Агрономія

Контроль бур’янів на соняшнику

Контроль бур’янів на соняшнику

Серед бакових сумішей гербіцидів є такі, що найкраще контролюють бур’яни і формують максимальну прибавку врожайності.

  

Площі посівів соняшнику за останні 10 років майже подвоїлися. При його вирощуванні найгострішим питанням залишається боротьба з бур’янами, яких у посівах культури налічують понад 60 видів. Всі вони мають різні строки проростання насіння чи вегетативних зачатків з різноманітними життєвими циклами й морфологічними ознаками. Тому ефективно боротися з ними одним із відомих методів неможливо.

 

Контроль всіх цих груп бур’янів потребує інтегрованого системного підходу, який включає механічні, біологічні та хімічні методи. Останні потребують гербіцидів широкого спектру дії чи їх бакових сумішей або комбінованих хімічних прополювань за умов зменшення норм і витрат гербіцидів.

 

Поєднання гербіцидів різного механізму дії підвищує їхню ефективність при зменшенні норм витрат препаратів. Крім того, такий підхід запобігає появі стійких до кожного окремого гербіциду (діючої речовини) бур’янів, зменшує сумарний негативний вплив на навколишнє середовище.

 

Результати дослідів

 

У наших дослідах станом на початок весняних польових робіт в 0—10-сантиметровому шарі ґрунту налічувалося 60—80 тис. шт./м2 життєздатного насіння, головним чином пізніх ярих бур’янів. Видовий склад їх був представлений переважно щирицями загнутою та білою, плоскухою звичайною, мишіями сизим та зеленим, амброзією полинолистою, лободою білою, нетребою ельбінською та багаторічними — березкою польовою, осотом польовим, латуком татарським, молочаєм Вальдштейна тощо. Насіння більшості цих бур’янів починало проростати при прогріванні ґрунту до 8—12 ºС й більше, тобто після сівби соняшнику, й суттєво засмічували його посіви.

 

На ділянках без гербіцидів і досходових боронувань посівів у період появи сходів соняшнику на нараховували в середньому 293 шт./м2 бур’янів. Тоді як на ділянках з досходовим боронуванням кількість бур’янів зменшувалася на 28—36% і не перевищувала в середньому 200 шт./м2. Однак навіть дворазова культивація міжрядь при такій високій забур’яненості посівів не забезпечувала достатньої чистоти від бур’янів. Їхня кількість на період змикання рядків та формування кошиків досягала 54 шт./м2, а маса сирої надземної частини рослин — 240 г/м2. Після внесення сумішей гербіцидів різного механізму дії загибель бур’янів досягала 84,3—91,2%, а їх маса зменшувалася в 11,7—17,8 раза.

 

У наших дослідах найбільш ефективним знищення бур’янів було на ділянках із баковими сумішами гербіциду Фронтьєр Оптима зі Стомпом та Арамо 50, де кількість бур’янів у фазу формування кошиків соняшнику не перевищувала в середньому 19—26 шт./м2, а їхня маса була в межах 43—50 г/м2. Доволі високою була ефективність й інших бакових сумішей гербіцидів (табл. 1).

 

Таблиця 1. Вплив бакових комбінацій гербіцидів та механічних заходів на забур’яненість та урожайність соняшнику (2007 — 2009 р.)

 

Заходи контролю

Норма препарату, л/га

Кількість бур’янів у фазу формування кошиків

Кількість бур’янів перед збиранням урожаю

Урожайність культури,

т/га

шт./м2

г/м2

шт./м2

г/м2

Без гербіцидів і механічних заходів контролю (забур’янений контроль)

217

760

63

1400

0,93

Контроль без бур’янів

0

0

0

0

3,14

Трефлан + Гезагард

4,0+2,0

34

65

27

151

2,68

Кратос + Позитив

1,5+2,0

28

46

21

140

2,70

Кратос + Лірон

1,5+2,5

26

49

24

135

2,65

Кратос + Фермер

2,0+0,4

28

52

29

120

2,63

Фронтьєр Оптима + Стомп

0,8+3,0

19

43

14

120

2,94

Фронтьєр Оптима + Арамо 50

0,8+1,5

26

50

16

133

2,71

Досходове боронування + 2 культивації міжрядь

0

54

240

40

560

1,96

  

На період збирання врожаю загальна забур’яненість посівів на ділянках із застосуванням бакових сумішей гербіцидів становила 14—29 шт./м2 із масою сирої надземної частини рослин бур’янів 120—151 г/м2, тоді як на ділянках з механічними заходами контролю — 40 шт./м2 та 560 г/м2, а на контрольних забур’янених ділянках — 63 шт./м2 та 1400 г/м2.

 

Зменшення рівня забур’яненості сприяло збільшенню врожайності зерна соняшнику. Прибавка порівняно із забур’яненим контролем становила 1,03 т/га на ділянках з механічними заходами боротьби та 1,7—2,01 т/га на ділянках із застосуванням бакових сумішей гербіцидів. Найвищий же врожай зерна соняшнику — 3,14 т/га було зібрано на контрольних ділянках без бур’янів.

 

Загальні втрати урожаю зерна соняшнику від бур’янів становили 2,21 т/га, або він був меншим, ніж на чистих від бур’янів ділянках, майже в 3,4 раза. На ділянках з механічним знищенням бур’янів втрати врожаю були на рівні 1,18 т/га, а на ділянках із застосуванням бакових сумішей гербіцидів — не перевищували 0,20—0,51 т/га, або 11,9—10,1%.

 

Отже, щоб оптимізувати затрати на ґрунтові гербіциди в господарствах треба провести моніторинг для визначення рівня потенційної забур’яненості. Але на практиці він займає багато часу і потребує відповідної фахової підготовки; до того ж не завжди має високий рівень імовірності. Тому найбільшу ефективність забезпечує застосування післясходових гербіцидів відповідно до наявного видового складу бур’янів. Хоча спектр післясходових гербіцидів, дозволених для використання в посівах соняшнику, обмежується лише грамініцидами, які доцільно використовувати при однодольному типі забур’яненості.

 

У наших дослідах на період сходів соняшнику середня вихідна забур’яненість посівів становила 217 шт./м² з перевагою однодольних видів: плоскухи звичайної, мишіїв сизого та зеленого, вівсюга звичайного, пальчатки звичайної (181 шт./м² з повітряно-сухою масою 21,7 г/м²). Крім того, у 2009 році траплялися рослини падалиці проса посівного. Рясність малорічних дводольних видів (редьки дикої, щириці загнутої, лободи білої, амброзії полинолистої) та багаторічних дводольних (березки польової, осоту польового, молочаю Вальдштейна тощо) була значно нижчою (36 шт./м² з повітряно-сухою масою 9,3 г/м²).

 

На ділянках без будь-яких заходів контролювання забур’яненості під час другого обліку рівень присутності однодольних бур’янів становив 187 шт./м² масою 166,3 г/м², дводольних — 43 шт./м² масою 36,9 г/м², а перед збиранням урожаю: однодольних — 258 шт./м² масою 180,5 г/м² та дводольних — 52 шт./м² масою 45,0 г/м² (табл. 2).

 

Досходове боронування та дві міжрядні культивації позначалися і на зниженні кількості бур’янів у період перед збиранням урожаю: для однодольних видів вона становила 96 шт./м² масою 78,6 г/м², дводольних — 22 шт./м² масою 28,5 г/м². Коефіцієнт технологічної ефективності механічного догляду за посівами становив 61,9%.

 

Ще істотніше зниження забур’яненості було на ділянках, де застосовували грамініциди: уже через 35 днів після внесення препаратів кількість бур’янів скоротилася на 89,8—96,0% порівняно з ділянками без догляду за посівами. Перед збиранням урожаю кількість і маса як однодольних, так і дводольних видів зросла на всіх варіантах досліду, але рясність однодольних видів порівняно з ділянками без механічних і хімічних прополювань була нижчою на 91,6—96,7%, тоді як рівень присутності дводольних видів на більшості ділянок був дещо вищим.

 

Таблиця 2. Технологічна ефективність післясходових гербіцидів у посівах соняшнику (2008 — 2010 р.)

 

 

Варіант досліду

Норма внесення гербіциду, л/га

Кількість бур’янів, шт./м²

через 35 днів після внесення

перед збиранням урожаю

однодольні

малорічні

дводольні малорічні

дводольні багаторічні

разом

однодольні малорічні

дводольні малорічні

дводольні багаторічні

разом

повітряно-суха маса, г/м²

Без механічних і хімічних прополювань

187

27

16

230

258

35

17

310

225,5

Ручне видалення бур’янів

0

0

0

0

6

2

3

11

37,1

Досходове боронування та 2 культивації міжрядь

69

4

11

84

96

7

15

118

107,1

Норвел

1

19

36

18

73

25

41

18

84

104,9

Норвел

2

16

38

19

73

21

39

21

81

90,7

Норвел

3

11

34

15

60

16

37

18

70

79,3

Ланселот + ПАР Стаф

0,2

0,6

14

29

14

58

20

40

16

75

78,3

Ланселот + ПАР Стаф

0,3

0,9

11

29

13

54

15

44

14

73

73,4

Ланселот + ПАР Стаф

0,4

1,2

6

22

12

40

10

28

14

51

65,8

Фюзілад Форте

1

16

34

17

68

24

39

20

82

85,8

Фюзілад Форте

2

10

35

16

62

21

41

18

80

81,8

Фюзілад Форте

3

8

25

14

47

14

32

16

61

66,9

 

Найвища технологічна ефективність була у Ланселоту, що виявлялося істотним зниженням рівня присутності однодольних бур’янів як у кількісному, так і ваговому відношенні. На ділянках з мінімальною нормою внесення Ланселоту коефіцієнт технологічної ефективності дорівнював 75,5%, середньою — 76,5 %, максимальною — 83,0 %. Захисна дія від Фюзіладу форте та Норвелу виявилася дещо слабкішою і становила відповідно 72,9—73,2%, 73,9—74,2 %, 77,1—80,0%. Застосування різних систем захисту забезпечило підвищення врожайності соняшнику від 0,43 до 1,07 т/га (табл. 3).

 

Таблиця 3. Господарська ефективність застосування гербіцидів у посівах соняшнику (2008 — 2010 р.)

Варіант досліду

Норма витрати

препарату,

л/га

Урожайність,

т/га

Без механічних і хімічних прополювань

1,23

Ручне видалення бур’янів

2,64

Досходове боронування та 2 культивації міжрядь

 1,66

Норвел

1

1,95

Норвел

2

2,11

Норвел

3

1,83

Ланселот +ПАР Стаф

0,2+0,6

2,20

Ланселот + ПАР Стаф

0,3+0,9

2,30

Ланселот + ПАР Стаф

0,4+1,2

2,27

Фюзілад Форте

1

1,71

Фюзілад Форте

2

2,08

Фюзілад Форте

3

1,95

 

На ділянках без механічних і хімічних прополювань було одержано лише 1,23 т насіння з 1 га. Тоді як механічні способи контролю забур’яненості зумовлювали приріст урожайності на рівні 0,43 т/га, а гербіциди — 0,48—1,07 т/га. Серед гербіцидів у господарському відношенні найефективнішим був Ланселот, застосування якого давало збереження 0,97—1,07т/га урожаю.

 

Неоднаковою була й економічна ефективність заходів боротьби з бур’янами. Так, на ділянках з оптимальною нормою грамініцидів було одержано 2,8—3,0 тис. грн умовно-чистого прибутку, тоді як з механічним доглядом — 1,1 тис. грн.

 

 

Микола Конопля, доктор с.-г. наук

Ольга Курдюкова, канд. біол. наук

Наталія Мельник, асистент

Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка

журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року 

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ