Нині розвиток ПАТ «Птахокомбінат Бершадський» йде широким фронтом. Окрім майданчиків із товарною птицею, тут функціонує забійний і комбікормовий цех, а також цех із виробництва готової продукції.
«Птахокомбінат Бершадський» починає свою історію на Вінниччині з 1980 року. До цього тут були три міжколгоспні птахофабрики, котрі в 1980 році перетворилися на міжколгоспне об’єднання. А вже на початку двотисячних, коли почалося роздержавлення державних підприємств, господарство перейшло в приватну власність. Відтоді й понині керівником ПАТ «Птахокомбінат Бершадський» є Іван Іванович Андрушко.
Дорогий молодняк
Загалом птахокомбінат представлено шістьма виробничими майданчиками в трьох селах: Війтівка, Жулинка, Кошаринці. Проектна потужність птахокомплексу становить 1,1 млн голів птиці одночасного утримання.
Проте минулого року підприємству довелося різко зменшити кількість вирощуваного поголів’я, адже загальноекономічна ситуація в країні не давала можливості нормально працювати, зберігаючи максимальні потужності. Але зараз підприємство знову набирає обертів. Зокрема, на сьогодні на трьох виробничих майданчиках ПАТ «Птахокомбінат Бершадський» утримується близько 500 тис. голів птиці, переважно кросу Кобб-500.
Наразі ситуація на ринку племінної птиці склалася так, що комплектуватися молодняком у вітчизняних постачальників майже нереально. Нині мало в Україні підприємств, здатних забезпечити великі потужності. Так, навіть найменший майданчик «Птахокомбінату Бершадський», де утримується 100 тисяч голів птиці, українські виробники племінної птиці можуть заповнити хіба що наполовину.
«Раніше ми купували птицю в племгосподарствах Київської області: на фірмі «Морозівські курчата», «Агідель», також на підприємствах зі Сходу України, з якими сьогодні, зі зрозумілих причин, співпраця неможлива. Саме тому зупинилися на наших колегах чехах», – розповів головний технолог підприємства Валентин Цимбал.
На сьогодні підприємство купує молодняк виключно за кордоном. Єдиний нюанс – кінцева вартість, яка останнім часом зросла втричі, адже молодняк купують за валюту, ціна якої вражає. Коли господарству не вдається повністю укомплектуватися поголів’ям кросу Кобб, докуповують птицю кросу Росс-308.
Є на птахокомбінаті інкубатор потужністю 330 тисяч яєць одноразової закладки. Однак, за словами головного технолога комбінату, він вже відпрацював свій ресурс і потребує модернізації, тож поки що в господарстві не використовується.
Про кормовиробництво
У спадок від колишнього колгоспу новим власникам дісталося 200 га землі, інкубаторій, забійний та комбікормовий цехи, а також лінія з переробки курятини в готову ковбасну продукцію.
Нині банк землі підприємці збільшили до 3,5 тисяч гектарів, де вирощують більшість зернових (кукурудзу, пшеницю, сою), які йдуть на корм птиці. Додатково закуповують премікси та продукти соєвої переробки: шрот і макуху. Комбікорми виготовляють у власному комбікормовому цеху. Зокрема, тут виробляють гранульовані стартерні корми, гровер, фінішер. Передстартовий корм купують, адже його виробництво передбачає застосування складнішої технології.
Клітка чи підлога?
Усі пташники реконструйовані та оснащені обладнанням компанії «Роксель»: на сьогодні воно приблизно на 30% дешевше за аналоги на ринку.
Від самого початку на птахокомплексі було встановлено кліткове обладнання для вирощування м’ясної птиці: двоярусні кліткові батареї та триярусна каскадна клітка. Проте згадане обладнання потребувало повної заміни у зв’язку із закінченням терміну експлуатації. Підприємці довго вагалися, який варіант обрати: встановлювати нові кліткові батареї чи переходити на підлогове вирощування.
«Зваживши всі за та проти, ми зупинилися на підлоговому обладнанні, – розповів головний технолог підприємства, котрий працює тут понад 13 років. – Ми чітко усвідомлювали, що втратимо на кількості поголів’я та отриманих кілограмах м’яса. Але завдяки переходу з клітки на підлогу якість продукції підвищилася, тоді як затрати на виробництво 1 кг курятини істотно зменшилися».
На зауваження, що за кліткового вирощування економиться площа, Валентин Валерійович апелює до ізраїльського досвіду: навіть попри те, що в Ізраїлі земля коштує надзвичайно дорого, там ніхто не вирощує птицю в клітках, бо це економічно невигідно. По-перше, у клітці сильно псується якість м’яса, зокрема дорогої грудки. Філе втрачає товарні якості внаслідок наминів, яких не уникнути. По-друге, з клітки птицю доводиться діставати вручну, а це часом призводить до переломів крил, які зазвичай ідуть на субпродукти. По-третє, робота з клітками надзвичайно складна в плані технологічного обслуговування, їх складно мити. За добу можна вимити максимум зо дві клітки, і це без дезінфекції та інших маніпуляцій.
«Часто чую про економію та прибуток від вирощування птиці в клітці, але за такого способу вирощування тільки на електроенергію господарство витрачає більше, ніж за підлогового вирощування. Так, система послідовидалення за кліткового утримання складніша, бо під кожною кліткою є скрепер, який видаляє з-під неї послід та звантажує його в траншею, а далі раз на день трактор має вивезти його за межі пташника. Але системі потрібно працювати весь день, тому можна уявити, які це будуть перевитрати електроенергії. Адже кожна кліткова батарея обладнана двома-трьома скреперами, стоять електромотори, які забезпечують роботу системи послідовидалення. А от за підлогового утримання послід видаляється в кінці циклу вирощування, що значно економніше. Хоча є свої мінуси. Коли птиця вирощується в клітці, то одночасно можна посадити 50 тисяч голів, тоді як на підлогу понад 25 тисяч голів у наш пташник не розмістиш», – розповідає Валентин Валерійович.
Також треба врахувати той факт, що за утримання бройлерів у клітках птахофабрика за рік робить чотири, максимум п’ять оборотів, тоді як на підлозі – 6–6,5. Це пояснюється тим, що підготовка до посадки птиці в клітки триває довше, миття кліткової батареї займає значно більше часу, ніж підготовка пташника до підлогового утримання. Крім того, за кліткового утримання на птахофабриці стояла проточна або поплавкова система напування, що призводило до гарантованих перевитрат води.
Отож, проводячи повну реконструкцію пташників у 1997 році, на «Птахокомбінаті Бершадському» перейшли на підлогове утримання птиці, чим змогли оптимізувати витрати на її вирощування.
Робота з курчатами
На підприємстві не переймаються привчанням курчат до споживання кормів чи води. І цьому є цілком логічне пояснення: добовий молодняк їде до підприємства впродовж 30 годин, за які встигає добре зголодніти і відчути спрагу, тому курчата не потребують особливого привчання до годівниць і напувалок.
«Єдине, що ми робимо: у перші п’ять діб застеляємо на підлогу пташників папір та розсипаємо на ньому корм, ставимо додаткові напувалки. І все. Раніше, коли в нас працював власний інкубаторій, гофролотки, які лишалися після інкубації, ми розстеляли замість паперу. Вони були дуже зручними як годівниці для малих курчат, псувалися повільніше», – ділиться досвідом головний технолог.
На підприємстві утримують птицю до віку 42 дні, а далі вона прямує на забій. Перше розрідження відбувається на 27–35 добу.
Забійні потужності
Сьогодні на «Птахокомбінаті Бершадський» побудовано новий забійний цех потужністю вісім тисяч голів птиці за годину роботи. А от старий забійний цех на три тисячі голів довелося переобладнати під складське приміщення.
Підприємство забезпечене цехом пакування та цехом виробництва готової продукції з курятини. Зокрема, «Птахокомбінат Бершадський» випускає копченості, ковбасні вироби, напівфабрикати, консерви тощо. Всього виробляють близько 50 видів готової продукції. Реалізують її по всій Україні через різні торговельні мережі та мережу власних магазинів, що знаходяться у Вінницькій області.
Утилізаційні питання
«Птахокомплекс Бершадський» має утилізаційний завод, який переробляє відходи виробництва на м’ясо-кісткове борошно. Воно швидко розкуповується місцевими фермерами, що спеціалізуються на вирощуванні свиней.
Наталія Колос
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
