Відлік 2019/20 маркетингового року розпочато. У світовій торгівлі пшеницею Україна має шанс реалізувати рекордні 19 млн тонн.
Світова торгівля зерном пішла на нове коло — першого червня в Сполучених Штатах стартував новий маркетинговий рік по пшениці. В Україні, Росії та Європі він розпочнеться місяцем пізніше, але вже зараз трейдери активно укладають договори на постачання зерна нового врожаю, а профільні аналітики вивчають прогнози його виробництва та споживання. Одними з перших свої прогнозні баланси як для світу загалом, так і для окремих країн, оприлюднюють у травні американські урядові аналітики. І так вже традиційно склалось, що саме на їхні оцінки спираються потім у своїх розрахунках та прогнозах інші агенції по всьому світу, особливо, коли йдеться не про окремо взятий прогноз виробництва у власній країні, а про врахування впливу загальносвітової кон’юнктури ринків.
Попри певні погодні негаразди, які переслідували українських аграріїв протягом травня, посівна в країні майже добігла свого кінця і нині є всі підстави сподіватися на гарний врожай. Водночас він дуже часто є синонімом низьких цін, тож, аби лишитися із прибутком, варто спробувати мінімізувати свої фінансові ризики і ретельно спланувати що, коли й кому продати. Так, за місяць до відвантажень перших партій зерна нового врожаю ціни на українську пшеницю в портах Чорного моря нижчі за минулорічні в середньому на 10%, а на ячмінь на 20%. Тому збереження дохідності, а отже і прибутків для виробників, буде можливе лише за умов підвищення врожайності.
Найбільше зростання обсягів виробництва пшениці (сумарно +34,3 млн тонн) очікується саме в основних країнах-експортерах. Зокрема, в ЄС унаслідок сприятливих погодних умов прогнозується приріст виробництва пшениці на 16,58 млн тонн — до 153,8 млн тонн. В Україні та Росії майбутній урожай пшениці, відповідно до прогнозу американських аналітиків, має зрости на 4 та 5,3 млн тонн до 29 та 77 млн тон, відповідно. Прогнози російських аналітичних агенцій стосовно майбутнього виробництва пшениці у власній країні коливаються в діапазоні 81–83 млн тонн. Прогнози українських аналітиків не такі оптимістичні, як американські: 27–28,5 млн тонн. Так, за оцінками ProAgro Group, урожай пшениці в Україні очікується на рівні 28,3 млн тонн. Наявність легкого песимізму можна пояснити рясними дощами й градом, що прокотилися західними й північними регіонами нашої країни, пошкодили частину посівів і стали причиною виникнення хвороб. Водночас посіви озимини цього року вийшли з зими в найкращому стані за всі роки спостереження, а достатня кількість вологи й не дуже високі температури протягом квітня-травня в більшості регіонів дають підстави сподіватися на високі обсяги виробництва.
У наших найближчих сусідів (зокрема, в Туреччині) також є очікування щодо збільшення обсягів виробництва пшениці на 2 млн — до 21 млн тонн. Водночас обсяг експорту пшениці з території Туреччини збільшиться несуттєво, оскільки весь надлишок буде спожито всередині країни переробною галуззю і надійде на зовнішні ринки як борошно. До речі, його надлишкова пропозиція змушує турецьких експортерів розширити географію постачання, зокрема звернути увагу на Субсахарну Африку.
Збільшення виробництва пшениці в Канаді (+ 2,7 млн тонн) до 34,5 млн тонн та Аргентині (+ 500 тис. тонн) до 20 млн тонн унаслідок розширення посівних площ, а також в Австралії (+5,2 млн тонн) до 22,5 млн тонн через відновлення після дворічної посухи спричинить додатковий тиск надлишкового зерна на ринок. Крім основних країн-експортерів цьогорічне виробництво пшениці на більш високому рівні також прогнозують у Китаї (132 млн тонн), Індії (100 млн тонн) та Пакистані (25,6 млн тонн).
Не варто розраховувати на легкий сезон
На тлі рекордного виробництва світ очікує рекордний рівень глобального споживання. Так, у 2019/20 МР прогнозується, що світове споживання пшениці зросте на 21,584 млн тонн до 759,458 млн тонн. Збільшення споживання очікується по всьому світі, але особливо відчутним воно буде в Південній та Східній Азії, а також в африканських країнах на південь від Сахари, де останніми роками дедалі відчутніше зростає попит на пшеницю для харчових потреб унаслідок приросту населення та зміни смакових уподобань. Зокрема, в Китаї очікується збільшення споживання пшениці (+3 млн тонн) до 128 млн тонн, в Індії (+2 млн тонн) до 97 млн тонн, а в Індонезії (+500 тис. тонн) до 11,2 млн тонн.
Також на 5 млн — до 128 млн тонн — прогнозується збільшення споживання пшениці країнами ЄС. Однак якщо азійські країни нарощуватимуть попит продовольчого зерна, то ЄС — лише фуражного. Так, проблеми з АЧС у Китаї дають підстави прогнозувати збільшення постачання європейського м’яса до цієї країни, а отже й, більш оптимістичних перспектив експорту українського фуражу на корми для цих тварин. Суттєве збільшення виробництва може стати причиною відновлення внутрішнього споживання пшениці в нашій країні до рівня 2017/18 МР (9,8–9,9 млн тонн). У разі сприятливої цінової кон’юнктури, додаткові обсяги зерна підуть на корми. На відміну від продовольчого споживання попит сировини для кормового використання та рівень її перехідних запасів є більш гнучкими величинами. Вони суттєво залежатимуть від рівня цін на пшеницю й товари-замінники. Так, останніми роками раціони харчування тварин суттєво змінилися, що в підсумку призвело до ширшого використання кукурудзи (на противагу дорожчим ячменю та пшениці).
Новий сезон може стати шостим за останні сім років, коли глобальне виробництво пшениці перевищить світове споживання. Відтак рекордний рівень кінцевих запасів, за прогнозами, досягне 293,014 млн тонн (+18 млн тонн). Та оскільки 146,193 млн тонн (Китай) недосяжні для світових ринків, цей відсоток приросту (+6,2 млн тонн) можна не враховувати. Серед доступних для світової торгівлі обсягів приріст рівня кінцевих запасів очікується в країнах ЄС (+4,3 млн тонн), Індії (+2,55 млн тонн), Туреччині (+1,7 млн тонн), Канаді (+1,45 млн тонн) та Росії (+1 млн тонн).
За попередніми оцінками, світова торгівля пшеницею зросте на 3% (+5,6 млн тонн) до рекордної позначки у 183,6 млн тонн. Україна може посісти п’яте місце з рекордним обсягом у 19 млн тонн. У новому сезоні перше місце у торгівлі пшеницею залишиться за Росією — її експорт оцінюється за різними джерелами у 36–40 млн тонн, а друге перейде до Європейського Союзу, чий експортний потенціал оцінюють у 27–28 млн тонн. Зважаючи на ці прогнози, розраховувати на легкий сезон не варто, особливо на старті сезону, коли до пшениці додається активна торгівля ячменем, обсяги виробництва якого у світі також можуть зрости на 9,7%.
Перехідні запаси ячменю частково відновляться
За прогнозами американських аналітиків, глобальне виробництво ячменю цього сезону зросте до найбільшого рівня, починаючи з 2008/09 МР, і становитиме 153,308 млн тонн завдяки збільшенню виробництва в Канаді (+1,4 млн тонн), ЄС (+6,03 млн тонн), Росії (+1,26 млн тонн), Україні (+1,4 млн тонн) й Туреччині (+1,1 млн тонн). Рівень його споживання у світі підвищиться на 5,6% до 150 млн тонн відповідно. Так, приріст виробництва в Канаді в першу чергу обумовлений збільшенням посівних площ. Решта країн, швидше за все, відновить свої обсяги внаслідок більш сприятливих погодних умов зимово-весняного періоду. Наш прогноз виробництва ячменю в Україні менш оптимістичний — аналітики ProAgro Group оцінюють майбутній урожай у 8,5 млн тонн.
На відміну від минулих чотирьох років, у сезоні 2019/20 МР рівень світового виробництва ячменю перевищить рівень його глобального споживання, що дає підстави розраховувати на часткове відновлення рівня світових залишків. Так, за підсумками нового сезону вони оцінюються у 20,1 млн тонн проти рекордно низького показника попереднього року, коли запаси ячменю опустились до 16,77 млн тонн зерна.
Світова торгівля ячменем у сезоні 2019/20 МР розширюватиметься помірковано — шляхом збільшення імпортного попиту (+900 тис. тонн для кожної) з боку Марокко — до 1,2 млн тонн, а також Саудівської Аравії — до 8,5 млн тонн. Відсутність опадів у Марокко в першій половині 2019 року негативно вплинуло на виробництво ячменю та кормів в країні, а занепокоєння щодо наявності води у Саудівській Аравії посприяло збільшенню площ під пшеницею, а не цієї кормової культури. Як наслідок, нестача кормів в обох країнах змусить їх суттєво наростити імпорт. Також очікується збільшення імпорту ячменю Китаєм на 500 тис. тонн до 7 млн тонн зерна.
Найбільшу конкуренцію українським експортерам ячменю слід очікувати традиційно з боку Росії, де очікується збільшення експорту (+500 тис. тонн) до 5,3 млн тонн та країн ЄС (+1 млн тонн) до 6 млн тонн відповідно. Збільшення постачання ячменю з Австралії на 500 тис. тонн буде повністю нівельоване їх скороченням з боку Канади (–200 тис. тонн) та Аргентини (–400 тис. тонн).
Світовий попит на кукурудзу випереджає її виробництво
Обсяг світового виробництва кукурудзи за попередніми оцінками збільшиться на 1,3% до рекордних 1,134 млрд тонн, а світове споживання на 1,1% до 1,145 млрд тонн. Разом із цим глобальне споживання все ще випереджатиме світове виробництво на майже 1%, що зумовлено в першу чергу збільшенням поголів’я птиці, а отже, і потребами в кормах для неї. Також додатковий попит на ринку кукурудзи відчувається з боку нехарчового використання, який постійно розширюється останніми роками.
У 2019/20 МР знову очікуються високі обсяги виробництва кукурудзи в основних країнах-експортерах, зокрема в Аргентині (49 млн тонн) та Бразилії (101 млн тонн) повторення рекорду 2018/19 МР, а в США (381,78 млн тонн) та Україні (33 млн тонн) близькі до рекорду другі за історичною величиною показники. За нашими попередніми прогнозами виробництво кукурудзи в Україні очікується на рівні лише 31,5–32 млн тонн, але це лише перші оцінки, які протягом сезону коригуватимуться залежно від погодного чинника.
Також близький до рекордного обсяг виробництва кукурудзи очікується в країнах Європейського Союзу — 64,2 млн тонн. Це дозволить ЄС скоротити власний імпорт на 2 млн тонн — до 20 млн тонн. Скорочення імпорту буде повністю компенсоване збільшенням на 2 млн тонн попиту з боку Китаю, де останніми роками постійно нарощується використання кукурудзи на кормові потреби. Треба розуміти, що збільшення попиту на кукурудзу з боку тваринницького сектору стимулює постійне нарощування її виробництва країнами, які не є традиційними експортерами. Так, за попередніми прогнозами очікуються рекордні показники виробництва в Індії (29 млн тонн), Індонезії (13,3 млн тонн) та Єгипті (7,2 млн тонн), що може внести певну, поки ще незначну корекцію в товарні потоки.
Окрему увагу слід приділити оцінці обсягів виробництва кукурудзи у США. Так, відповідно до березневого прогнозу, очікувалося, що поточного року американські фермери збільшать посівні площі під цією культурою і це призведе до хорошого врожаю. Водночас несприятливі погодні умови в кукурудзяному поясі США стали причиною суттєвої затримки із сівбою. Наразі більшість аналітиків і трейдерів схиляються до думки, що заявлені посівні площі засіяні не будуть і їх частина буде відведена під соєві боби. Зважаючи на це, поточний прогноз виробництва кукурудзи в США є доволі умовним і може бути скорегованим найближчим часом у бік зменшення.
Загалом світове споживання кукурудзи, підтримане попитом на корми для птахівництва в усьому світі, постійно зростає, випереджаючи виробництво вже третій рік поспіль. Стале посилення попиту з боку Китаю та низки інших азійських країн стає відчутним на глобальному рівні. Як наслідок, попри збільшення виробництва в сезоні 2019/20 МР світ очікує подальше скорочення на 3,4% рівня глобальних кінцевих запасів. Останнім часом ціни на кукурудзу на світових ринках постійно знижувалися через надходження пропозиції з країн Південної Америки. Водночас у другій половині травня вартість української кукурудзи на тлі сталого попиту з боку ЄС зросла в середньому на 3,5%.
Марія Колесник, експерт аграрного ринку
газета “АгроМаркет”, червень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
