

Незважаючи на деякі позитивні явища в окремих сегментах аграрної економіки України, дія негативних чинників інвестиційної діяльності переважала. Найвагомішими причинами інвестиційного спаду в агросекторі були несприятлива аграрна політика, скорочення бюджетної підтримки, звуження можливостей залучення інвестицій і неприйнятні для потенційних вкладників капіталу ризики інвестування. 

Також серед негативних чинників, які стримуватимуть здійснення інвестиційної діяльності поточного року, це — війна, політична нестабільність, недоліки державного керування економікою, наслідки невиправданої реорганізації центрального органу керування галуззю, корупція та перманентна боротьба між різними фінансово-промисловими формуваннями. 

Вплив великого агробізнесу на ухвалення рішень щодо використання бюджетних коштів посилюватиме також монополізм у галузі та стримуватиме процеси інвестування розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників. 

Під питанням 

Новим негативним чинником може стати запровадження обігу земель сільгосппризначення, який має запрацювати в Україні з 1 липня 2021 року. Адже виробники сільськогосподарської продукції вже сьогодні готуються до того, що потрібно буде забезпечити свою діяльність земельними ресурсами в розмірі не більше як 100 га на одну особу. Тобто для створення фермерського господарства з трьох осіб потрібно знайти кошти на 300 га. Навіть за мінімальної вартості в 1000 дол. за один гектар ці кошти становитимуть не менше як 300 тис. доларів. 

Тільки щоб викупити землі, що є у володінні більш ніж 30 тис. малих фермерських господарств земельною площею 2,7 млн гектарів (середній розмір господарства 90 га), потрібно буде залучити близько 70 млрд гривень. 

Тому частина коштів, які могли б цього року та надалі спрямовувати в інвестування аграрної галузі, можуть бути заморожені на придбання землі. 

Отже, реалії невтішні: прогнозований обсяг капітальних інвестицій поточного року унеможливить забезпечення розширеного відтворення капіталу сільського господарства. Своєю чергою, надалі це стане загрозою для продовольчої безпеки держави й звузить її експортний потенціал. 

Дайте валюти 

Цьогоріч також не передбачається зростання обсягів залучення іноземних інвестицій. Прогнозований обсяг прямих іноземних інвестицій у сільському господарстві країни становитиме близько 560 млн доларів. 

Залучення іноземного капіталу є важливим чинником інноваційного розвитку агропродовольчого сектору України й підвищення його конкурентоспроможності. Адже в процесі трансферу прямих іноземних інвестицій передаються нові технології, досвід, методи організації й керування, що сприяє раціональному використанню наявних ресурсів, розширенню виробничих можливостей і розвитку інноваційного потенціалу країни. 

Утім, інвестиційна привабливість для іноземних інвесторів поки що досить низька. Попередні три роки частка прямих іноземних інвестицій в агропромислове виробництво в національній економіці не змінювалась і становила 10% (із них понад 8% — у харчову промисловість). Хоча частка інвестицій саме в сільське господарство торік зменшилася. 

Найбільшим іноземним інвестором у сільському господарстві був Кіпр — його частка становила 39% (не варто забувати, що Кіпр — це офшорна зона, кошти звідти повертаються до України, — прим. Ред.). Значно менше інвестували Данія (9,5%), Польща (8,2%), Нідерланди (6,2%) і Німеччина (5,8%). Перша п’ятірка країн дала майже 70% обсягу прямих іноземних інвестицій в агросектор України. Більшу частину коштів було витрачено на розвиток рослинницького напряму, третину — на тваринницький, а решта — спрямовано на допоміжну та післяврожайну діяльність, змішане сільське господарство. 

Необхідне й доступне 

Ми обрахували три варіанти інвестиційного забезпечення та визначили потребу в інвестиціях до 2025 року на основі вартості основних засобів у сільському господарстві за справедливою ринковою вартістю їх оцінювання. 

На оновлення основних засобів на рівні 10% загальної вартості основних виробничих засобів (рівень відтворення) потрібно 90 млрд гривень інвестицій. Оновлення на рівні технічної модернізації потребуватиме 15%, або 135 млрд гривень інвестицій. Якщо ж говорити про капінвестиції на рівні країн ЄС — тобто на інноваційну модернізацію, слід вкласти 150 дол./га або витратити 150 млрд гривень. 

Наразі кардинальних змін у структурі джерел фінансування капітальних інвестицій на розвиток сільського господарства очікувати не варто. Основним джерелом фінансування інвестицій і надалі будуть власні кошти агропідприємств і господарств. Перспективи зниження облікової ставки НБУ навіть до 6% і нижче сприятимуть збільшенню частки кредитів й інших позик, але ще до кінця року частка кредитів впаде до 9,6%. 

Пріоритетним напрямом інвестування й надалі є рослинництво. Це більш прибуткова та експортоорієнтована галузь, продукція якої конкурентоспроможна як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 

Водночас виробництво ягід, соняшнику, винограду, ріпаку та проса поточного року буде найбільш інвестиційно-привабливим. 

У тваринництві інвестиційно-привабливими будуть виробництво молока, м’яса птиці та свинини. 

Примарні надії 

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних і поточних заходів із підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів. 

Поліпшить ситуацію й створення дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників. 

Давно пора кардинально покращити стан кредитного забезпечення агропідприємств й урізноманітненні кредитних інструментів для залучення інвестицій на довгостроковій основі. 

Дію негативних чинників і ризиків в інвестиційному забезпеченні здатні послабити заходи, що стимулюватимуть аграріїв оновлювати основні засоби на сучасні, високотехнологічні, менш енергоємні, але більш екологічно безпечні. Обсяги державної підтримки аграрного виробництва мають зростати й переорієнтовуватися на малі та середні господарства. 

Олександр Захарчук, д-р екон. наук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями