Проект саду
Від правильного прийняття технічних рішень на стадії проектування саду залежить майбутня ефективність виробництва плодової продукції.
Створення багаторічних насаджень та будівництво систем крапельного зрошення (СКЗ) у промисловому садівництві повинно відбуватися на основі фахово розробленої проектно-кошторисної документації.
Грамотно виконаний проект – гарантія довгої і безперебійної роботи системи (за умови якісного виконання всіх проектних рішень). Господарству проект СКЗ багаторічних насаджень потрібен у будь-якому випадку – без грамотно визначених характеристик обладнання саду не допоможе навіть досвідчена бригада монтажників. Приблизний розрахунок потягне за собою проблеми – від недостатньої потужності системи до порушення екологічних умов довкілля. Виникне необхідність переробок, а значить, і додаткових витрат.
До початку проектування
Проект (розроблена та затверджена в установленому порядку проектно-кошторисна документація) потрібен господарствам, які мають намір отримати часткову компенсацію витрат на закладання саду чи системи зрошення. Програма щодо відшкодування таких витрат нині діє відповідно до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства».
Основою для початку проектування систем крапельного зрошення у більшості випадків є проекти закладання багаторічних насаджень – вони передбачають організацію території саду в цілому, мережу доріг та захисних смуг, кварталів і конструкцій насаджень (включаючи сорти, підщепи, схеми розміщення тощо).
До початку проектування багаторічних насаджень слід вивчити попит і пропозиції ринку плодів та сортовий склад наявного на ринку садивного матеріалу. Однією з умов отримання вищезгаданих грошових компенсацій є придбання садивного матеріалу саме в розсадниках, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. Сорти, що їх буде використано, також мають бути внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.
Перед закладанням багаторічних насаджень суб’єкт господарювання повинен оформити документи права власності на землю чи права користування земельною ділянкою (договір оренди земельної ділянки) на термін не менше рекомендованого: маточники підщеп та прищеп – 20 років, на зрошенні – 25 років; сади зерняткові на сильнорослих підщепах 20 років; сади зерняткові на середньорослих підщепах 15 років; сади кісточкові: вишня – 13 років, черешня, абрикос – 20 років, персик – 12 років; ягідні культури: суниця – 3 роки, смородина – 7 років, аґрус, малина – 8 років; чорниця та лохина високоросла – 15 років; горіхи грецькі – 40 років; виноградник столових сортів (щеплені саджанці) – 20 років, на зрошенні – 25 років; виноградник технічних сортів (щеплені саджанці) – 25 років, на зрошенні – 30 років; виноградник столових сортів (кореневласні саджанці) – 15 років, на зрошенні – 20 років; виноградник технічних сортів (кореневласні саджанці) – 20 років, на зрошенні – 25 років.
Після оформлення документів на право власності чи користування земельною ділянкою об’єкт господарювання (фермер чи компанія) підписує договір з організацією, яка має сертифікованих фахівців та ліцензії для здійснення проектно-вишукувальних робіт.
Вибір ділянки
Спочатку проектна організація має провести обстеження ґрунтів і виконати геодезичні вишукування, щоб оцінити придатність ділянки під багаторічні насадження та правильно запроектувати розміри кварталів і кліток. Нижче – про чинники, які впливають на вибір місця саду.
Експозиція
Під час проектування багаторічних насаджень особливу увагу приділяють рельєфу та експозиції схилів. Найбільш придатними для всіх зон України є рівнинні, слабо хвилясті, похилі ділянки (з ухилом до 10–12º) південної, південно-західної та західної експозицій.
Клімат
Основним критерієм оцінки придатності місця під багаторічні насадження є відповідність природних умов біологічним вимогам культури, які передбачаються до вирощування. Найбільш важливими чинниками, які враховуються, є температурний режим (мінімальні, середні, максимальні температури впродовж вегетації та в зимовий період, сума активних температур, вищих за +5 і +10 ºС), забезпеченість природною вологою – сума опадів та їх розподіл, напрямок панівних вітрів тощо.
Ґрунти
Проведення ґрунтових вишукувань дає можливість оцінити придатність ґрунту для закладання багаторічних насаджень та обґрунтувати заходи з технології догляду. Придатність ґрунтів оцінюють за такими показниками: вміст гумусу; вміст основних елементів мінерального живлення (NPK); гранулометричний склад ґрунту; склад та аналіз водної витяжки; склад поглинутих основ; рН водне та рН сольове; вміст загальних та активних карбонатів; вміст гідролізованого азоту; гідролітична кислотність ґрунту; глибина ґрунтових вод та їх склад.
На основі оцінки придатності ґрунту для закладання садів розробляють технологічні прийоми передсадивної підготовки ґрунту – меліоративні роботи, звільнення від бур’янів, застосування сидеральних посівів, механічного обробітку та системи передсадивного удобрення, а також застосування мінеральних добрив для підживлення насаджень до їх вступу в товарне плодоношення.
Проект зрошення
Для проектування системи крапельного зрошення слід визначити гранулометричний склад ґрунту, оскільки від нього залежать форма та розмір зон зволоження під час поливу, а відповідно і норми поливу. Врахування гранулометричного складу дає можливість проектувальнику правильно обрати схему розміщення поливного трубопроводу та відстань між крапельними водовипусками. Характерні зони зволоження для різних ґрунтів за крапельного зрошення наведено на рисунку.
Геодезичні вишукування виконують у масштабі 1:2000 або 1:5000 з перерізом горизонталей через 1 м. Для розрахунку технічних параметрів системи крапельного зрошення (діаметрів та довжини трубопроводів, витратно-напірних характеристик насосно-силового обладнання) наявність топографічної зйомки ділянки з прив’язкою до водного джерела є обов’язковою.
Потрібні документи
Перед початком розробки проектів закладання багаторічних насаджень садівниче господарство має надати проектувальнику такі вихідні дані:завдання на проектування; документи, що підтверджують право на власність (державний акт) чи право на користування земельною ділянкою (договір оренди, завірений в установленому порядку); довідку з ЄДРПОУ та статут підприємства; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; довідку про наявність підземних і надземних комунікацій; довідку про водозабезпечення земельної ділянки; заяви про екологічні наміри та наслідки діяльності.
Вихідними даними для проектування систем крапельного зрошення та водонакопичувальних басейнів є: завдання на проектування; акт обстеження земельної ділянки та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; довідка про наявність підземних і надземних комунікацій; заяви про екологічні наміри та наслідки діяльності; дозвіл на проектування та будівництво системи зрошення; аналіз води; погодження на забір води із водного джерела, видане органами охорони природного навколишнього середовища (для СКЗ) та ТУ органів охорони природного навколишнього середовища (для водонакопичувальних басейнів).
Регламентація
Проекти систем крапельного зрошення багаторічних насаджень розробляють відповідно до чинних на території України норм та стандартів, а саме: ДБН А.2.2.-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»; ДСТУ 4930:2008 «Розсадники, плодові, ягідні та виноградні насадження. Проектування систем зрошення. Загальні технічні вимоги», ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», ДСТУ 2730:1994 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії», ДСТУ 4955:2008 «Виноградники. Проектування. Загальні вимоги», ДСТУ 4951:2008 «Насадження плодові. Проектування. Загальні вимоги», ДСТУ 4952:2008 «Ягідні насадження. Проектування. Загальні вимоги».
Розроблений проект узгоджується із господарством-замовником і надсилається до Державної інспекції сільського господарства України на експертизу. Після її завершення інспекція разом із висновком про проведення експертизи подає проектно-кошторисну документацію на затвердження до Міністерства аграрної політики та продовольства України. Після цього затверджена проектно-кошторисна документація передається садівничому господарству.
Сергій Рябков, канд. с.-г. наук,
директор ДП «Проектно-технологічне бюро» Інституту водних проблем і меліорації НААН
журнал “Садівництво по-українськи”, квітень 2014 року
Садівництво по-українськи
