Механізми фінансової підтримки для фермерів уряд поки не репрезентував, хоча у бюджеті-2020 обіцяні суми фігурують. На часі парламентські слухання.
Земельний марафон» триває в Україні вже майже 18 років. Цього року він має всі шанси добігти кінця. Втім, що ближче до фіналу, то важче сценаристам: як урядовим, так і парламентським. Знайти баланс між бажанням залучити інвестиції, домогтися зростання економіки, а разом із тим не знищити малий і середній агробізнес в Україні буде непросто, попри високі рейтинги підтримки провладної депутатської монобільшості.
Нехай там як, але вже найближчим часом парламент розглядатиме рекомендований аграрним комітетом законопроєкт №2178-10 щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Його зареєстрували як альтернативний урядовому законопроєкту, розкритикованому опонентами.
Нагадаю, на початку парламентського сезону аграрний комітет мав розглянути 11 законопроєктів щодо різних сценаріїв запуску ринку землі. Проте вже після першого засідання стало зрозуміло: конфлікту не уникнути і, якщо розглядати кожну з депутатських ініціатив, то мораторій можна сміливо розтягнути в часі на наступні 5 років роботи парламенту. В результаті парламентський аграрний комітет о 9 ранку 18 жовтня, зібравши кворум, підтримав депутатський законопроєкт №2178-10. Фактично у той день за годину народні обранці мали розглянути всі 11 і рекомендувати до голосування один. Якість годинної дискусії залишимо на совісті членів комітету. Зазначу лише, що на його засіданні були відсутні члени фракції «Батьківщина». Вони влаштували емоційний «розбір польотів» поза межами парламентського комітету. Та скасувати його рішення не вдалося. Його визнано остаточним. Отже, Рада розглядатиме рекомендований того дня законопроєкт. Які моменти в ньому основні?
1. Мораторій на продаж землі скасовується з 1 жовтня 2020 року.
2. Можливість купувати землю буде в українських фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави. 3. Іноземці зможуть купувати землю з 2024 року;
4. Законопроєктом передбачено переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки.
5. Концентрація землі у власності визначена на рівні 35% ОТГ, 15% області та 0,5% країни.
6. Землі державної та комунальної власності будуть реалізовуватися на торгах. Стартова ціна продажу — нормативна грошова оцінка.
Наріжним каменем залишаються право купівлі землі в Україні іноземцями й обсяги концентрації земель «в одні руки». Щодо іноземців, то згідно зі схваленим законопроєктом, із 2020 року отримають можливість купувати землю ті іноземні власники й компанії, що понад три роки орендують землю в Україні. Серед них ті агрохолдинги, які мають серед власників іноземні фонди та компанії. Крім того, за даними міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова, в Україні працює більше тисячі іноземних компаній, що обробляють 4–5% ріллі.
Інша проблема — розмір концентрації сільгоспугідь. Наразі це важлива позиція для агрохолдингів, адже від цифри щодо концентрації угідь залежить подальший обсяг їх земельного банку.
Уряд обіцяв посилити антимонопольне законодавство, щоб унеможливити перевищення дозволених законом обсягів концентрації. Проте відповідного законопроєкту в парламент внесено не було. Крім того, важливо зробити прозорими реєстри права власності. Адже наразі власниками українських ТОВ часто виступають кіпрські офшорні компанії.
Для малих і середніх фермерів ситуація теж неоднозначна. Механізми фінансової підтримки для них уряд поки не репрезентував. Планувалося, що фінансову підтримку надаватимуть малим фермерам і фізичним особам, що купують малі обсяги, — до 500 га. Раніше заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький обіцяв, що на фінансову підтримку для купівлі землі скерують 4,4 млрд гривень. У проєкті державного бюджету на 2020 рік ця цифра фігурує, однак механізму надання цих коштів допоки немає. Схоже, доведеться таки керівникам господарств тугіше затягнути паски і притримати зароблені цьогоріч кошти, аби принагідно купити землю. Остаточне рішення щодо мораторію, очевидно, буде прийняте Верховною Радою після 4 грудня, коли відбудуться парламентські слухання. Дискусії в залі Ради мають бути гарячими і, швидше за все, закон щодо обігу сільгоспземель неодноразово трансформуватимуть до другого читання.
Оксана Пирожок
газета “АгроМаркет”, листопад 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
