Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Правила змінилися

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Правила змінилися

Що приготував сільгоспвиробникам новий порядок імпорту тварин і продукції тваринництва.   

Останні два місяці в Україні минають під гаслом «Обережно, покращено!», і низка таких покращень, зокрема, стосується й аграріїв. Зокрема, маємо новий Наказ «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки», затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України 16 листопада 2018 року за №553 та зареєстрований Міністерством юстиції України 4 квітня 2019 року за №1101/5 (далі — Наказ №553). 

 Дерегулювати імпорт. Безпечно 

Документ установлює вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки. Наказ №553 було затверджено ще у квітні, 24 травня 2019 року його опублікували в «Офіційному віснику України» №39, відповідно, він набере чинності з 24 листопада 2019 року. Зауважимо, тоді ж втратить чинність його «попередник»: Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року №71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за №768/9367 (зі змінами). 

Читаючи новини щодо чергової зміни в наказі (інструкції, законі, кодексі тощо), традиційно ставиш собі запитання: а чим не догодили старі нормативні акти? Відповідь дає можливість не просто зрозуміти сутність зміни та її безпосередній вплив на цільову групу учасників економічних процесів, а й збагнути тенденції розвитку держави на найближчу перспективу. Йдеться, зокрема, про системний перегляд та оновлення чинних вимог відповідно до реалій торговельних відносин з європейськими сусідами — щоб дерегулювати імпорт, сприяти розвитку міжнародної торгівлі, зокрема, в сегменті тваринництва, й гарантувати безпечність усього, що перетинає кордон. Розробка нових правил була реалізована в рамках проєкту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в України». Для розробки нових правил фахівці проаналізували й використали положення регламентів, директив та рішень ЄС, міжнародні стандарти, зокрема кодекси здоров’я МЕБ, вимоги Угоди СОТ про санітарні та фітосанітарні заходи. 

Зона чи компартмент? 

Наказ №553 передбачає застосування Україною принципів зонування та компартменталізації. Зазначене відповідає міжнародній практиці «гнучкості» торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин чи корми для них із зони або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин. 

У Наземному кодексі терміни «зонування» і «районування» трактуються однаково і мають таке саме значення. Беручи до уваги складність отримання (і подальшої підтримки) статусу благополуччя за будь-якою хворобою на всій території країни й передусім за хворобами, занесення яких важко контролювати заходами прикордонного контролю, країни — учасниці МЕБ можуть установлювати (і підтримувати) в межах своїх державних кордонів субпопуляції (групи тварин) з особливим ветеринарно-санітарним статусом — відокремлені природними або штучними географічними бар’єрами чи за наявності особливих умов — шляхом створення особливих систем організації виробництва. 

Зонування і компартменталізація — це запроваджувані країною процедури, відповідно до положень цього розділу (аби визначити на своїй території субпопуляції з особливим ветеринарно-санітарним статусом — з профілактичною метою чи для міжнародної торгівлі). Зонування застосовують до субпопуляцій, виділених за географічними критеріями (природними, штучними чи законодавчими). Компартменталізації піддають субпопуляції, визначені за такими критеріями, як системи виробництва та вирощування з урахуванням принципів біологічної безпеки. Втім, на практиці географічні умови, відповідна організація господарювання і плани біологічної безпеки відіграють важливу роль для застосування обох принципів. Одна з практичних форм застосування зонування — це створення зон стримування (щоб звести до мінімуму наслідки локального спалаху будь-якої хвороби в країні чи зоні, що мала до цього моменту статус благополучної, і запобігти його поширенню на решту території країни або зони). 

Що й кому «не повинна» худоба 

У нормативному акті, що набуває чинності 24 листопада 2019 року, передбачено цілу низку вимог, про які зобов’язаний знати оператор ринку, що планує ввозити в Україну живих тварин. Так, з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінну та користувальну ВРХ слід утримувати в країні/зоні/компартменті походження. З моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням племінна та користувальна ВРХ — у господарстві походження. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України племінна й користувальна ВРХ не повинна: 

1) контактув ати з парнокопитними тваринами, що не є клінічно здоровими; 

2) утримуват ись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморагічної хвороби, везикулярного стоматиту та блутангу. 

Отже, тварин можна ввозити, якщо вони перебували в зоні (компартменті), в якій та в радіусі 10 км від якої 30 днів небезпечні хвороби тварин не були зафіксовані. 

Наказом №553 передбачено значне зменшення кількості діагностичних досліджень щодо живих тварин на території країни-експортера (відповідно до вимог Кодексу здоров’я МЕБ). За принципом оцінки ризиків досліджуватимуть не менше 10% (не менше 10 голів) тварин з кожного господарства, а для менших партій (1–10 голів) — 100 %. 

Передбачено також оновлення вимог щодо походження сировини для виробництва харчових продуктів та кормів. А тут увага: вимоги щодо походження сировини для таких цілей виключно з території країни-експортера наказом не встановлено. Таку новацію деякі експерти розцінюють позитивно — як полегшення для виробників. А втім, саме тут може ховатися джерело додаткових ризиків і зловживань, як-от, приміром, завезення на територію України недоброякісної сировини. Ефективність, а головне, безпечність, нових норм тепер передусім залежатиме від ефективної роботи митниць. 

Слід зазначити, що наказ регулює імпорт не тільки ВРХ та інших свійських тварин, але й диких тварин, гризунів, рептилій, комах тощо. До сьогодні на законодавчому рівні не було встановлено вимог до імпорту низки категорій продуктів, що було значним торговим бар’єром і джерелом нелегального завезення тварин, а отже, й «чорного ринку» їх продажу. Крім того, наказом встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів, як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їх оброблення, переробки. 

Чи справді гармонізуємося з ЄС? 

Напевне кожен, хто перетинав кордон з країнами ЄС в аеро порту або на автомобільному пункті пропуску, звертав увагу на «портрет» чорного котика з табличкою, якому не можна подорожувати, а також закреслені малюнки свинячої рульки та шматка сиру. Тобто не все так пр осто. Правила, які застосовуються для перевезення, ввезення або вивезення тварин (собак, котів тхорів, птахів, екзотичних та інших тварин) між державами — членами Європейського Співтовариства, були уніфіковані Постановою 998/2003/СЕ, яка набула чинності 1 жовтня 2004 року. Починаючи з цієї дати, для будь-якої тварини, яка перетинає кордон Європейського Союзу та інших держав, необхідно дотримуватися певних вимог. 

Загальний список необхідних документів для вивозу або ввезення собак, котів, тхорів, птиці, екзотичних тварин за кордон: 

1. Електронна ідентифікація. При цьому імплантований під шкіру тварини мікрочип повинен відповідати стандарту SO11784, SO11785. 

2. Ветеринарний паспорт міжнародного зразка (фото тварини, якщо вона досягла 1-го року). 

3. Вакцинація проти сказу. 4. Форма 1 ВЕТ, 1 ВЕТ (СНД), ветеринарний сертифікат. Форма видається державною службою ветеринарної медицини не раніше ніж за 3 дні до виїзду тварини за кордон, сертифікат видається державною службою ветеринарної медицини на кордоні та транспорті за 10 днів. 

5. Довідка про аналіз крові на титрування антитіл до вірусу сказу. Довідка потрібна між 4-м і 12-м місяцем після вакцинації проти сказу. Вивчення взятої на аналіз крові повинно проводитися в акредитованій лабораторії, а вміст нейтралізуючих антитіл повинен становити не менше ніж 0,5 МЕ/мл. 

6. Дегельмінтизація й інсектоакарицидна обробка тварин, про що свідчать відмітки лікаря ветеринарної медицини у ветеринарному паспорті. Ці процедури повинні бути зроблені додатково між 48-ю і 24-ю годинами до від’їзду. 

7. Довідка про те, що тварина не являє племінної цінності. 

8. Ліцензований контейнер для транспортування тварини, який надійно закривається. 

9. Сертифікат імпорту. 

*** 

Судячи з усього, з набуттям чинності нового Наказу №553, можна буде легально завезти на територію України практично будь-яких тварин, навіть дуже екзотичних. Що це дасть на практиці? Теоретично, має дати поштовх розвитку торгівлі у цій сфері. Практично… Хто знає… Так багато залежить не тільки від самого наказу, але й від інституціональних механізмів його реалізації, які в Україні, на жаль, досі кульгають на всі ноги… 

Тетяна Паєнтко, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»

газета “АгроМаркет”, листопад 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: