Галузь під тиском
Попри економічну нестабільність і виклики війни, птахівнича галузь і далі інвестує у виробництво, модернізацію й розширення експортних можливостей.
Збільшення кількості експортерів до ЄС, поява нових гравців і розширення виробничих потужностей доводять, що галузь рухається вперед попри виклики. Розвиток експорту й адаптація до нових вимог ЄС стануть головними чинниками розширення галузі, проте для цього потрібні серйозні фінансові вкладення, державна підтримка й подолання воєнних ризиків. Однак птахівничу галузь і надалі стримують логістичні проблеми, брак кваліфікованих кадрів, падіння споживчого попиту й постійне підвищення собівартості виробництва.
Про розвиток птахівництва, виклики галузі в період війни та перспективи розвитку розповів Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України».
— Пане Сергію, розкажіть про нинішню ситуацію на птахівничому ринку України.
— Попри труднощі, на які натрапила галузь птахівництва за роки війни, вона й далі поступово розвивається, адаптуючись до нових викликів. Технологічні процеси виробництва нормалізувались і тепер маємо більш-менш прийнятні умови для роботи по всьому ланцюгу виробничого процесу.
Поступово відновлюється постачання в повному обсязі інкубаційних яєць і добових курчат, яке було обмежено весною через загибель від пташиного грипу досить значної кількості племінного поголів’я в основних країнах постачальниках, що зумовило суттєве збільшення їх вартості й призвело до скорочення виробництва м’яса птиці з початку року.
Попри скорочення виробництва м’яса птиці та яєць, за підсумками перших семи місяців 2025 року сьогодні ринки продукції птахівництва є профіцитними через зменшення населення та споживання продукції птахівництва. Сподіватися на швидке відновлення внутрішнього споживання найближчим часом не варто, тому надважливим каналом збуту для збалансування ринку й підтримання належного рівня прибутковості галузі є експорт.
Викликом для галузі наразі є зменшення квот на експорт продукції птахівництва до країн ЄС, що змушує експортерів переглядати свої напрямки зовнішньої торгівлі й спрямувати продукцію на інші ринки — насамперед це стосується м’яса птиці.
Галузь перебуває під тиском логістичних обмежень (відсутність повноцінних контейнерних перевезень із морських портів), значного дефіциту кадрів, скороченням споживчого попиту та під постійним збільшенням витрат на виробництво продукції.
— Яке місце нині посідає українська птахівнича продукція на світових ринках?
— Україна посідає шосте місце серед найбільших країн — експортерок м’яса птиці, лідерами є Бразилія, США, ЄС, Таїланд і Китай. Через зменшення квот на експорт у країни ЄС частка України зменшується й, відповідно, втрачаються позиції в рейтингу країн — експортерок м’яса птиці у ЄС. Наразі Україна посідає четверте місце у цьому списку, випереджають нашу країну Бразилія, Велика Британія й Таїланд.
Що стосується світового ринку харчових яєць, то Україна посідає сьоме місце серед найбільших країн-експортерок цієї продукції, лідерами є ЄС, Китай, Туреччина, США, Малайзія, Індія. Попри зменшення квот на експорт яєць і яєчних продуктів у країни ЄС, Україна є беззаперечним лідером рейтингу серед країн, які експортують цю продукцію на європейський ринок.
— Яким нині є експорт птахівничої продукції, зокрема продуктів переробки? Які країни для птаховиробників — у пріоритеті?
— За вісім місяців 2025 року експорт м’яса птиці становив 293,5 тис. тонн, що на 2,5% менше за аналогічний період минулого року. У грошовому вимірі експорт збільшився на 13,4% унаслідок зростання цін на зовнішніх ринках, збільшення середньої ціни реалізації та через зміни в асортименті експортованої продукції.
Головними покупцями українського м’яса птиці в січнісерпні 2025 року були Нідерланди (15,8%), Саудівська Аравія (14,7%), Велика Британія (10,6%) і Словаччина (8,2%). Частка експорту в країни ЄС від загального експорту становила 28% (80,8 тис. тонн).
У січні-серпні 2025 року Україна експортувала 1,4 млрд штук яєць, що на 82% більше, ніж за аналогічний період минулого року. В грошовому еквіваленті експорт за вісім місяців цього року збільшився у 2,6 раза, якщо порівняти з аналогічним періодом 2024 року, і становив 120 млн доларів.
Головними покупцями українських яєць у січні-серпні 2025 року були Іспанія (11%), Польща (9,9%), Хорватія (10,9%) і Велика Британія (10,6%). Експорт у країни ЄС збільшився удвічі й становив 73% обсягу експорту за вісім місяців поточного року.
Експорт яєчних продуктів становив 4,9 тис. тонн, що менше на 10% проти аналогічного періоду минулого року. Основними країнами-імпортерками є Італія, Латвія, Чехія, Данія.
— Як урегульовано попит і пропозиція на птахівничу продукцію на внутрішньому ринку?
— Як ми вже неодноразово наголошували на цьому, ринки продукції птахівництва в Україні є профіцитними, виробництво значно перевищує внутрішнє споживання. На сьогодні реальність така, що будь-які фактично вироблені обсяги продукції мають бути експортовані в тому чи іншому вигляді.
Навіть нині ринки м’яса птиці та яєць збалансовано тільки завдяки експорту, обсяги якого становлять близько 40% внутрішнього виробництва. Будь-яке скорочення експортних поставок тисне на ринок і призводить до зниження відпускних цін.
— Які нині ціни на м’ясо птиці та куряче яйце в Україні?
— У липні середня споживча ціна на курячу тушку підвищилась на 1,4% — до 115,55 грн/кг проти 113,94 у червні. За рік куряча тушка подорожчала на 33,2% — зі 86,76 грн/кг. Ціна ж курячого філе у липні 2025 року підвищилася на 1,7% — до 218,21 грн/кг проти 214,63 у червні. Проти липня 2024 року філе подорожчало на 37,6% — зі 158,62 грн/кг.
Що стосується яєць, то у липні середня споживча їх ціна підвищилась на 1,6% — до 54,50 грн за десяток проти 53,63 грн у червні. Проти липня 2024 року яйця подорожчали на 86,1% — зі 29,28 грн за десяток.
У серпні відбулося сезонне зниження відпускних цін виробників, яке пов’язано з періодом літніх відпусток. Оптово-відпускні ціни на м’ясо птиці знизилися на 5–10%, яйця — до 20%.
— Чи активно нині птахівники інвестують у модернізацію та розширення виробництва?
— Попри невизначеність із майбутніми викликами та всупереч несприятливим обставинам в економіці держави, промисловий сектор птахівництва й далі інвестує у виробництво.
За час війни до списку експортерів м’яса птиці в країни ЄС додалося 12 нових потужностей, 18 підприємств із виробництва яєць і яєчних продуктів. Це компанії, які інвестували фінансові ресурси в модернізацію потужностей, що дало змогу отримати право експорту у ЄС. Можливості експорту на європейський ринок спонукатимуть підприємства галузі інвестувати в приведення їх до вимог законодавства ЄС і надалі. Впевнені, що цей список щороку буде розширюватись.
Крім того, з’являються нові гравці на ринку, які відновлюють, модернізують виробничі потужності, будують нові підприємства з утримання птиці. Чинні підприємства розширюють виробничі майданчики, забійні потужності, складські та інші інфраструктурні об’єкти.
— Якою є ситуація на ринку індиківництва й інших видів птиці?
— Торік спостерігалось суттєве збільшення виробництва м’яса індиків у промисловому секторі. Поступове відновлення попиту як на внутрішньому ринку, так і на ринках країн ЄС сприяли нарощуванню поголів’я й відновленню виробництва, яке скоротилося 2022 року. В той самий час за перше півріччя поточного року, за нашими оцінками, виробництва м’яса індиків дещо скоротилося й відстає від торішнього показника на 4%.
Як уже ми зазначали, починаючи з 2022 року, Україна перетворилася з імпортера м’яса індиків на експортера. Зменшення внутрішнього попиту на цей вид м’яса спонукало виробників переорієнтуватись на зовнішні ринки.
В Україні є всі передумови для активного розвитку ринку м’яса індиків, але визначальну роль тут відіграватиме саме відновлення внутрішнього споживання, збільшення купівельної спроможності населення та диверсифікація експортних постачань.
Що стосується інших видів птиці, то ці напрями зазнали негативного впливу ще до військової агресії, в період карантинних обмежень — промислове виробництво цієї продукції має вищу собівартість через терміни вирощування й орієнтоване на платоспроможне населення.
За чотири останніх роки промислове поголів’я гусей скоротилося в п’ять разів, качок — удвічі, в основному утримують ці види птиці в господарствах населення, однак і там зменшення поголів’я відбулося на 25%. На жаль, ці види птахівничої продукції перейшли в статус нішевих і матимуть промисловий розвиток із відновленням чисельності й купівельної спроможності населення.
— Як, на Ваш погляд, розвиватиметься галузь птахівництва в Україні?
— Україна, як виробник продукції птахівництва, має значний експортний потенціал, який після закінчення воєнних дій за виваженої державної політики до галузі та сприяння в розширенні доступу до зовнішніх ринків, здатен значно збільшити обсяги зовнішньої торгівлі.
Сьогодні та найближчої перспективи експорт буде головним драйвером збільшення виробництва, гарантом прибутковості галузі. У цьому контексті лібералізації торгівлі з головними країнами — імпортерками продукції птахівництва, отримання доступу до нових ринків збуту є суттєвою передумовою для подальшого нарощування виробництва. Сподіватися на швидке відновлення внутрішнього споживання найближчим часом не варто.
Ще одним головним чинником подальшого розвитку галузі птахівництва в Україні є те, що з 2026 року виробники повинні повністю перейти на європейські вимоги щодо утримання птиці.
Фактично має відбутися повна заміна технологічного обладнання в 70% виробників яєць і необхідні суттєві додаткові інвестиції у виробництво для виробників м’яса. За попередніми розрахунками сума інвестицій для всієї птахівничої галузі (підприємств яєчного та м’ясного напрямку) для повного переходу на європейські стандарти благополуччя птиці становитиме не менш ніж 17 млрд гривень за забезпечення тільки обсягів виробництва 2024 року. І це ми говоримо тільки про пташники, а ще потрібні інвестиції в зони підрощування, забійні цехи, сортувальне обладнання, складські приміщення, комбікормове обладнання, забезпечення інфраструктурними об’єктами, переробка відходів, транспорт тощо.
До того ж галузь має запроваджувати нові стандарти в умовах невизначеності щодо подальших воєнних дій на території країни й інвестувати значні кошти у часи високих воєнних ризиків і кадрового голоду. Через війну впровадження нових стандартів відбувається останні чотири роки низькими темпами й в основному великими інтегрованими виробниками, хто планував розширити свій експорт у країни ЄС. На наш погляд, швидкий перехід можливий після завершення воєнних дій, наявності дієвих фінансових програм для переобладнання птахопідприємств і повної лібералізації торгівлі продукцією птахівництва з країнами ЄС.
Це величезний виклик для галузі, виробників, для країни загалом. До речі, 2026 року Європейська Комісія планує оновити вимоги до утримання птиці, які, зокрема, передбачатимуть заборону кліткового обладнання.