Сучасне агровиробництво, особливо рослинництво, постійно стикається з численними викликами та негараздами, які формують несприятливі погодно-кліматичні чинники, деградаційні процеси українських чорноземів і значні цінові коливання попиту й пропозиції на продукцію рослинництва.
Наразі в Україні триває посівна озимих зернових, де найголовнішим чинником успіху на початкових етапах органогенезу є отримання дружних і рівномірних сходів. Від того, чи сприятливими будуть умови на старті для насіння та сходів, залежатиме тривалий цикл їх подальшого росту й розвитку і, відповідно, майбутня врожайність.
Проблеми хімічного захисту
Активна фаза життєдіяльності рослин починається з проростання насінини, тому першим етапом у технології вирощування сільгоспкультур є заходи, що спрямовані на:
• підвищення життєдіяльності й польової схожості насіння;
• активізацію проростання насіння та розвиток рослин;
• захист перших ростків насінини від хвороб і шкідників ґрунту.
Acquirit qui tuetur
Здобуває той, хто захищає (лат. Acquirit qui tuetur) — так звучить відоме латинське прислів’я. Проте головне питання в нашому випадку — у способах і відповідних методах захисту насіння, від яких і залежатимуть наші майбутні здобутки.
У традиційних технологіях вирощування передпосівну обробку насіння проводять протруйниками (хімічний захист) із кількома діючими речовинами фунгіцидного й інсектицидного захисту з додаванням мікроелементів. Проростаючи в таких умовах, насіння формує молодий паросток, який уже з перших днів свого життя зазнає стресу від дії хімічних препаратів. Також за умов деградації й зниження родючості ґрунтів, їх мікробіологічної активності гірше розвивається коренева система, знижується її поглинальна здатність і, як наслідок, знижується інтенсивність початкового росту рослин, і закладається нижчий рівень їхньої продуктивності.
Чинник вологи
Традиційні іноземні провідні технології (хімічний захист) у своїй більшості розраховано на достатню кількість вологи восени. Вони побудовані з урахуванням регіональних ґрунтово-кліматичних особливостей та не можуть копіюватися, а, отже, й переноситися в повному обсязі на іншу модель і бути успішними в інших умовах. Специфіка погодно-кліматичних факторів, активність та толерантність ґрунтово-поглинального комплексу виявляється головним чинником успішності тієї або іншої технологічної системи. Саме тому вони не працюють належним чином в наших реаліях, адже головною проблемою останніх років в Україні є посушливі умови восени з екстремально високими температурами повітря майже у всіх регіонах.
Якщо брати до уваги, що рослинництво — це по суті відкрита багатофакторна модель, то слід враховувати як мінімум: різні погодно-кліматичні умови і загальний рівень родючості; реальні сівозміни, умови структурування і вологозабезпечення ґрунтів; ключові продуктивні фази розвитку польових культур; своєчасність і якість проведення позакореневих підживлень та захисту рослин; якість біопрепаратів, що використовуються та схильність до деградації мікробних препаратів за дії ультрафіолету; їх синергізм і толерантність в бакових сумішах.
Волога й відповідні позитивні температурні показники є головними чинниками, що впливають на активність проростання насіння. Роль вологи в отриманні сходів зумовлено набуханням колоїдів, активацією ферментів, гідролізом білків, жирів, крохмалю й ін.
Наприклад, для проростання зерна озимої пшениці й появи сходів потрібна невелика кількість вологи, але щоб отримати дружні й повноцінні сходи, запас продуктивної вологи у верхньому шарі (0–10 см) має бути не меншим як 10 мм. Довідково: для набухання насіння потребує 50–60% води від своєї ваги. Саме тому додатковим викликом для озимих зернових восени стає провокативна волога, яка з’являється після короткочасних дощів і є дуже небезпечною, бо стимулює насіння лише до набрякання та кільчення. З випаданням дощів процес проростання може відновлюватися, проте за умови, якщо первинні корінці, що утворилися за першого проростання, не перевищують граничної довжини (не більше 10 мм).
Висіяне в напівсухий ґрунт насіння, перебуваючи там тривалий час, втрачає життєздатність. Під впливом ґрунтової та поверхневої мікрофлори воно псується і стає нежиттєздатним. Все це призводить до загибелі молодих сходів і значного зрідження посівів. Щоб якимось чином запобігти цьому явищу, насіння перед сівбою обробляють плівкоутворювачами. Плівка, що покриває насінину, залишається стійкою до незначних запасів вологи внаслідок провокативних опадів і таким чином не дає змоги насінині накльовуватися, продовжуючи захищати від проникненню в неї мікроорганізмів.
Альтернатива хімічного захисту
Альтернативою хімічному захисту є біологічний або комбінований захист насіння. Протруєння біологічними захисними комплексами дає змогу повністю запобігти хімічному стресу рослин, створити на початковому етапі умови для активного розвитку симбіотичної мікробіоти в ризосфері, яка здатна із самого початку крім фунгіцидної, бактерицидної, інсектицидної та нематоцидної активності ще й фіксувати мікроскопічні краплі вологи — в точці роси, використовуючи перепади нічних і денних температур.
Додавання в біологічну та комбіновану технологію (хімічний захист + біопрепарати) Регопланту в нормі 250 мл/т (або Регоплант Цинк у нормі 350 мл/т) разом із біоприлипачем ЕПАА МЕ у нормі 300–350 мл/т забезпечує створення біозахисної оболонки на насінині, яка є компенсатором від провокативної вологи, що може спровокувати проростання насіння в напівсухому ґрунті. Крім того, біоприлипач ЕПАА МЕ, створюючи на насінинах повітряно-водопроникну плівку, запобігає пошкодженню їх під час транспортування, а, відповідно, й ураження сторонніми патогенними мікроорганізмами. Біостимуляційні комплекси у цій технології виступають як своєрідний антидот, що знімає негативні стресові наслідки від хімічних протруйників і допомагає підвищити польову схожість та енергію проростання насіння, покращити розвиток корінців, підсилити фотосинтетичну активність і таким чином краще розкрити потенціал сорту / гібрида.
Ці дані підтверджуються численними дослідженнями при пророщуванні насіння, висіяного в ростильні з напівсухим ґрунтом, створюючи таким чином штучні умови недостатнього зволоження в лабораторних умовах. Обидва препарати ЕПАА МЕ та Регоплант забезпечували високий рівень життєздатності насіння за усіх дат аналізування протягом років досліджень. Позитивний вплив спостерігався, як в комбінованій технології з використання хімічних фунгіцидів, так і в біологічній технології з використанням біофунгіцидів.
Економічна складова
Загальна вартість двох наведених вище інноваційних компонентів — біологічного прилипача ЕПАА МЕ та біостимуляторів Регоплант або Регоплант Цинк — не перевищують 150–200 грн/га, що в умовах воєнного стану економіки, логістичної кризи та перекосів у ціноутворенні є важливим резервом виживання аграрної галузі країни.
Технології застосування біопрепаратів не потребують додаткових витрат на внесення, вони збігаються з унесенням засобів захисту й елементів живлення в бакових сумішах під час обробки насіння чи обприскування посівів.
Ці інновації не лише усувають проблеми початкового етапу росту й розвитку озимих культур, а й сприяють реалізації потенціалу насіння, закладанню й формуванню кращих урожаїв, зводячи до мінімуму потреби в обробці хімічними речовинами, позитивно впливаючи на перезимівлю озимих культур і екологію довкілля.
The Ukrainian Farmer
