У «лютневі вікна» посівам озимих зернових може шкодити хлібна жужелиця

Узимку у період відлиг у посівах озимих зернових культур можливе переміщення личинок хлібної жужелиці на поверхню ґрунту й відновлення їх живлення за позитивних денних і нічних температур повітря (від 0° до 5 °С), у так звані «лютневі вікна». А в період відновлення весняного кущення — початку трубкування, за умов дружньої теплої весни, цілком ймовірно очікувати формування осередків із підвищеною чисельністю фітофага, особливо на посівах озимини, що розміщена по стерньових попередниках і частково — по кукурудзі.

Про це розповіла журналу «The Ukrainian Farmer» науковий співробітник  Інституту захисту рослин НААН Тетяна Неверовська.

«Хлібна жужелиця, або турун відчутно шкодять у Степу (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області), а в останні роки й у Лісостепу, що зумовлено теплими зимами з незначним промерзанням ґрунту», зазначила науковець.

Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є правильний підбір попередників; уникнення повторних посівів зернових (кількість площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не має перевищувати 15–20% загальної площі зернових); висів високоякісного насіннєвого матеріалу; збалансоване застосування мінеральних добрив; лущення стерні відразу після збирання врожаю, що сприятиме знищенню падалиці.

Зменшує накопичення фітофага передпосівна токсикація насіння інсектицидами.

Читайте також: Хлібна жужелиця шкодить озимим навіть після припинення їх вегетації