Як почати впроваджувати системи точного землеробства в аграрній компанії, якщо цього раніше ніхто не робив?
|
| Богдан Кривіцький |
Точне землеробство у світі почалося з великого блокнота. Туди щоденно записували інформацію про те, що відбувалось на полях. Фіксувалось усе — погодні умови, стан рослин, виконання обробок, унесення добрив тощо. І коли за роки накопичилося досить даних, з’явилась можливість прогнозувати ситуацію в полі і, відповідно, заздалегідь впливати на неї. Так має бути в кожній компанії — без вихідних даних неможливо робити подальші кроки. А от з цими даними виникає багато питань. Тож яким шляхом рухатись? Сучасна аграрна індустрія пропонує безліч технічних та інформаційних систем, які мають на меті оптимізувати й покращити ефективність аграрного бізнесу за рахунок точності. І певну частину цих систем безумовно можна назвати ефективними і навіть обов’язковими для кожного фермера. Як бути з іншими?
В ІМК застосовується принцип Парето: це коли 20% зусиль дають 80% результату. Тобто постійно відбувається процес пошуку мінімуму важливих дій, які дають левову частку результату. І зовсім не факт, що потрібно витратити інші 80% ресурсів для отримання 20% результату. Можливо, це взагалі невигідно, або ж прибуток не настільки значний, щоб витрачати на нього ресурси та час. Саме тому в компанії не з’явиться жодної «крутої» технології доти, поки не буде видно прибуток, який можна отримати від її використання.
Системність упровадження
Компанія завжди має чіткий план розвитку і кінцеву мету. Це дуже важливо, оскільки тепер всі підрозділи можуть сконцентруватись безпосередньо на роботі і не вагатися під час прийняття важливих рішень про придбання, скажімо, якоїсь техніки. Як приклад можна навести купівлю польового монітора в трактор. Скажімо, сьогодні ми купуємо дешевший, тому що зараз він нас влаштовує. А вже наступного року нам буде потрібно виконувати диференційоване внесення шести продуктів одночасно, а монітор цього не підтримує. Що робити? Купувати новий, дорожчий. Навіщо ж тоді витрачати кошти цього року? Тобто чітке планування і наявність технічного завдання значно зменшує вірогідність зайвих витрат. Це чималі кошти в межах середніх і особливо великих компаній, тому керівництво і власники мають бути особливо зацікавлені в якісному плануванні.
Через тести
Без апробації систем точного землеробства їх впровадження також неможливе. Одна справа, коли певна система або технологія розглядається виключно теоретично, на картинках, і зовсім інакший вигляд все має безпосередньо в полі. Тут в роботу підключається дослідницький відділ, який застосовує нові технології на якомусь окремому полі та всебічно їх оцінює. Тільки в разі успіху технологія починає застосовуватися в межах кластеру. Коли ж успішність доведена і в цьому разі, технологія починає використовуватись у межах холдингу. Все просто, але багато хто цього не робить: купують щось — й одразу поїхали. Такі речі не варто робити, навіть коли рішення приймається на основі досвіду кращого друга, сусідів та колег. Кожне господарство має свої особливості, які можуть стосуватися ґрунтів, сівозміни, технологій, персоналу, систем управління та моніторингу тощо. Отже, спочатку необхідно перевірити, як працює техніка, і тільки отримавши власний успішний досвід купувати повний комплект для всього підприємства.
В ІМК прикладом такого підходу може бути придбання сівалок точного висіву Horsch Maestro. Вони не лише добре пасують до точного землеробства, а й у цілому забезпечують якісний висів, мають систему відключення секцій, дають можливість робити диференційований висів, збирають будь-яку інформацію по посіву, яку зручно документувати. Те ж стосується і обприскувачів John Deere, які по картах-завданнях можуть уносити добрива і ЗЗР зі змінною нормою.
Був проведений агрохіманаліз ґрунтів, за яким створюються карти-завдання для диференційованого внесення. Звісно, на всіх важких тракторах встановлено системи автопілотування, оскільки без них про ефективність не може бути й мови. Всі ці речі, що були перелічені, входять до тих 20% принципу Парето, які дають 80% результату.
Мовою цифр
Взагалі ж емоційний підхід до впровадження чогось нового в ІМК неможливий. Керівництво розуміє лише мову цифр. Тобто не вийде просто сказати — купімо системи автопілотування, щоб проводити обробіток ґрунту ефективніше. Потрібно конкретно обґрунтувати необхідність цього, і бажано на досвіді, на прикладах, привести цифри очікуваної економії.
Далі ще один приклад. У багатьох підприємствах на комбайнах стоять датчики врожайності та вологості. Компанія CNH встановлює ці датчики майже на всі свої нові комбайни. Але в Україні цю інформацію використовують вкрай рідко. Для її належного опрацювання необхідне місце зберігання та обробки всіх даних, що надходять з різних джерел.
Вирішенням може бути створення агрогеопорталу, де всі дані акумулюватимуться і зберігатимуться. Їх насправді ціла низка: карти посівів, карти обприскування, агрохіманаліз, супутниковий моніторинг, дані, отримані з дронів. І все це потрібно не лише десь зберігати, а й мати можливість візуалізувати. Вся інформація повинна бути легкодоступною і зручною для використання, щоб зацікавлені спеціалісти агрохолдингу в будь-який час мали змогу аналізувати роботу підрозділів, стан культур, врожайність і т. д.
В ІМК на агрогеопорталі впроваджується контроль якості виконання польових операцій. На наступний сезон система буде повноцінно працювати, що дасть змогу оперативно реагувати на будь-які відхилення. За цим стежить спеціальний аналітик з агрономічною освітою, який також інтерпретує всі дані і робить висновки з усього того, що відбувається в полі. Це дає змогу вносити необхідні коригування під час посівної або обприскування. В ідеалі це має працювати в режимі реального часу, коли будь-яка невідповідність одразу буде виявлена і виправлена, до чого ми й прагнемо.
Погляд уперед
У найближчих планах компанії — обладнання всіх обприскувачів системами контролю внесення і відключення секцій. Це також входить в ті самі 20% принципу Парето. Також компанія планує побудувати власну мережу станцій RTK. Поки що такої мережі немає, посівну проводимо за сигналом Range Point з точністю до 15 см; але він не підходить для посіву технічних культур, тому потрібно шукати альтернативу. Ймовірніше, це буде мережа RTK, яка дасть змогу проводити сівбу з точністю в 2,5 см. Це абсолютно збігається із майбутніми планами перейти на локальне внесення добрив, що потребує не лише високого рівня точності, а й повторюваності протягом значного періоду часу. Сівалка повинна весною зайти чітко в ті рядки, де з осені внесено добрива. Також планується продовжити проведення агрохіманалізу ґрунтів на всіх площах. Ну й, звісно, не будемо забувати про тестування нових технологій, бо вони зараз настільки швидко розвиваються, що не встигнеш оком кліпнути, як з’являється щось нове. Для того, щоб бути успішним, потрібно завжди бути в тренді.
Богдан Кривіцький, керівник відділу впровадження точного землеробства ІМК
журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
