Репродуктивна ефективність є одним із головних чинників економічної ефективності свинарства. Сучасні генетичні лінії свиней характеризуються високою плодючістю й продуктивністю, проте водночас вони більш чутливі до умов годівлі, утримання й технологічного менеджменту.
Однією з поширених проблем у сучасному промисловому свинарстві є так звана «тиха» або слабко виражена охота у свиноматок. У таких випадках овуляція може відбуватися нормально, однак поведінкові ознаки еструсу виражені слабо або відсутні, що значно ускладнює своєчасне виявлення охоти й проведення ефективного осіменіння.
За даними виробничих господарств, частка «тихої» охоти може становити 10–30% свиноматок, особливо в сучасних високопродуктивних лініях тварин.
Статевий цикл
«Тиха» охота у свиноматок є складним мультифакторним явищем, що пов’язано з гормональними та метаболічними процесами.
Статевий цикл свиноматок — це комплекс нейрогуморальних і фізіологічних змін, що відбуваються в організмі самки від однієї охоти до наступної. У середньому його тривалість становить 18–24 дні, а сама охота триває приблизно 36 год у свинок та до 72 год у свиноматок.
Основні фази циклу:
1. Проеструс: триває 2–3 дні. У цей період відбувається ріст фолікулів і підвищення рівня естрогенів.
2. Еструс: статева охота.
3. Метеструс: формування жовтого тіла після овуляції.
4. Діеструс: період функціонування жовтого тіла та підвищеної концентрації прогестерону.
Саме рефлекс нерухомості (standing reflex) є найважливішим показником готовності до осіменіння.
Недооцінені чинники
Основною причиною слабкого прояву еструсу є недостатня естрогенна стимуляція центральної нервової системи.
Репродуктивний цикл свиноматки регулюється взаємодією кількох гормональних систем:
• гіпоталамус (GnRH);
• гіпофіз (LH та FSH);
• яєчники (естрогени та прогестерон).
Розвиток домінантних фолікулів у яєчниках супроводжується синтезом естрадіолу, який відповідає за формування поведінкових ознак еструсу. Коли концентрація естрадіолу досягає певного порогового рівня, виникають характерні ознаки охоти:
• standing reflex (рефлекс нерухомості);
• підвищена активність;
• зацікавленість кнуром.
Якщо синтез естрадіолу є недостатнім, овуляція може відбутися, але поведінкові прояви еструсу будуть слабкими.
У більшості наукових публікацій слабкий прояв еструсу пояснюється загальними чинниками — годівлею, гормональним балансом, тепловим стресом або генетикою. Однак практичний досвід роботи промислових свинокомплексів показує, що значна частина проблеми пов’язана з технологічними деталями менеджменту, які рідко детально описують у літературі.
Нижче наведено чинники, що суттєво вплив ають на прояв еструсу, але часто є недооціненими.
1. «Звикання» свиноматок до кнура (boar habituation). Однією з найменш обговорюваних причин слабкого еструсу є ефект звикання до кнура. Якщо свиноматки постійно перебувають поруч із кнуром або часто контактують з одним і тим самим кнуром, їх реакція на його феромони поступово знижується.
Наукові дослідження показали, що умови утримання відносно кнура і частота контакту впливають на прояв еструсу, а надмірна або постійна присутність кнура може навіть зменшувати інтенсивність поведінкових ознак охоти.
На практиці це означає, що кнур, який постійно перебуває біля свиноматок, стимулює еструс слабше, ніж кнур, що з’являється тільки під час перевірки охоти.
2. Хронічний стрес від групування тварин. На промислових фермах свинок часто перегруповують, переміщують між сек ціями, змішують із новими тваринами. Після формування нової групи у свиней установлюється ієрархія, домінування, що супроводжується агресією й стресом. Наслідки: підвищення кортизолу, пригнічення секреції LH, слабший прояв еструсу.
3. Хронічний дефіцит енергії після лактації. На високопродуктивних фермах свиноматки можуть втрачати 30–50 кг живої маси за лактацію. Навіть за наявності достатньої кількості корму після відлучення організм потребує часу для відновлення енергетичних резервів.
4. Мікробіота кишківника. Останні дослідження показали ще один мало досліджений чинник — мікробіом кишківника. Зміни в складі мікробіоти можуть порушувати метаболізм статевих гормонів і впливати на повернення свиноматок в еструс після відлучення. Це пояснює випадки, коли раціон збалансований, мікроклімат нормальний, але еструс все одно слабкий.
5. Надмірна інтенсивність генетичної селекції. Сучасні генетичні лінії свиней селекціонуються переважно за показниками плодючості, росту, конверсії корму — поведінкові ознаки еструсу майже не враховуються в селекції.
6. Технологічна «сліпота» ферми. На багатьох великих фермах одна людина відповідає за 200–400 свиноматок. У таких умовах складно якісно спостерігати за поведінкою кожної тварини. Саме тому сьогодні розробляють системи автоматичного визначення еструсу, які використовують камери, сенсори активності й алгоритми штучного інтелекту для аналізу поведінки свиноматок.
7. Метаболічні чинники. У сучасних високопродуктивних свиноматок репродуктивна функція тісно пов’язана з енергетичним і мінеральним обміном. До чинників, що можуть знижувати естрогенну активність, належать:
• дефіцит мікроелементів;
• оксидативний стрес;
• порушення енергетичного метаболізму;
• недостатній розвиток фолікулів;
• гормональні дисбаланси після лактації.
Особливо важливим є період після відлучення поросят, коли організм свиноматки перебуває у стані метаболічного стресу.
Роль нутритивних добавок
В останні роки все більше досліджень демонструють, що певні нутритивні компоненти можуть впливати на функцію яєчників і розвиток фолікулів. У практиці промислових свинокомплексів для корекц ії слабкого прояву еструсу застосовують комплексні кормові добавки, що містять поєднання мікроелементів, антиоксидантів і метаболічних регуляторів. Прикладом такої добавки є VITAMIX FertiPlus, склад якої сформовано з урахуванням фізіологічних потреб свиноматок у період підготовки до осіменіння та відновлення репродуктивної функції після лактації.
Композиційний склад добавки:
• Енергетичні й технологічні компоненти, що забезпечують додаткове джерело енергії та сприяють стабільності кормової суміші;
• Амінокислоти й метаболічні регулятори. Синергія аргініну та карнітину — покращення кровопостачання яєчників. Амінокислота L-аргінін є попередником синтезу оксиду азоту (NO), який відіграє важливу роль у регуляції судинного тонусу. Підвищення синтезу NO сприяє вазодилатації й покращує кровопостачання тканин яєчник. L-карнітин бере участь у транспортуванні жирних кислот у мітохондрії, що підсилює енергетичний метаболізм клітин. У репродуктивній системі це сприяє покращенню розвитку ооцитів, збільшенню частоти овуляції, зниженню ембріональної смертності;
• Мікроелементи у хелатних формах. Хелатні форми мікроелементів характеризуються високою біодоступністю й беруть участь у численних ферментативних реакціях, що забезпечують нормальний розвиток фолікулів та ембріонів. Магній відіграє важливу роль у регуляції нервової системи та ферментативних процесах, що впливають на репродуктивну функцію. Селен є важливим компонентом антиоксидантної системи організму;
• Антиоксиданти та вітамінний комплекс. Антиоксиданти відіграють важливу роль у захисті репродуктивних тканин від оксидативного стресу, що може негативно впливати на розвиток ооцитів та ембріонів. Комбінація енергетичних компонентів, амінокислот, мікроелементів й антиоксидантів спрямована на підтримку кількох головних фізіологічних процесів:
Завдяки комплексній дії цих компонентів застосування добавки сприяє більш вираженому прояву еструсу, підвищенню запліднюваності та покращенню репродуктивних показників свиноматки.
The Ukrainian Farmer
