Витрати на Інтернет речей та штучний інтелект в рази менші за середньостатистичні збитки від розкрадання урожаю, пального, насіння й ЗЗР.
Технологічні рішення, які ще десятиліття тому здавалися мало не футуристичними, нині вже стали звичними і навіть буденними. Власне, якщо ставитися до агробізнесу як до цілісної замкненої системи — food value chain, — фахівці IT-сектору здатні запропонувати інтегровані рішення для кожної ланки цього харчового ланцюга. Такий інструмент може ефективно об’єднувати людей, техніку й процеси в IT-системі агрохолдингів і великих господарств. І цей тренд неможливо ігнорувати тим компаніям, що хочуть бути прибутковими в часи, коли швидкість ухвалення рішень стає критичним чинником успіху.
Абревіатура IoT прийшла до нас з англійської мови та дослівно означає Internet of Things чи Інтернет Речей (датчики, контролери та інше), які обмінюються даними між собою без втручання людини. На базі цих даних програмне забезпечення формує зрозумілі звіти для аграрія.
Складові елементи IoT-платформи в агро
Електронні мапи полів.
Як це працює
Датчики і контролери, що встановлені на сільгосптехніці (лічильники насіння, контролери на обприскувачах, витратоміри і датчики рівня палива, датчики наповнення бункера комбайна, сканер наповнення зерновоза, сканер глибини оранки), та датчики на вагових і елеваторах (вологоміри, сканери якості зерна і контролери ваги) обмінюються даними і візуалізують інформацію на екрані комп’ютера у вигляді зрозумілих звітів.
Увесь збір даних відбувається без втручання людини, що мінімізує можливості нецільового використання товарно-матеріальних цінностей і розкрадань на агропідприємстві.
Дані від IoT-платформи легко інтегруються з 1С, ERP, CRM системами, з Microsoft Power BI, завдяки чому менеджмент і власник бачать повну і чітку картину діяльності агропідприємства:від списання ТМЦ і розрахунків собівартості сушки зерна на елеваторі, зважаючи на фактичну вологість, зафіксовану датчиком, до нарахування заробітної платні за фактично оброблені гектари.
Програмне забезпечення збирає зображення й дані полів з супутників, літаків, дронів, а потім аналізує за допомогою спеціальних алгоритмів («штучного інтелекту») й видає інформацію для користувача.
Як ведеться контроль
Особливо важливий контроль за збором врожаю, якщо аграрій користується найманими комбайнами, зерновозами та послугами сторонніх елеваторів.
По-перше, на кожен бункер комбайна треба встановити порогові датчики наповнення бункера (зазвичай від 4 до 10 одиниць). Обов’язково треба ставити «нульовий» датчик на підлогу, щоб контролювати можливі висипи збіжжя знизу.
По-друге, треба чітко розуміти, що зі «свого» комбайну збіжжя не буде відвантажено в «чужий» зерновоз. Тому треба встановлювати систему «свій — чужий» у вигляді електронних міток на комбайни й зерновози.
Коли програмне забезпечення побачить «свого», то тільки тоді почнеться відвантаження з комбайна у «свій» зерновоз.
Також програмне забезпечення відстежує, щоб збіглися gps-координати комбайна й зерновоза. Це треба для того, щоб «своя» електронна мітка не спрацювала, якщо хтось привезе із собою цю мітку в кишені та захоче відкрити нею «чужий» зерновоз.
По-третє, програмне забезпечення контролює маршрут зерновоза від поля до вагової або елеватора (і в разі порушень автоматично інформує власника врожаю про відхилення від маршруту, підозрілі зупинки тощо).
І четверте, найголовніше: зважування врожаю та контроль за вологістю (наприклад, для кукурудзи). Це вирішується шляхом встановлення на елеваторах та вагових, послугами якого користується агропідприємство, незалежного вагового контролера на комп’ютер ваговика, а також встановлення власного вологоміра, що приєднаний до програмного забезпечення.
Таким чином, аграрій контролює збір та зважування власного врожаю та відстежує онлайн: поле, найменування культури, дату, час, зібрані гектари, яким комбайном, обсяг вивантаженого збіжжя із бункера комбайна в конкретний зерновоз, маршрут зерновоза до вагової, процедуру зважування та відбору проби на вологість з передаванням пулу даних в програмне забезпечення
Які завдання охоплює
Автоматичний розрахунок оброблюваної площі поля в розрізі технологічних операцій і для нарахування зарплати
Що в перспективі
Всі дані, отримані від Iot-платформи, програмне забезпечення обробляє та формує в різноманітні звіти на екрані комп’ютера.
Також можлива інтеграція з системами обліку (1С, Microsoft Power BI та ін.).
Сучасні інструменти ведення операційної діяльності підвищать ефективність робочих процесів завдяки синхронізації.
Таким чином, інтеграція дозволить побачити динаміку витрат підприємства та собівартість кожного гектара.
З чого почати
Коли йдеться про інновації та всілякі новинки, то найчастіше аграрії думають, що це можуть собі дозволити великі підприємства або агрохолдинги, що мають у своєму штаті високооплачуваних спеціалістів з інновацій, моніторингу та мають необмежені ресурси.
Проте насправді це не зовсім так, тому що найчастіше, саме найманий менеджмент великих підприємств найбільше чинить спротив впровадженню автоматизації та електронного контролю.
Що найбільше заважає фермеру почати працювати з інноваціями?
По-перше, це брак часу на вивчення усіляких інновацій, порівняння функціоналу програмних забезпечень. А без чіткого розуміння зробити вдалий вибір неможливо.
По-друге, невпевненість, а чи потрібно воно взагалі. Хоча увесь світ переходить «у цифру».
По-третє, покоління інновацій змінюються дуже швидко. Хто це нове буде втілювати в господарстві?
І цей перелік питань нескінченний.
Відтак фермер, якщо й використовує якесь цифрове рішення, то найчастіше воно не комплексне (або ж це набір незв’язаних та не інтегрованих між собою рішень). Натомість потрібна цілісна інтегрована система і фахівці, котрі б допомогли з її запровадженням та надавали б супровід будь-якому агропідприємству незалежно від розмірів земельного банку.
Навіть маленькі фермерські господарства, що винаймають, наприклад, комбайни та зерновози, можуть об’єднатися із сусідніми господарствами й під’єднатися до програмного забезпечення, щоб контролювати збір врожаю онлайн. Витрати на програмне забезпечення та професійний моніторинг становлять декілька доларів на гектар у рік, що не йде в порівняння з середньостатистичними втратами від розкрадання врожаю, пального, насіння та інших цінностей. Цифровізація агросектору — це просто та сучасно. Власне, чому б ні?
Ірина Кравець, керуючий партнер CleverAgri
газета “АгроМаркет”, грудень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
