Відмова багатьох господарств України від осінньої фунгіцидної обробки ріпаку через недостатню стадію розвитку рослин може призвести до значного поширення хвороби навесні.
Осінній огляд посівів ріпаку показав, що багато ріпакосійних господарств не змогли провести сівбу в оптимальні терміни з повним додержанням технології. Поганий стан і нерівномірність пізніх сходів були дещо покращені в листопаді, який відзначався високими температурами. Рослини на багатьох посівах вирівнялися і розвинулися до нормального стану. Але проблема фунгіцидного захисту багатьма виробниками вирішена не була. Адже зазвичай на озимому ріпаку восени здійснюють обробку препаратами на основі тебуконазолу або метконазолу. За допомогою цих діючих речовин, з одного боку, досягають бажаної дії проти фомозу на ранніх стадіях його розвитку, з іншого — росторегулівного ефекту, який дещо знижує темпи росту ріпаку, веде до зниження рівня залягання його кореневої шийки. Отже, саме небажання затримувати ріст культури в період прохолодних вересня й жовтня, недостатній ступінь розвитку рослин призвели до того, що багато господарств відмовилося від осінньої обробки фунгіцидами. З огляду на це обробка посівів озимого ріпаку фунгіцидом проти фомозу навесні стає дуже актуальним питанням.
Озимий ріпак забезпечує стабільно високі врожаї в регіонах з довшим періодом вегетації, рівномірним розподілом опадів при порівняно низьких температурах і оптимальному освітленні. Таких регіонів в Україні небагато: практично це південь Волинської і частина Львівської областей. У цих регіонах тиск хвороб перебуває у допустимих межах. Але чим далі ми віддаляємося від кліматичного оптимуму, тим важливіше перестраховувати врожаї за допомогою дотримання сівозміни (ріпак кожні 4—5 років), використання досягнень селекції і спрямованого захисту рослин.
У даній статті мова піде про фомоз, який у сприятливі для його розвитку роки може спричиняти втрати врожайності у нестійких сортів та гібридів до 30%. Фомоз (Leptosphaeria maculans і Leptosphaeria biglobosa) разом із склеротиніозом (Sclerotinia scleotiorum) є найважливішою хворобою ріпаку. Він спричиняє найбільшу шкоду в південно-західній Австралії і західній Європі. Leptosphaeria maculans (тип А Tox+) з’являється зазвичай на шийці кореня, причому зараження відбувається восени за зниження температур. Цей тип спричиняє найбільшу шкоду на переважній кількості рас ріпаку в західній Австралії, Канаді і західній Європі. Leptosphaeria biglobosa (тип В Tox-) і його підтипи з’являються переважно на стеблі рослини, вони менш агресивні і розповсюджені в країнах Східної Європи. Після жнив на стеблах ріпаку залежно від опадів і температури формуються плодові тіла (псевдотеції), з яких після опадів вивільняються аскоспори, які можуть інфікувати (перш за все в радіусі кількох сотень метрів) листя ріпаку нового посіву.
З інфікованого листя гриб може просуватися далі вздовж жилок листя (часто без візуально помітних плям на листі) чорними пікнідіями до основи стебла, що спричиняє його гниття. Швидкість, з якою хвороба розповсюджується, буває різною залежно від температури, розвитку рослин і стійкості окремого сорту чи гібриду. Найбільші втрати врожаю спостерігаються вже в травні, коли уражені рослини страждають через нестачу вологи або вилягання. Ці перші ранні втрати значно знижуються при осінньому застосуванні фунгіцидів.
Коли сума активних середньодобових температур сягає +130 °С, то на рослинах з’являються перші симптоми фомозу. Коли сума активних сягає 1070 градусів, то з’являються перші симптоми на шийці кореня, що може стати причиною недобору врожаю.
Стійкі гібриди при зараженні пропускають інфекцію до шийки кореня повільніше. При хорошій стійкості сорту можна рахувати, що інфекція на шийці кореня з’явиться на 320 градусів пізніше, ніж у малостійких гібридів. Вчасна обробка фунгіцидом також затримує появу симптомів на шийці кореня приблизно на 200—300 градусів.
Таблиця 2. Розвиток фомозу
|
Стадія розвитку на ріпаку |
Сума активних температур після початку зараження, °С |
|
Літ аскоспор, симптоми на листі |
+130 |
|
Перші симптоми на шийці кореня |
+1070 |
|
При виборі стійкого гібриду |
+320 |
|
При вчасній обробці фунгіцидом |
+200—300 |
|
Сума |
1800 |
Знижувати вихідне зараження в регіоні можна шляхом таких агрозаходів, як сівозміна, заорювання післяжнивних решток, вирощування стійких сортів, сівба з низькими нормами висіву, застосування регуляторів росту рослин з фунгіцидною дією. В очікуванні на високий урожай можна також проводити цільові заходи захисту рослин від фомозу. За допомогою цих заходів треба запобігти зараженню листя, оскільки гриб, який вже потрапив до жилок листя рослини, не може бути знищений за допомогою наявних на даний момент на ринку препаратів.
Отже, якщо мова йде про сповільнення розвитку зараження рослин, то це можливо шляхом проведення таких заходів:
– зменшення зараження на ранніх стадіях розвитку — обробіток ґрунту після збирання;
– сповільнення поширення хвороби в рослині (на посіві) — висівання стійких сортів і гібридів;
– обмеження нового зараження за допомогою застосування фунгіцидів.
Зважаючи на це, треба оцінити початок та інтенсивність осіннього зараження і застосувати фунгіциди таким чином, щоб найбільша дія їх припала на стадії від 3—5 листків; а в разі потреби застосувати їх і навесні після відновлення вегетації. Особливо критичними є роки з частими опадами в вересні, коли літ аскоспор починається рано в період особливої незахищеності рослин на ранніх стадіях розвитку ріпаку. Вчасна обробка проти хвороб після таких опадів дуже рекомендована. У різних країнах (Німеччина, Великобританія, Франція) застосовують різноманітні прогнози розвитку активності хвороби, щоб оптимізувати обробку фунгіцидами.
Володимир Голуб, директор ТОВ «ДСВ-Україна»
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року
The Ukrainian Farmer
