Які патоморфологічні зміни супроводжують кампілобактеріоз

Патологоанатомічна картина за кампілобактеріозу характерна для гострого ентериту й інтоксикації організму.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Спостерігаються деструктивно-дистрофічні зміни, застійна гіперемія й множинні некрози у внутрішніх органах: печінці, селезінці, серці, легенях, нирках. Найхарактерніші ‒ у кишківнику, печінці, яєчниках. На вохряно-жовтому чи брудно-зеленому фоні печінки помітні дрібні просоподібні утворення та крововиливи під капсулою. Вогнища некрозу в печінці завбільшки 0,5-3 мм, а крововили ‒ від крапкових до великих. Інколи некротичні вогнища зливаються в гомогенну масу і надають печінці вигляду цвітної капусти.

Паренхіма крихка, на розрізі помітні некротичні осередки різної величини.

За хронічної форми перебігу кампілобактеріозу зміни в печінці супроводжуються асцитом і гідроперикардитом. Жовчний міхур збільшується вдвічі-вчетверо чи більше, переповнений розрідженою світло-зеленою чи буро-червоною жовчю.

Нирки та селезінка ‒ блідо-сірі, збільшені, з поодинокими чи множинними вогнищами некрозу.

У шлунково-кишковому тракті спостерігаються ентерити, скупчення слизу, водянисті рідини, крововиливи. Іноді виявляють перитоніти.

У тонкому та товстому відділах кишківника наявні геморагії, інколи спостерігаються розширення кишківника на ділянці від дистальної петлі дванадцятипалої кишки до біфуркації сліпої кишки, виразково-некротичні ураження ділянки біфуркації сліпих кишок.

У репродуктивних органах птиці за кампілобактеріозу виявляють оваріїти, атрофію, переродження, руйнування, розрив фолікулів і сальпінгіти.

Нагадаємо, бройлери можуть бути інфіковані кампілобактеріями до 90%, індики ‒ до 100%.