Якість у пріоритеті

 Ставка на якісну генетику, належний догляд, найкращі корми та грамотна координація команди є запорукою успіху свинокомплексу.  

Історія тваринницького напряму кожної компанії не схожа на інші. Єднає ж по-справжньому успішні підприємства бажання вкладати душу в справу та невпинно рухатись уперед. А ще постачати на ринок якісну та безпечну продукцію. 

За словами комерційного директора ТзОВ «Жовківський ППР» Юрія Бесараба, правильно обрана генетика, правильний догляд і злагоджена робота команди допомогла підприємству не лише отримати статус племрепродуктора, а й обійняти лідерські позиції на ринку України. 

— Пане Юрію, розкажіть про історію створення підприємства. 

— Історія нашого підприємства бере початок ще 2008 року, коли засновник бізнесу — Мирон Михайлович Остапчак — розпочав свою діяльність як приватний підприємець. Основним напрямом тоді був імпорт і торгівля м’ясопродуктами. Це був перший крок до створення компанії, яка згодом стала одним із лідерів галузі. 

2012 року було засновано ТОВ «Ексім Фуд», і ми продовжили розвивати імпортну діяльність, зосередившись на постачанні м’ясної продукції на український ринок. Завдяки стабільній якості й професійному підходу компанія неодноразово потрапляла до рейтингів найбільших імпортерів свинини в Україні — це стало для нас підтвердженням правильного курсу. 

З часом ми почали розвивати власну виробничу базу в селі Мервичі Львівської області. Там збудували сучасні холодильні камери та камери шокового замороження, а вже 2015 року відкрили м’ясопереробний цех, що дозволило нам запропонувати клієнтам широкий асортимент свіжої, охолодженої та замороженої продукції високої якості. 

Продовжуючи свою діяльність, 2017 року ми досягли ще одного важливого рубежу — ввійшли до трійки найбільших експортерів свинини в Україні. Частка нашої компанії в загальному експорті за перше півріччя того року становила 10,9%, що стало справжнім проривом. 

Маючи успіхи в реалізації свинини як в Україні, так і поза її межами постало логічне бажання мати також власну сировину. Так, 2014 року було відкрито свинокомплекс у селі Гряда (ТОВ «АПП «Гряда»). Тоді в нас не було ані досвіду роботи з тваринами, ані спеціалістів, проте було бажання мати своє м’ясо й бути незалежними від постачальників. 

Купуючи поросяток із різним генетичним потенціалом у багатьох постачальників, ми помічали, що отримуємо зовсім різні результати щодо статусу здоров’я й набору ваги. Тож фактично на невеличкому майданчику вдалось дослідним шляхом дійти висновку, що данська генетика може давати добрі результати, якщо правильно з нею працювати. 

Уже 2017-го ми побудували перший репродуктор у Мервичах (ТОВ «Жовківський ППР»). Це дозволило нам забезпечити стабільність постачання та контроль якості із самого початку виробничого процесу. Перший репродуктор дав нам поштовх до розуміння, що ми на правильному шляху, далі вже не зупинялись у розбудові. Як каже наш шеф: «Гальма вигадали боягузи». 

За ці роки ми вибудовували генетичну піраміду, а нинішнього року наше підприємство отримало статус племінного репродуктора по породі велика біла, або йоркшир. Станом на тепер маємо 9300 свиноматок й 217 кнурів і нарощуємо маточне поголів’я. 

Ще одним важливим етапом розвитку нашого підприємства стала подія, що сталася у жовтні 2021 року, коли ми відкрили сучасний цех із забою свиней у місті Перемишляни. Це дозволило нам виробляти охолоджені та заморожені напівтуші та субпродукти, що відповідають найвищим стандартам якості. 

Сьогодні компанія «Жовківський племптахорепродуктор» — це підприємство з повним циклом виробництва: від вирощування кормових культур, утримання свиней на власних фермах, до переробки та реалізації кінцевого продукту. Такий підхід — «від лану до столу» — дозволяє нам гарантувати стабільну якість на кожному етапі та впевнено дивитися в майбутнє. 

— Хто допомагає вам із генетичним напрямом? 

— Ми уклали договір з Данським генетичним центром і за допомогою компанії Breeders тричі на рік завозимо чистопородне поголів’я: термінальних кнурів дюрок і чистопородних ремонтних свинок та кнурців порід йоркшир та ландрас з одного найбільших і найпродуктивніших племінних центрів Данії. Шляхом постійного оновлення намагаємось тримати генетичний потенціал на дуже високому рівні.  

Нині в нашій структурі маємо ферми GGP, GP і товарні репродуктори. GGP працює тільки на ремонтному поголів’ї, яке завозимо з Данії. Вже на своєму нуклеусі отримуємо ремонтні свинки GP, яких далі переводимо на наш мультиплікатор. А вже там свинок йоркшир покривають данським кнуром ландрас, і в результаті вже отримуємо свинок F1, які роз’їжджаються по товарних репродукторах і запліднюються термінальними кнурами дюрок. Це базова данська технологія, завдяки якій маємо можливість швидко та правильно нарощувати стадо власним ремонтним молодняком. 

Для нас найкращий показник — постійні клієнти. Навіть ті, хто після нас купує поросяток в іншому місці, з часом повертаються до нас, розуміючи, що наша генетика — краща, і високий статус здоров’я поголів’я. 

— Як відбувається спостереження за поголів’ям із боку данських фахівців? 

— За допомогою програмного забезпечення Cloudfarms. Крім того, наша компанія є в базі обміну даними Генетичного центру Данії, яка має розвинену структуру. Завдяки їй усі племінні тварини, що походять із цього центру, — під контролем. Кожна тварина має ідентифікаційний номер, особистий QR-код, тож усі маніпуляції одразу потрапляють онлайн у базу. Усі операції, які ми проводимо з тваринами, відбуваються за допомогою програмного забезпечення онлайн: осіменіння, лікування, зважування, замір шпику — всі ці дані бачать данські фахівці. 

Дані з бази дозволяють проаналізувати наші дії, і де потрібно, покращити або виправити помилкові рішення. За останні два роки плідної праці нам вдалось вийти на 19–19,5 живонароджених поросяток на опорос. Більше з тим, ми очікуємо, що незабаром вийдемо на 20 живонароджених поросяток. Однак це вже зовсім інший рівень з іншими вимогами, і ми працюємо над цим. 

— Які переваги й недоліки данської генетики? 

— Ця генетика досить витривала й неагресивна, як порівняти з іншими. Наші свинки досить добре поводяться в групах і доволі швидко встановлюють ієрархію. Найголовнішою перевагою є багатоплідність: у світі немає жодної генетики, яка давала б можливість одній свиноматці за опорос народжувати 20 поросяток! Якщо правильно працювати, годувати й стежити за здоров’ям, поросята дуже швидко ростуть: середньодобовий приріст на відгодівлі становить 1,1–1,2 кг. 

Проте із цією генетикою справді потрібно працювати: вона вимагає дотримання схем і технологій, потребує якісних кормів і не любить різких змін у годівлі. 

А ще потрібно мати дуже досвідчений персонал, який уміє поводитись із багатоплідними породами. Тільки освічений керівник і висококваліфікований працівник можуть підібрати добру «мачуху» для «надлишкових» поросяток на опоросі. Адже свиноматка фактично не може вигодувати весь свій виводок. 

Якщо ж і персонал навчений та досвідчений, цей потенціал можна розвивати й надалі. 

— Коли відлучаєте поросяток? 

— Стандартний підсисний період — 26–28 днів. З 10 дня, ще перебуваючи із мамою, поросятка починають куштувати престартер — високоенергетичний, високозасвоюваний комбікорм. Таким чином ми готуємо кишківник і травну систему малечі до грубої дорослої їжі без молока. 

— Компанія має власний комбікормовий завод? 

— Наразі у нас їх два і ще будуємо третій. Наявні потужності працюють на забезпечення потреб тваринницького напряму компанії. А проєктна потужність нового заводу становить 30 т/год — за обсягами виробництва гранульованого корму наше майбутнє підприємство буде входити до топових переробних підприємств у галузі. Це буде високотехнологічний завод із новітніми параметрами щодо дослідження й обробки сировини. Попередньо він виготовлятиме корми для наших тваринницьких комплексів, але припускаємо можливість реалізації готової продукції стороннім компаніям. Проте ринок диктуватиме наш розвиток і напрями діяльності. 

— Рослинницький напрям компанії забезпечує заводи сировиною? 

— Ми активно розвиваємо власний аграрний напрям. Основна зернова культура — кукурудза. Проте обсягів вирощеної нашими рослинниками продукції недостатньо, щоб задовольнити наші потреби. Тож ми досить інтенсивно співпрацюємо з фермерами й закуповуємо в них зернову та зернобобову групи. Також можу вже розповісти про нове досягнення — запустили лінію з переробки сої, тож уже отримуємо соєвий шрот і олію власного виробництва. 

Також у наші раціони додаємо премікси, які широко представлені в Україні. 

— Скільки загалом раціонів у господарстві? 

— Для кожної категорії є свій раціон. У балансуванні раціонів ми орієнтуємось на дослідження данського інституту SEGES (науково-дослідна установа та консультаційний центр у сфері сільського господарства та харчової промисловості Данії).  

Цей інститут розробляє й досліджує нормування щодо мікрота макроелементів для кожної категорії свиней саме данської генетики. До рекомендацій долучається й генетична компанія, адже норми оновлюються раз на кілька років. Ми намагаємось працювати за цими нормами, паралельно підлаштовуючи наші раціони під рекомендації преміксерів. 

— Скільки разів на день годуєте свинок? 

— Свиноматок — тричі на день, а поросята після відлучення мають необмежений доступ до корму. 

— Які умови утримання свинок? 

— З 2017 року почали будувати репродуктори й наразі маємо вже п’ять таких приміщень. Ще на етапі планування ми знали, у якому місці буде розташована кожна вікова група: де буде опорос, де відбуватиметься осіменіння й очікування, а де розміщатимуться свинки на дорощуванні. Під кожну категорію є певні параметри за потребами на одну голову, які ми врахували. 

Свиноматок утримуємо в індивідуальних станках, щоб зменшити стрес. У групових активних станках утримуємо відлучених поросят, свинок на дорощуванні та відгодівлі. Кнурці у нас стоять в окремому кнурятнику, там, зокрема, відбувається їх здоювання. Лабораторія перевіряє якість спермодоз від кожного кнура. І з цього центрального кнурятника спермодози розвозять залежно від потреб кожного репродуктора. 

— Як Ви оцінюєте статус здоров’я поголів’я та з якими хворобами найчастіше стикаєтесь? 

— Я вважаю, що наше господарство має одне з найкращих статусів здоров’я. Коли ми купуємо ремонтних свинок і кнурців у Данському селекційному центрі, доставка відбувається в закритих скотовозах, які фільтрують і знезаражують повітря. Тож навіть якщо транспорт проїжджає повз регіон, де зафіксовано спалахи певної хвороби, поголів’я убезпечене від зараження. Коли тварини приїжджають до нас, вони обов’язково проходять карантин й усі дослідження. Кров здаємо в державну лабораторію. Однак нинішнього року також відкрили власну потужну лабораторію, за допомогою якої досліджуємо наш статус поголів’я. 

До речі, на сьогодні ми є одним із небагатьох господарств, де не вакцинують поросяток від цирковірусу. Ми одразу попереджаємо клієнтів про це.  

— Чому не застосовуєте цю вакцину? 

— Від моменту запуску товарних репродукторів товарне поголів’я не вакцинуємо. Звісно, проводимо тести, досліджуємо, аналізуємо. Проте наразі статус здоров’я дозволяє не вакцинувати поголів’я проти цієї хвороби — протягом восьми років не мали жодного випадку захворювання на цирковірус ІІ типу. 

— Можливо, вносили ще якісь корегування у вакцинації? 

— Ми застосовуємо стандартний профілактичний набір проти захворювань, що, по суті, є базовим для здорового господарства. На сьогодні наше господарство прирівнюється до статусу здоров’я RED SPF, що за данською класифікацією здоров’я тварин є найвищим статусом, тобто на фермі не виявлено ні репродуктивно-респіраторний синдром (РРС), ні акцинобацилярну плевропневмонію (АПП), ні хворобу Ауески, ні мікоплазму. Це досить складні хвороби, від яких краще убезпечитись, адже вони мають суттєвий економічний вплив. 

На сьогодні закуповуємо іноземні вакцини від провідних світових виробників: зокрема Boehringer Ingelheim, Ceva, Zoetis, MSD, Hipra й ін. Ми аналізуємо продукцію, тестуємо її в дослідних підгрупах й ухвалюємо рішення на користь того чи іншого виробника, залежно від складу, ефективності й окупності вакцини. Це постійний процес, адже немає універсальної пігулки проти усіх хвороб. 

— Улітку свинарям додається клопоту через спеку. Як убезпечуєте поголів’я від теплового стресу? 

— У нас установлено водяне зрошування. За допомогою форсунок у зону припливних клапанів, через які заходить свіже повітря, розпилюються дрібненькі краплинки води, майже туман. Витяжка виводить повітря зі стайні, а через клапани поступає свіже повітря комфортної для тварин температури. Завдяки цій системі повітря охолоджується на 5–6 градусів. Також у спекотну погоду даємо тваринам літні раціони з добавками для покращення обміну речовин.

Зокрема, додаємо «живі» біопрепарати, які сприяють розрідженню крові й полегшують кровообіг свиноматок. Застосовуємо Омега-3 жирні кислоти, наприклад, риб’ячий жир. Крім того, додаємо у воду ацетилсаліцилову кислоту. 

— Які заходи запроваджено на підприємстві задля унеможливлення потрапляння вірусу АЧС? 

— Найбільша небезпека — це людина. Працівник може сходити в ліс по гриби й навіть не знатиме, що став переносником вірусу АЧС на шкірі та волоссі. Тому на територію без проходження через санпропускник потрапити неможливо. Там облаштовано душ, є роздягалка, внутрішній одяг і взуття. 

Ми намагаємось забезпечити підрозділи базовими інструментами, щоб вони не переміщалися між підрозділами. Усі матеріали, які мають потрапити на ферму, проходять обов’язкову обробку в кімнаті з бактерицидними лампами. 

Якщо йдеться про великі закупівлі, зокрема ветпрепарати, вони спочатку потрапляють на централізований склад, який поза територією ферми. Там є холодильники для зберігання вакцин і бактерицидні кімнати. Під час зберігання матеріали перебувають під обробкою перш ніж доставляють їх на репродуктор. 

— А як щодо транспорту? 

— Після кожного перевезення та перед потраплянням на територію автівки обов’язково миємо, обробляємо дезінфектантами й просушуємо — ми поділили ферму на зони. 

Зовнішній транспорт ніколи не потрапляє на репродуктор, а внутрішній ніколи не виїжджає за межі зони. Якщо поросята з дорощування їдуть на відгодівлю, за допомогою перевантажувальної рампи тваринок із внутрішнього скотовоза передають в інший підрозділ. Персонал і техніка між собою не контактують. Так само окремий транспорт для передачі з відгодівлі в забійний цех. На кожній ділянці — власна мийка, щоб після кожної експлуатації обробити транспорт. 

— Ваше підприємство фактично починалось з обвалки, але нині маєте й власну переробку. 

— Ми поступово стаємо вертикально інтегрованим підприємством. У нашій структурі дві компанії: 

Жовківський ППР — це напрям рослинництва й тваринництва, виробництво комбікормів, переробка сої; 

Ексім Фуд (Exim Food) — у структуру входять власний забійний цех, обвалка напівтуш, цех виробництва напівфабрикатів і готової продукції. 

Власне цех з виробництва напівфабрикатів і готової продукції запустили торік. Це поки що пілотний проєкт, на розвиток якого ми запросили кваліфікованого керівника й підібрали достойних спеціалістів. Нині визначаємось із рецептура-__  ми й асортиментом, який мав би найбільший попит серед споживачів. Проте вже маємо близько 20 найменувань напівфабрикатів в асортименті, зокрема мариновані ребра та стейки, корейка на кістці, ковбаски для гриля. Також реалізуємо свіже м’ясо і 5–6 видів копченої продукції: Дрогобицьку та Краківську ковбаски, полядвицю, балик тощо. 

На сьогодні у нас не стоїть питання, як виготовити найдешевшу продукцію. Наш пріоритет — якість. 

Для мене як для споживача важливо бути впевненим у якості й безпечності продукції. Я купую м’ясну продукцію тільки нашого виробництва, тому що безпосередньо беру участь у процесі й знаю, як тваринок годують, як за ними доглядають, як власне виготовляють напівфабрикати. Я знаю, що ми не даємо тваринам жодних сумнівних або заборонених препаратів. А найкращий показник смаку нашої продукції — її із задоволенням їдять мої діти та їх друзі, наші родичі та знайомі. Знаю, що до нашого магазину спеціально приїжджають зі Львова й інших міст. Сподіваюсь, що після Перемоги нашу продукцію куштуватимуть по всій Україні. 

— Яка кількість працівників нині на підприємстві? 

— Ураховуючи те, що ми нарощуємо виробництво, кількість працівників постійно збільшується. На сьогодні близько 400 людей працюють у ТзОВ «Жовківський ППР». Наше підприємство має статус критично важливого, тож ми маємо право на бронювання 50% персоналу. Щоправда, для тваринницького напряму це замало. 

Тому залучаємо людей, які вимушено покинули рідні домівки. Для них ми побудували сучасний готель і виплачуємо конкурентну заробітну плату. Також активно співпрацюємо з аграрними вишами, щоб залучати молодь. Зокрема, в останні роки плідно співпрацювали з Рогатинським фаховим агрономічним коледжем, де впроваджено дуальну освіту, коли можна водночас поєднувати опанування теоретичних знань із роботою в майбутній сфері. 

Ми радо запрошуємо студентів на оплачуване стажування, щоб вони переконались, що правильно обрали спеціальність і готові присвятити їй своє життя. Українські тваринницькі комплекси нині не поступаються європейським, тож не потрібно їхати у Європу в пошуках кращої долі — Європа вже тут! 

Звісно, порівнюючи з європейськими фермерами, які отримують дотації, українські тваринники все роблять самі, залучаючи кредити. Щоправда, вже з’являються на українському ринку певні гранти від Європейського Союзу та різних фінансових структур і установ міжнародного рівня. І це дає стимул для подальшого розвитку. 

Так, 2023 року ми започаткували напрям м’ясної великої рогатої худоби на підприємстві. Щороку намагаємось збільшити поголів’я абердин-ангуської породи на відгодівлю. 

Вже 2025 року отримали статус племінного репродуктора по абердинангуській породі. Маємо можливість реалізації високоякісного племінного поголів’я на українському ринку. 

Разом із тим наша мета — це можливість українців споживати смачну і доступну яловичину й свинину, які будуть відповідати європейським і міжнародним нормам. Наразі м’ясна ВРХ — це пілотний проєкт, але сподіваюсь, що у довгій перспективі наша компанія, яка є одним із лідерів на ринку свинарства, обійматиме перші сходинки й на ринку м’ясного ВРХ.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ  

Олена Василевич, директорка ТОВ «Брідерс Україна», офіційна представниця Danish Genetics в Україні  

— Розвиток господарства «Жовківський ППР» — це яскравий приклад того, як ентузіазм, досвід, знання та прагнення до вдосконалення, помножені на наполегливу працю, здатні створити справжній успіх. Ми щиро пишаємося тим, що маємо змогу бути частиною цього шляху й цінуємо нашу співпрацю. 

Особливо приємно усвідомлювати, що важливою складовою цього успіху стало високоякісне племінне поголів’я Danish Genetics, яке ми постачаємо з моменту запуску комплексу. Як зазначив Юрій, генетика «сама себе продала» — як це часто буває, коли фермер проводить власне тестування поросят різних генетичних ліній. 

З нашого досвіду імпорт якісного поголів’я — це тільки перший крок. Справжній виклик полягає в здатності розкрити його генетичний потенціал, вибудувати ефективну структуру роботи й забезпечити стабільне функціонування господарства, особливо в умовах сучасних викликів. І ми із захопленням спостерігаємо, як команда «Жовківського ППР» успішно справляється із цим завданням. 

Компанія Breeders of Denmark пропонує племінне поголів’я Danish Genetics з Данії та України для тих, хто прагне результатів і вірить у майбутнє нашої країни.