Яким сімейним фермерським господарствам на руку зміни в оподаткуванні

Забезпечення прозорих умов оподаткування, за яких розмір податкових зобов’язань є фіксованим і залежить лише від нормативної грошової оцінки наявної земельної ділянки, передбачене Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств», є важливим кроком на шляху формування в Україні цивілізованого мікрофермерства.

На цьому наголосив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш.

Незважаючи на те, що податкове навантаження на новостворені сімейні фермерські господарства (СФГ) із числа високотоварних господарств населення зросте порівняно з їх нинішньою практикою існування без відповідної підприємницької реєстрації, законодавча новація відкриває нові перспективи для суб’єктів аграрного мікробізнесу, вважає експерт.

На його думку, нинішні лояльні податкові умови функціонування так званих особистих господарств населення, визначені підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, що передбачають звільнення від оподаткування доходів від реалізації сільгосппродукції, вирощеної на власних «товарних» землях площею до 2 га, насправді лише стримують їх розвиток, ускладнюють податкове адміністрування в секторі аграрного мікробізнесу та суттєво знижують фіскальний потенціал сільських громад.

Положеннями нового «сімейно-фермерського» закону передбачено, що підприємницька трансформація стосуватиметься лише тих господарств населення, які обробляють понад 2 га «товарних» сільгоспугідь, пояснив Леонід Тулуш.

Для господарств, які використовують земельні ділянки меншої площі, наявні преференції зберігаються.

Відповідні норми застосовуватимуться паралельно і визначатимуть податкові умови в залежності від масштабів сільгоспдіяльності суб’єкта аграрного мікробізнесу.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, доцільність підприємницької трансформації відповідно до положень закону з’являється, в першу чергу, у СФГ плодово-ягідного, овочевого і молочного напрямів.

Для решти тваринницьких напрямів з огляду на нинішній неоподатковуваний мінімум тваринницьких доходів у 50 МЗП (186 тис. грн.) така трансформація є економічно недоцільною.

Недоречною вона також буде й для господарств суто зернового напряму, адже наявне податкове навантаження для них буде обтяжливим.

Серед позитивних моментів «сімейно-фермерського» закону – також встановлення пільгового порядку сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). Зокрема, передбачено стимул у вигляді можливості набуття пенсійного стажу учасниками СФГ за пільговою ціною – з огляду на пільговий порядок сплати ЄСВ у перший рік функціонування, що складатиме лише 10% від стандартного розміру внеску (82 грн на місяць).

Це може бути суттєвим спонукальним мотивом для підприємницької трансформації частини високотоварних ОСГ, особливо тих, вік членів яких є передпенсійним, а наявного пенсійного стажу не вистачає для призначення пенсії за віком у встановлені строки, підкреслив експерт.

AgroTimes