Садівникам варто бути готовими до спалаху низки хвороб плодових насаджень, які за сприятливих погодних умов можуть завдати господарствам значних збитків.
За нашими спостереженнями і в результаті аналізу річних звітів обласних інспекцій захисту рослин, найбільш небезпечною в плодових насадженнях України була й залишається парша яблуні. В умовах 2010 року вона набула значного поширення в більшості областей, охопивши 80—100% обстежених площ. Ураження листя у Вінницькій, Київській, Івано-Франківській областях сягало 80—85%, плодів — у Кіровоградській, Донецькій, Львівській та Закарпатській областях 60—90% за розвитку хвороби 22—25%. Порівняно меншого поширення і розвитку парша набула в Миколаївській, Херсонській (ураження листя 30—45%), Полтавській (17%) і Одеській (15%) областях за розвитку хвороби 5—12%. Ураження плодів у Рівненській, Харківській, Одеській і АР Крим становило 5—6% за розвитку хвороби 1,2—3%.
Парша груші охопила 100% площ у Запорізькій, Херсонській і Чернівецькій областях. В Одеській області та АР Крим хворобу було виявлено на 48—50% обстежених площ. Максимального поширення вона набула в Запорізькій та Чернівецькій областях. Ураження листя становило 50—56% за розвитку хвороби 25%, плодів — відповідно 12—17% та 9—17%.
Масове поширення парші яблуні і груші повсюди в Україні свідчить про значний запас збудників хвороби, які зимують на ураженому опалому листі та пагонах груші. За сприятливих погодних умов (прохолодна дощова погода у травні-червні) парша 2011 року може завдати значних збитків, особливо в регіонах з розвинутим інтенсивним садівництвом. Для обмеження запасу інфекції потрібно вжити заходів щодо знищення опалого листя, вирізання уражених пагонів груші та належного захисту насаджень протягом весняно-літнього періоду.
Борошниста роса яблуні проявилась у більшості регіонів. Відносно слабше поширення хвороби на 15—20% обстежених площ відмічено у Харківській, Луганській, Херсонській і Миколаївській областях. Набагато більшого поширення вона набула у Донецькій (ураження листя 60%), Дніпропетровській і Київській областях (45—48%) за розвитку хвороби 10%. Досить значне ураження пагонів відмічено в Івано-Франківській — 46%, Донецькій — 40%, Вінницькій, Черкаській, Закарпатській областях — 19—28%.
Наявний запас зимуючого міцелію збудника хвороби в уражених бруньках за спекотної погоди у весняно-літній період 2011 року може спричинити масовий спалах борошнистої роси. З метою запобігання поширенню і розвитку хвороби потрібно максимально видалити уражені пагони при обрізуванні дерев та організувати своєчасне і якісне проведення захисту насаджень протягом весняно-літнього періоду, особливо на сприйнятливих до хвороби сортах.
Плодова гниль зерняткових культур (моніліоз) масово проявилась повсюди. Значне ураження плодів яблуні спостерігали в Донецькій, Кіровоградській та Київській областях — 30—55%, Сумській —23%, Одеській, Запорізькій, Черкаській, Тернопільській та Волинській — 10—18%. У господарствах АР Крим, Кіровоградської, Миколаївської, Донецької, Черкаської, Полтавської, Хмельницької, Тернопільської, Чернівецької областей відмічено прояв хвороби у формі моніліального опіку. Ураження суцвіть сягало 36%. Слід зауважити, що такий прояв моніліозу останніми роками спостерігається в насадженнях яблуні все частіше.
За прохолодної дощової погоди під час цвітіння хвороба 2011 року може проявитись як у формі моніліального опіку суцвіть яблуні, так і у вигляді плодової гнилі яблуні і груші у більшості областей України.
Для обмеження поширення моніліального опіку в насадженнях яблуні потрібно знімати з дерев муміфіковані плоди і вирізати гілки з ураженими суцвіттями. Важливе значення при цьому має застосування мідьвмісних препаратів у ранньовесняний період. Належний захист насаджень від парші і шкідників, що пошкоджують плоди сприятимуть обмеженню поширенню плодової гнилі в насадженнях зерняткових культур.
Масово моніліоз проявився і на різних кісточкових культурах. У більшості областей хворобу виявлено на 100% обстежених площ. У Миколаївській області на 30%, Дніпропетровській області та АР Крим на 50% площ. Масовий прояв моніліозу у формі моніліального опіку кісточкових культур відмічено у господарствах південних регіонів України. Сильне ураження пагонів (38%) і квіток (26%) за розвитку хвороби 25% спостерігали у Запорізькій області. Дещо менше у Миколаївській (15% пагонів і 2% квіток за розвитку хвороби відповідно 12 і 10%). Значного поширення моніліоз кісточкових у формі плодової гнилі набув у господарствах Черкаської і Полтавської областей (ураження плодів 11—27%). Значне поширення хвороби відмічено також у Запорізькій, Донецькій, Полтавській областях та АР Крим (ураження плодів кісточкових культур сягало 12—18%).
Значний запас інфекції у формі муміфікованих плодів та уражених пагонів, що нагромадився повсюди, за сприятливих погодних умов (прохолодна дощова погода під час цвітіння) 2011 року може зумовити епіфітотію моніліозу на всіх кісточкових культурах. Для обмеження поширення і розвитку хвороби потрібно вирізати уражені пагони, особливо у абрикоса, сливи і вишні, зняти з дерев муміфіковані плоди. Перед цвітінням провести обприскування дерев мідьвмісними або іншими фунгіцидами, а також захистити плоди від пошкодження шкідниками в літній період.
Кокомікоз вишні й черешні було виявлено на 40—100% обстежених площ. Значне ураження рослин спостерігали в Запорізькій, Донецькій, Вінницькій та Закарпатській областях (16—32%) за розвитку хвороби 5—11%, в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській — 10—13% за розвитку хвороби 0,5—5%.
2011 року кокомікоз матиме значне поширення в насадженнях вишні й черешні у більшості областей України. Своєчасне проведення агротехнічних (знищення опалого листя) та хімічних заходів сприятиме обмеженню поширення і шкідливості хвороби.
Клястероспоріоз кісточкових культур набув поширення у господарствах Одеської області. Ураження листя у насадженнях вишні й черешні сягало 25% за розвитку 15%, на сливі у господарствах Херсонської та Закарпатської областей — до 28% листків. У Запорізькій, Донецькій і Тернопільській – 31—38%, Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Херсонській областях та Криму — 25%. Максимальне ураження листя становило 38% з розвитком хвороби 32%.
За помірно теплої дощової погоди у період вегетації клястероспоріоз 2011 року може набути поширення на всіх кісточкових культурах у більшості областей. Обмеженню шкідливості хвороби сприятиме дотримання загальноприйнятих систем інтегрованого захисту насаджень від комплексу основних хвороб.
Полістигмоз сливи виявлено на 100% обстежених площ у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Закарпатській областях та АР Крим. Сильне ураження листя (33%) спостерігали у Донецькій області, розвиток хвороби становив 16%. У Запорізькій області поширення полістигмозу сягало 22% за розвитку хвороби 8%, в інших областях її розвиток не перевищував 3%. Наявний запас інфекції за умов теплої вологої погоди протягом весняно-літнього періоду може спричинити поширення полістигмозу в зазначених областях у 2011 році.
Кучерявість листків персика виявлено на 75—100% обстежених площ в АР Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Черкаській, Чернівецькій та Закарпатській областях. Ураження пагонів у Черкаській області сягало 16%. Масового поширення хвороба набула в Донецькій і Запорізькій областях — 40—56%, ураження листя становило відповідно 23 і 40%. В інших областях розвиток хвороби не перевищував 16%, а в Херсонській становив лише 0,1%.
Для обмеження поширення і розвитку кучерявості листків персика 2011 року треба провести вирізання уражених пагонів та обприскування насаджень мідьвмісними або іншими фунгіцидами на початку розпускання бруньок і перед цвітінням.
Гномоніоз абрикоса відмічено на 100% обстеженої площі у Запорізькій і 50% у Херсонській областях. Ураження листя у Запорізькій області становило 40% за розвитку хвороби 25%, у Херсонській — відповідно 10% і 0,5%.
2011 року значне поширення хвороби можливе в південному регіоні України. Важливими заходами проти гномоніозу абрикоса є вирощування стійких сортів, а також знищення опалого листя як основного джерела інфекції.
Федір Каленич, професор, завідувач сектора захисту рослин
Інститут садівництва НААНУ
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
