Досліджено особливості дії ґрунтових гербіцидів на полях з рослинними рештками культур-попередників.
Проблема масової присутності бур’янів в посівах особливо гостро стоїть при захисті культур, вирощуваних широкорядним способом, до яких належить кукурудза. Протягом останнього десятиріччя забур’яненість посівів в Україні значно зросла і набула характеру національної проблеми. Розрахунки свідчать, що на середньозабур’янених полях урожайність зерна кукурудзи зменшується на 20—25%, а на сильнозабур’янених може бути зведена нанівець.
Науковими установами доведено, що використання полицевого обробітку ґрунту, як правило, не покращує його родючості. Тому треба знайти такі раціональні способи обробітку, які базуються на системі безполицевого обробітку. В світовій практиці такі обробітки передбачають збереження рослинних решток для забезпечення захисту ґрунту від ерозії протягом року. Солома поліпшує структуру орного шару, зменшує випаровування вологи, стабілізує запаси поживних речовин в орному шарі та збагачує його агрономічно цінною гетеротрофною мікрофлорою. Проте однією з проблем такої технології є те, що при внесенні ґрунтових гербіцидів знижується їхня ефективність на полях з рослинними рештками та змінюються темпи прогрівання ґрунту навесні.
Підрахунки кількості бур’янів і облік їх повітряно-сухої маси наприкінці вегетаційного періоду показали, що ефективність гербіцидів з діючими речовинами римсульфурон та тифенсульфуронметил значно нижча порівняно з д.р. ацетохлор. Термін дії гербіцидів на основі римсульфурону чи тифенсульфуронметилу дуже короткий — препарати впливають лише на пророслі бур’яни. Надалі ж, після опадів, пізні ярі бур’яни знову проростають та інтенсивно розвиваються, чим збільшують потенційну засміченість ґрунту. У разі використання гербіцидів на основі ацетохлору фітосанітарний стан в агроценозах кукурудзи значно поліпшується, а при комплексному використанні цих гербіцидів особливо різко зменшується чисельність бур’янів та їх повітряно-суха маса.
Ацетохлор проявляє свою фітотоксичну дію тривалий час. Але на його ефективність істотно впливає ступінь покриття ґрунту рештками попередників. Так, вміст у поверхневому (0—10 см) шарі ґрунту ацетохлору обернено пропорційний кількості пожнивних решток на поверхні ґрунту, найбільша кількість яких залишається після мілкого та безполицевого обробітків.
Таблиця 1. Вплив попередника, різних способів обробітку ґрунту і способів догляду за посівами на забур’яненість та врожайність кукурудзи
|
Попередник* |
Обробіток ґрунту |
Застосування гербіцидів з діючими речовинами |
Забур’яненість |
|
|
шт./м2 |
г/м2 |
|||
|
Озима пшениця після чорного пару |
Оранка, на глибину 27—30 см |
Ацетохлор 900 г/л + римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
4,7 |
17,4 |
|
Ацетохлор 900 г/л |
9,0 |
38,0 |
||
|
Римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
14,5 |
64,0 |
||
|
Чизельний, на глибину 27—30 см |
Ацетохлор 900 г/л + римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
7,1 |
37,0 |
|
|
Ацетохлор 900 г/л |
10,5 |
63,0 |
||
|
Римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
17,5 |
91,0 |
||
|
Мілкий, на глибину 12—14 см |
Ацетохлор 900 г/л + римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
7,0 |
58,0 |
|
|
Ацетохлор 900 г/л |
14,3 |
59,0 |
||
|
Римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
19,3 |
82,0 |
||
|
Кукурудза на зерно |
Оранка, на глибину 27—30 см |
Ацетохлор 900 г/л + римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
6,5 |
27,0 |
|
Ацетохлор 900 г/л |
10,5 |
73,0 |
||
|
Римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
18,9 |
139,0 |
||
|
Чизельний, на глибину 27—30 см |
Ацетохлор 900 г/л + римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
12,1 |
55,0 |
|
|
Ацетохлор 900 г/л |
22,4 |
155,0 |
||
|
Римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
32,0 |
231,0 |
||
|
Мілкий, на глибину 12—14 см |
Ацетохлор 900 г/л + римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
6,3 |
87,0 |
|
|
Ацетохлор 900 г/л |
48,4 |
498,0 |
||
|
Римсульфурон 500 г/кг, тифенсульфуронметил 250 г/кг |
31,6 |
333,0 |
||
* Попередники збиралися із розсіюванням побічної продукції
У процесі вивчення вмісту залишків ацетохлору на пожнивних рештках відмічено таку закономірність: на грубо подрібненій листостебловій масі кукурудзи залишків ацетохлору більше, ніж на малооб’ємних частках соломи озимої пшениці. За мілкого обробітку ґрунту, коли ступінь покриття поверхні рослинними рештками найбільший, вміст ацетохлору в ґрунті був найнижчим. Навіть на фоні стерньового попередника при цьому обробітку було відмічено у шарі 0—10 см порядку 0,159 мг/кг залишків ацетохлору, а в шарі 10—20 см — 0,119 мг/кг. На фоні збирання зерна із розсіванням рослинних решток на поверхні ґрунту (попередник кукурудза на зерно) залишки ацетохлору на мілкому обробітку становили 0,138 мг/кг в шарі 0—10 см та 0,125 мг/кг — 10—20 см.
Як показують результати досліджень, за грубостебельних попередників та розсівання побічної продукції ефективність гербіцидів зменшується: ефективність гербіциду на основі ацетохлору становила 81,6—82,0 %, на основі римсульфурону чи тифенсульфуронметилу — 75,8—78,0 % відповідно.
Результати досліджень
Для відповіді на запитання щодо застосування гербіцидів на полях, де проводили розсівання соломи по поверхні ґрунту, нами був закладений дослід. Так, проведення міжрядного обробітку на контролі дало змогу видалити від 35,5 до 44,0% бур’янів. Внесення ґрунтових гербіцидів перед сівбою призвело до знищення проростків рослин бур’янів у початковий періоди розвитку. У фазу 10 листків після міжрядної культивації на 1 м2 при першому та другому строках сівби на фоні без побічної продукції налічувалось 1,8—4,3 бур’яни, а на фоні з розсіванням соломи — 1,8—5,3 шт./м2, однак вони майже не впливали на продуктивність кукурудзи (табл. 2). Внесення страхових гербіцидів дало змогу позбутися 74—90% бур’янів. Проведення через 10 днів після внесення гербіцидів міжрядної культивації дало змогу ліквідувати небажану рослинність майже повністю.
Таблиця 2. Забур’яненість посівів кукурудзи протягом вегетації, шт./м2, 2004—2006 р.
|
Строк сівби |
Гербіциди |
Фон мульчу-вання* |
Перед внесенням гербіцидів |
Після внесення гербіцидів |
Після міжрядного обробітку |
У фазу дозрівання зерна |
Повітряно-суха маса, г/м2 |
|
18—20 квітня (8—10 ºС) |
Без гербіциду |
1* |
28,3 |
28,3 |
15,8 |
17,3 |
310,0 |
|
2** |
31,8 |
31,8 |
20,5 |
22,5 |
382,5 |
||
|
Ацетохлор, 900 г/л |
1 |
— |
— |
2,5 |
6,0 |
100,0 |
|
|
2 |
— |
— |
4,3 |
10,5 |
170,0 |
||
|
Диметенамид-Р, 720,0 г/л |
1 |
— |
— |
1,8 |
6,0 |
122,5 |
|
|
2 |
— |
— |
1,8 |
8,5 |
155,0 |
||
|
Тритосульфурон, 250 г/кг + дикамба, 500 г/кг |
1 |
29,0 |
4,3 |
2,3 |
6,5 |
100,0 |
|
|
2 |
32,8 |
6,0 |
3,0 |
9,8 |
177,5 |
||
|
Нікосульфурон, 40 г/л |
1 |
29,8 |
4,3 |
1,5 |
5,0 |
132,5 |
|
|
2 |
31,8 |
7,0 |
3,0 |
8,0 |
160,0 |
||
|
Римсульфурон, 250 г/кг |
1 |
28,5 |
3,0 |
1,3 |
6,0 |
72,5 |
|
|
2 |
31,8 |
6,5 |
4,0 |
8,5 |
107,5 |
||
|
Форамсульфурон, 300 г/кг + йодосульфурон, 20 г/кг + ізоксадифен-етил, 300 г/кг |
1 |
29,0 |
3,8 |
1,3 |
5,0 |
60,0 |
|
|
2 |
31,8 |
5,0 |
2,5 |
8,5 |
102,5 |
||
|
25 квітня (10—12 ºС) |
Без гербіциду |
1 |
22,5 |
22,5 |
13,0 |
15,0 |
270,0 |
|
2 |
26,8 |
26,8 |
16,3 |
17,0 |
315,0 |
||
|
Ацетохлор, 900 г/л |
1 |
— |
— |
2,5 |
3,0 |
75,0 |
|
|
2 |
— |
— |
4,0 |
4,0 |
105,0 |
||
|
Диметенамид-Р, 720 г/л |
1 |
— |
— |
3,0 |
4,0 |
92,5 |
|
|
2 |
— |
— |
5,3 |
9,0 |
147,5 |
||
|
Тритосульфурон, 250 г/кг + дикам ба, 500 г/кг |
1 |
22,5 |
2,8 |
1,0 |
4,0 |
65,0 |
|
|
2 |
26,8 |
5,0 |
4,0 |
9,0 |
100,0 |
||
|
Нікосульфурон, 40 г/л |
1 |
22,0 |
3,5 |
2,0 |
5,0 |
65,0 |
|
|
2 |
27,3 |
7,0 |
5,0 |
7,3 |
152,5 |
||
|
Римсульфурон, 250 г/кг |
1 |
23,0 |
3,8 |
2,5 |
6,5 |
62,5 |
|
|
2 |
28,3 |
6,5 |
4,3 |
8,3 |
90,0 |
||
|
Форамсульфурон, 300 г/кг + йодосульфурон, 20 г/кг + ізоксадифен-етил, 300 г/кг |
1 |
23,8 |
2,3 |
1,3 |
5,5 |
50,0 |
|
|
2 |
28,0 |
3,5 |
3,0 |
7,0 |
70,0 |
* З вивезенням побічної продукції; ** розсівання побічної продукції.
Надалі спостерігалося незначне збільшення засміченості посівів, але розвиток бур’янів послаблювався, вони майже не впливали на подальший ріст та розвиток кукурудзи. Знищення бур’янів за допомогою хімічних та агротехнічних заходів забезпечило добрий розвиток рослин кукурудзи. Проте дія препаратів позначалася на показниках індивідуальної продуктивності та урожайності досліджуваного гібрида. Найбільший урожай зерна формувався у посівах другого строку сівби без застосування гербіцидів з ручним прополюванням та вивезенням побічної продукції попередника — 7,75 т/га, а за першого строку на аналогічних ділянках — 7,24 т/га. У контрольному варіанті з наявністю бур’янів врожайність була 5,71 та 5,00 т/га відповідно, що на 2,04 і 2,24 т/га менше від максимальної урожайності (табл. 3).
Недобір урожаю спостерігався у варіантах з внесенням ґрунтових гербіцидів, який при другому строкові на фоні з видаленням побічної продукції становив 0,32—0,54 т/га, а з внесенням страхових — 0,25-0,63 т/га. Найбільше зниження урожайності викликало застосування гербіциду з діючою речовиною нікосульфурон. За першого строку сівби з застосуванням гербіцидів недобір врожайності на аналогічному фоні становив: на ділянках з ґрунтовими гербіцидами 0,31—0,48 т/га та зі страховими — 0,31—0,45 т/га, а найсильніша реакція рослин, яка призводила до зниження урожайності серед цих варіантах була при внесенні гербіцидів з діючою речовиною диметенамид-Р і римсульфурон.
Таблиця 3. Урожайність зерна кукурудзи, т/га, 2004—2006 р.
|
Строк сівби |
Гербіциди |
Побічна продукція попередника |
|
|
з вивезенням |
з розсію-ванням |
||
|
18—20 квітня (8—10 ºС) |
Без гербіциду |
5,00 |
4,71 |
|
Без гербіциду зі знищенням бур’янів вручну |
7,24 |
6,82 |
|
|
Ацетохлор, 900 г/л |
6,93 |
6,23 |
|
|
Диметенамід-Р 720 г/л |
6,76 |
6,28 |
|
|
Тритосульфурон 250 г/кг + дикамба 500 г/кг |
6,93 |
6,28 |
|
|
Нікосульфурон, 40 г/л |
6,85 |
6,30 |
|
|
Римсульфурон, 250 г/кг |
6,79 |
6,26 |
|
|
Форамсульфурон, 300 г/кг + йодосульфурон, 20 г/кг + ізоксадифен-етил, 300 г/кг |
6,92 |
6,58 |
|
|
25 квітня (10—12 ºС) |
Без гербіциду |
5,71 |
5,19 |
|
Без гербіциду зі знищенням бур’янів вручну |
7,75 |
6,87 |
|
|
Ацетохлор, 900 г/л |
7,21 |
6,54 |
|
|
Диметенамід-Р 720 г/л |
7,43 |
6,47 |
|
|
Тритосульфурон 250 г/кг + дикамба 500 г/кг |
7,45 |
6,66 |
|
|
Нікосульфурон, 40 г/л |
7,12 |
6,67 |
|
|
Римсульфурон, 250 г/кг |
7,15 |
6,62 |
|
|
Форамсульфурон, 300 г/кг + йодосульфурон, 20 г/кг + ізоксадифен-етил, 300 г/кг |
7,50 |
6,72 |
|
Суттєве зниження продуктивності спостерігалося на фоні з мульчуванням ґрунту відносно варіантів з вивезенням побічної продукції. Так, різниця за врожайністю на ділянках без гербіцидів (з ручним видаленням бур’янів) за першого строку сівби становила 0,42 т/га, другого — 0,88 т/га. У контролі з бур’янами вона була 0,29 та 0,52 т/га відповідно.
Висновки
Застосування ґрунтових гербіцидів у посівах кукурудзи вимагає диференційованого підходу, врахування ступеня забур’яненості та видового складу насіння бур’янів. Одночасне застосування агротехнічних заходів з використанням гербіцидів дозволяє більш повно пригнічувати розвиток бур’янів та знищувати їх в агроценозах кукурудзи.
Ефективність впливу на бур’яни гербіциду з діючою речовиною ацетохлор за стерньового попередника на фоні полицевого обробітку становила 92—95%, а на безполицевому — 76,7—77,0%. На фоні попередника кукурудзи на зерно із розсіванням по поверхні поля листостеблової маси ефективність цього препарату зменшувалася до 81,6—82,0%, а страхового гербіциду з діючими речовинами римсульфурон, тифенсульфуронметил — до 78,0—78,5%.
Застосування гербіцидів дало змогу знищити до 90% бур’янів, але дія хімічних речовин позначилася на рості та розвитку рослин кукурудзи, що зумовило зниження продуктивності цієї культури. Розвіювання соломи по поверхні ґрунту призвело до зниження зернової продуктивності на 4,3—11,6%.
Отже, контроль засміченості бур’янами ґрунту і виробничих посівів кукурудзи можливий — і не такий складний, як на перший погляд здається.
Андрій Андрієнко, кандидат сільськогосподарських наук
газета “АгроМаркет”, червень 2012 року
AgroTimes
