Як відомо, заготівля силосу — складний біохімічний процес перетворення свіжої рослинної маси на консервовану із застосуванням біологічних або хімічних консервантів, що пришвидшують ферментацію, знижують pH, пригнічують гнилісну мікрофлору та зберігають поживну цінність корму. Останнім часом застосування хімічних консервантів стає дедалі популярнішим у заготівлі силосу — вони діють як «страховий поліс» для корму, особливо за несприятливих погодних умов. У цій статті поділюся своїми висновками щодо результатів застосування хімічних консервантів на основі років досліджень і шестирічного досвіду їх застосування в промислових масштабах.
Польовий досвід
Перші висновки щодо ефективності хімічних консервантів ми отримали після застосування їх на люцерні. Під час першого укосу часто йдуть дощі, що робить в’ялення сировини в полі проблематичним. Водночас волога маса, що містить 33–35% СР, менше розлітається з-під комбайна, відтак вдається зберегти листочок. Проведені досліди доводять: за таких умов завдяки застосуванню хімічних консервантів рівень протеїну в силосі сягав 22% (проти 16,5–17% без застосування хімічних консервантів і сухішою масою).
Наступний крок — робота з гібридним озимим житом у співпраці з ТзОВ «ПРОГРЕС», що на Волині. Аби заготовити максимально якісний силос жита, треба скоротити час прив’ялювання сировини, щоб вона не втрачала цукри — це безпосередньо впливає на якість майбутнього силосу. Так, за 24–36 год прив’ялювання може бути втрачено близько 6% загального вмісту цукрів. З’ясувати, яких збитків можна отримати через недотримання термінів прив’ялювання скошеної сирої маси допоміг випадок. На одному полі частину маси після 24-годинного прив’ялювання забрали вологою (містила 25–29% СР), решту через поломку комбайна — після 48-годинного із застосуванням біологічного консерванту. Як це вплинуло на якість силосу, показано в табл. 1. Лабораторні ж дослідження показали: загалом на 1 т сухої речовини було втрачено 100 л молока.
Основи ферментації
Для поліпшення якості силосу слід зважати не лише на його поживність, уміст крохмалю, рівень протеїну, збереження НДК, а й на якість збереження в траншеях, якість ферментації — характеристики, що впливають на споживання та які не можна компенсувати концентратами. Особлива увага — гігієні силосної сировини, адже разом із нею в силос потрапляють шкідливі мікроорганізми, з якими потім тварини боротимуться, витрачатимуть сили на шкоду продуктивності.
Ключ до успіху якісної ферментації силосу — швидке заповнення траншеї, ретельне трамбування шарами по 10–15 см та повна герметизація плівкою для уникнення втрат сухої речовини (до 30%). Маса, що поступає з поля, завжди є неоднорідною зі значними коливаннями вологості, хімічного та мікробіологічного складу, в траншеї різні шари мають різну щільність. Щоб отримати ідеальний силос чи сінаж, треба отримати ідеальний зріз.
Щоб оцінити якість зрізу, треби проаналізувати не середню пробу, а стан траншеї загалом:
• скільки зіпсованого (чорного) шару, що лишається після зачищення;
• скільки зіпсованих ділянок і шарів на зрізі та як змінюється їх кількість протягом року;
• якщо зачищати ретельніше, як відреагують корови: чи почнуть більше їсти, на скільки збільшаться відходи та продуктивність.
Надійність технології та консервантів визначайте за якістю та кількістю слабких ланок.
Хімічні консерванти
Існують різні типи хімічних консервантів: органічні кислоти (мурашина, пропіонова й сорбінова), амонійні солі (бензоат натрію, пропіонат амонію), засоби на основі нітриту натрію. Також консерванти відрізняються за технологією застосування насамперед дозуванням. Так, мурашину кислоту рекомендовано застосовувати нормою 4–6 л/т, що створює значні навантаження на обладнання. Окрім того, вона має високу корозійну активність.
Ми пропонуємо значно безпечніший продукт Kofasil Liquid NR на основі натрію нітриту й натрію бензоату, який можна вносити штатними аплікаторами нормою 1,0–1,5 л/т зеленої маси зі злакових і бобових трав та 2,0–3,0 л/т зеленої маси в разі високого забруднення золою. Це єдиний на ринку препарат, що надійно вбиває клостридії та лістерії в злаковому та бобовому силосі (табл. 2).
Окрім того, наша компанія — це єдина компанія в Україні, що пропонує технологію поєднання хімічного й біологічного консервантів. Суть така: біологічний консервант KOFASIL Lac пришвидшує зниження рН, адже працює набагато швидше, ніж природна мікрофлора, а у цей час хімічний консервант Kofasil Liquid NR у невеликому дозуванні (1 л/т) пригальмовує розвиток клостридій.
Протокол застосування
Застосування хімічних консервантів у заготівлі силосу є критично важливим саме за складних погодних умов, коли природне молочнокисле бродіння ускладнено. Розглянемо порядок його застосування на прикладі заготівлі гібридного жита:
• скошуємо, щоб забрати до великого дощу, на опади 3–5 мм можна не зважати — їхній вплив не є критичним;
• прив’ялюємо не більше як 24 год. Починаючи підбирати злаки за вмісту СР >25–26%, у пік сонця, досягнете 28–31%. Зупиняти підбирання за появи роси тільки у разі високої вологості маси;
• готуємо плівку для накриття на випадок дощу. Завезення маси припиняємо за 1–2 год до дощу, щоб встигнути втрамбувати. Критично — косарки з плющилкою;
• поєднуємо хімічні та біологічні консерванти. За вмісту СР 33–35% (злаки) додаємо надійний біологічний консервант. Зменшувати ціль по СР можна, коли маса вже переросла оптимальну фазу (менше СП), але контролюємо золу. За вмісту СР 25–30% — хімічні консерванти на основі мурашиної кислоти (3–5 л/т), Kofasil Liquid NR (1–3 л/т). Більші дозування, коли є зола та пожнивні рештки, високий протеїн, волога >75%.
Таким чином, застосовуючи хімічний консервант, можемо через добу прив’ялювання забирати масу з поля 26–30% СР, зберігаючи її поживність.
The Ukrainian Farmer
