Кислі ґрунти не підходять для абрикосу
Дерева абрикосу найкраще себе почувають на нейтральних і слаболужних ґрунтах із рН водним 7-8: на чорноземах типових, звичайних і південних, темно-каштанових і каштанових солонцюватих ґрунтах.
Проте пластичність абрикосу до реакції довкілля дозволяє успішно вирощувати його і на слабокислих ґрунтах – чорноземах опідзолених, темно-сірих опідзолених, меншою мірою – на сірих лісових ґрунтах.
Більш кислі ґрунти, звичайно, можна меліорувати внесенням кальцієвмісних сполук. Проте це тимчасовий захід, і через 8-10 років вапнування доведеться повторити.
Ґрунтовий покрив України дуже різноманітний, тому навіть для Полісся можна підібрати більш-менш придатні ґрунти для абрикосу: дернові опідзолені карбонатні (рендзини), дернові опідзолені супіщані тощо. Головне, щоб у профілі не було водотривких прошарків (ортштейнів) і ознак оглеєння.
Додати коментар