Є два протилежних погляди на органічне сільгоспвиробництво: 1) це новий вид бізнесу, надприбутковий, що веде споживачів шляхом здоров’я; 2) це лише вдалий маркетинговий хід. Особисто я рідко пристаю на чужу позицію — намагаюся формувати свою, що базується на фактах і цифрах.
Цифри, факти й портрет споживача
Останні кілька років у нас фантастично розвивається ринок власної органічної продукції. Ви, можливо, теж купуєте органічні соки, сири, ягоди, чаї. Хоча великий відсоток такого товару, як і раніше, йде за кордон. І хоча органіка — це лише 2% українського ринку харчування, втім, її виробництво демонструє фантастичне зростання — 2500%.
Основні постачальники — органічні фермери, яких в нас понад 200. Кожен другий експортує продукцію, а 50 — чисті експортери (тобто не суміщають органічне виробництво з так званим традиційним). Географія та пропонований «продуктовий кошик» органіки в Україні — величезні. Нині легко можна придбати фрукти й зелень, молочні продукти (включно з козячим і коров’ячим молоком), мед, ковбаси, зернові, бобові, олію та вершкове масло, яйця, 100% натуральні соки, м’ясо птиці, овець, цесарок і фазанів, ягоди й овочі, джеми та повидло і навіть такий дещо несподіваний продукт, як коноплі (сировину для виготовлення одягу), а також льон. Що ж до органічної косметики, то вітчизняні виробники пропонують вельми широку лінійку — засоби догляду за тілом, обличчям, волоссям, зубні пасти, декоративну косметику. Особливо різноманітна й популярна дитяча лінія косметики.
Крім того, широко представлена органіка для «чистоти оселі», одяг і текстиль, засоби гігієни, дитячі іграшки. Деякі з продуктів мають свої окремі ніші, які їх виробники посіли ще до настання буму органіки у світі. Взяти, приміром, натуральне мило чи косметичні маски. В мешканців великих міст дуже популярні так звані еко-сумки, що замінюють пластикові пакети (це, з одного боку, турбота про довкілля, а з другого — економія).
Той чи той продукт легко придбати в інтернет-магазині, крамниці, що підтримує органічне виробництво, чи напряму в постачальника. Інфраструктуру на ринку налагоджено. І якщо виробники продуктової органіки реалізують свою продукцію частіше через посередників (через що суттєво зростає ціна), то виробники органічної косметики надають перевагу реалізації через інтернет-магазини та пересилку або ж взагалі включають в пакет обслуговування кур’єрську доставку.
Окрім того, у виробників органічної продукції є власна важлива концепція продажу товарів. Зазвичай частину прибутку від реалізації вони перераховують у фонди допомоги тваринам чи в екологічні організації. Цей психологічний аспект теж грає на користь органіки. Основна група споживачів харчової органіки — сироїди, вегетаріанці й вегани, молоді подружжя з маленькими дітьми, пенсіонери, а також ті, хто дотримується здорового способу життя, еко-любителі. Косметичну органіку традиційно купують салони та профі індустрії краси, вегетаріанці та вегани.
Вимоги до виробництва
Органічне виробництво в Україні ніколи нікуди не щезало. Просто з часом запровадження новітніх технологій призвело до більш рентабельного, але менш натурального виробництва. Все залежало від того, який шлях обрало для себе сільгосппідприємство у вирощуванні й переробці продукції. У разі з органікою — цей шлях дуже витратний. Дуже багато «не можна».
Не можна застосовувати отрутохімікати для боротьби з бур’янами, шкідниками та хворобами рослин, а також міндобрива синтетичного походження, захист рослин здійснюється препаратами натурального походження, а ґрунт і рослини підживлюють органічними добривами.
Не можна використовувати ГМО. Вирощуючи худобу, не можна застосовувати стимулятори росту, гормони й антибіотики, а для лікування тварин слід послуговуватися лише профілактичними засобами та гомеопатичними препаратами. Окрім того, вся технологія вирощування жорстко регулюється стандартом (чи правилами), а саме виробництво проходить серйозну процедуру сертифікації.
В органічної косметики — теж свої вимоги й особливості. Через відсутність синтетичних барвників ця косметика зазвичай або прозора, або білого кольору з легкими природними відтінками. Шампуні й мило не мають пишної піни. Віддушок теж немає, тому відчуватиметься суміш запахів трав і олій, які використовували у виробництві продукту.
Нормативно-правове регулювання виробництва органіки на наших теренах здійснюється положеннями Закону України «Про виробництво й обіг органічної сільськогосподарської про дук ції і сировини» від 3 вересня 2013 року. Закон вказує, що виробляти таку продукцію (сировину) може фізична чи юридична особа, котра отримала оцінку відповідності свого виробництва, має відповідний сертифікат і включена в реєстр виробників (щоправда, з реєстром поки що є певні проблеми).
Сертифікація
Виробники органіки отримують сертифікати Есосert і «Органік». Стандарт Есосert — відповідальність однойменного департаменту Міністерства сільського господарства Франції (його діяльність регулюється тамтешнім законодавством), що контролює виробництво й сертифікацію відповідних харчових продуктів, косметики, мийних засобів, парфумерії й текстилю. Наявність такого сертифіката означає, що:
• в продукті немає інгредієнтів тваринного походження;
• мінімум 95% усіх інгредієнтів — природного походження;
• мінімум 50% рослин, що входять до складу, — з екологічно чистих плантацій (BIO);
• на виробництві дотримуються вимог щодо викидів, відходів, транспортування, санітарно-гігієнічних норм;
• виробництво та складування здійснюються відповідно до суворих екологічних вимог;
• для обробки машин, ємностей і тари не застосовується хлор.
Перевірку за стандартом Есосert здійснюють щороку, а якщо є порушення, то сертифікат відкликають. Скептики часто зауважують, що саме такий режим перевірок дозволяє виробникам відходити від стандарту виробництва й видавати неякісний продукт під видом органік. Проте в інтернеті мені не вдалося знайти жодної скарги на якість органічної продукції, а тому фактично підтвердити цю думку не можу.
В Україні інспекцію та сертифікацію органічного виробництва здійснює ТОВ «Органік стандарт», створене в рамках україно-швейцарського проекту в 2007 році. На сайті компанії є вся інформація про вимоги до органічного виробництва як в Україні, так і у країнах Європи. Крім того, є онлайн-форма, заповнивши яку, можна замовити послуги із сертифікації чи інспекції виробництва.
Також у грудні 2015 року Міністерство аграрної політики й продовольства України видало наказ «Про затвердження державного логотипу для органічної продукції (сировини)» №495. Отож тепер можемо візуально вирізняти такий товар.
За українським законодавством державний логотип може бути нанесений на будь-яку упаковку, етикетку (стікер), споживчу тару, ярлик, пробку, листоквкладиш, повідомлення, інші елементи упаковки, які супроводжують органічне виробництво.
Перспективи
Бум органічного виробництва стрімко охоплює світ. У 2016–2017 рр., за статистикою, обсяги ринку лише сертифікованої органічної продукції перевищать 100 млрд доларів. Україна — на 11-му місці серед європейських країн за виробництвом органічних продуктів і на 5-му — за нарощуванням органічного виробництва.
Дохідність органічного бізнесу поки що дуже висока. Хоча у цьому питанні знову варто розділити продуктовий і косметичний сегменти. В косметичному вона стабільно висока, у продуктовому є певні цикли споживання, які чітко відбиваються на дохідності. Тому, враховуючи циклічність споживання, декотрі підприємства виробляють не тільки органіку.
Загалом, органічне виробництво — це не лише стандарти й сертифікація, а й певна психологія з дуже чіткими принципами, чотири з яких (вони мають бути використані разом) становлять основу органічного виробництва: принцип здоров’я, принцип екології, принцип справедливості, принцип турботи.
Принцип здоров’я полягає в тому, що органічне господарювання має поліпшувати здоров’я людини, рослини та планети загалом.
Принцип екології — все органічне виробництво базується на екологічних системах і циклах.
Принцип справедливості означає повагу до людини й глобально до природи.
Принцип турботи — піклування про нинішній і майбутній стан довкілля. Ви колись замислювалися про те, якими принципами послуговуються виробники вашої улюбленої копченої ковбаси чи плавленого сирка? Ось і я — не замислювалася. А шкода…
Анжеліка Лівіцька, старший юрист Dentons
газета “АгроМаркет”, серпень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
