Два місяці триватиме обговорення проекту держбюджету на наступний рік. Експерти і сільгоспвиробники налаштовані скептично.
Проект головного кошторису держави на 2017-й, як і в попередні роки, є дефіцитним. На заплановані видатки Україні наразі не вистачає 77,547 млрд грн. За рахунок чого державні мужі мають намір зменшити наявний дисбаланс? У пояснювальній записці до документа серед іншого йдеться і про скасування спецрежиму оподаткування ПДВ для аграріїв. Натомість задекларовано обсяг підтримки на рівні 5,6 млрд грн. Зокрема, на розвиток АПК (виробничі програми) в проекті держбюджету передбачено 4,6 млрд грн (у 2,4 раза більше, ніж у 2016-му), в тому числі 2,2 млрд грн — за рахунок загального фонду (у 5,5 раза більше, ніж у 2016-му). А прогнозований орієнтовний обсяг держгарантій за кредитами, залученими на фінансування інвестиційних проектів у сфері сільського господарства, передбачено в обсязі 1 млрд грн.
Окремо прописано програму здешевлення кредитів для АПК (на 300 млн грн), а на розвиток тваринництва закладено 210 млн грн. До речі, такі ж напрями державної підтримки були передбачені й у держбюджетах 2015-го та 2016-го. Щоправда, до тваринників у регіони торік гроші так і не дійшли — бо порядок їх розподілу аграрне міністерство не змогло затвердити на рівні Кабміну. Наступного року підтримку обіцяють ще й хмелярству, садівництву, виноградарству та ягідництву (загалом — на 75 млн грн). Утім, найбільша дискусія в середовищі експертів і бізнес-асоціацій розгорнулася довкола обіцяних 2,97 млрд грн на фінансову підтримку сільгоспвиробників. На які цілі ці кошти будуть спрямовані і чи взагалі вони потраплять фермеру в кишеню — питання поки що риторичне…
Консультації щодо механізмів розподілу в бюджеті-2017 держпідтримки для агросектора вже тривають.
«Є два підходи до розподілу держпідтримки, які на сьогодні ми розглядаємо. Перший, — це підтримка «на гектар» і другий, — дотація на одиницю виробленої продукції», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий, представляючи проект аграрного бюджету-2017 на профільному парламентському комітеті.
У першому варіанті, за словами посадовця, держпідтримку мають отримувати фермери, які займаються тваринництвом, нішевими культурами, інвестують в українську сільськогосподарську техніку. У другому — постає питання якості продукції, за яку фермер може отримати дотацію. «Ми повинні стимулювати галузь виробляти продукцію вищої якості. Якщо говоримо про молоко, то фермери повинні переходити до безконтактного доїння. Якщо про м’ясо, то дотації повинні отримувати тільки ті виробники, худоба яких потрапляє на бій», — вважає міністр. Серед іншого, за його словами, в проекті головного фінансового кошторису держави на 2017 рік передбачені видатки за програмами здешевлення кредитів, підтримки закладення молодих садів, виноградників та ягідників, будівництва інфраструктури, відшкодування вартості худоби, та супутніх видатків, дотації «на гектар» нішевої продукції, здешевлення техніки та інше.
У парламентському аграрному комітеті вважають за необхідне додатково закласти гроші на протиепізоотичні заходи (близько 200 млн грн) та на програму поліпшення тваринницького генофонду (близько 20 млн грн.) Аграрні лобісти намагатимуться відстояти спецрежим ПДВ бодай для тих галузей, які найнезахищеніші в умовах куросової та інфляційної волатильності. Окрім того, реєструватимуть законопроект щодо введення єдиного податкового навантаження для фермерів у вигляді податку на гектар. Що ж до програми компенсації кредитних ставок, то, як зауважив заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, передбачена сума (300 млн грн) є мізерною, і її потрібно суттєво
збільшити.
Голова Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Іван Слободяник вважає, що для ефективного розподілу держпідтримки в Україні має бути створене окреме платіжне агентство за зразком європейських країн. Воно концентруватиме всю наявну інформацію щодо наявних програм підтримки та переліку документів для їх отримання, а також координуватиме процес виділення коштів на підтримку фермерів відповідно до їх запитів та ідей, а також фінансування інвестиційних проектів. Щоправда, на створення такого органу піде кілька років. Платіжне агентство має пройти спеціальну акредитацію в Комісії ЄС. А тим часом уже за два місяці урядовці й політики мають остаточно визначитися, хто з українців і на яких умовах може скористатися грошима з державної казни. Комусь однозначно не вистачить. Споглядаючи за баталіями бюджетного марафону, фермери знизують плечима і не вірять у прозорість розподілу державних коштів. Навчені гірким досвідом минулих років, вони розраховують тільки на себе.
Оксана Пирожок
газета “АгроМаркет”, жовтень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
