Силосні гібриди кукурудзи закривають потреби кормової бази для ВРХ

Жоден гібрид кукурудзи не здатен одночасно забезпечити максимум урожайності на зерно й ідеальні властивості для силосу. Тому виробникам тваринницької продукції доцільно зосередитися саме на силосних гібридах, які повністю відповідають потребам кормової бази.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Іноді аграрії намагаються поєднати два напрями використання кукурудзи, обираючи гібриди нібито подвійного призначення. Але така стратегія часто не виправдовує очікувань. Альтернатив силосним гібридам не існує, якщо мета господарства ‒ якісний корм для ВРХ, оптимальна врожайність і ефективне використання угідь.

Силос із кукурудзи ‒ не просто зелена маса: він містить багато енергії, крохмалю, сирого протеїну, клітковини й жиру, що критично важливо для збалансованої годівлі. У фазу молочно-воскової стиглості за вологості 65-70% поживна цінність 1 кг такого силосу становить 0,2-0,25 кормової одиниці, а показник 12-14 г перетравного протеїну й обмінної енергії до 11,5 МДж у сухій речовині зіставний із ячменем.

Крохмаль і протеїн кукурудзи не розщеплюються у рубці, а засвоюються в кишківнику ‒ саме тому вони мають високу біодоступність, підвищують молочну продуктивність корів, поліпшують обмін речовин і стимулюють прирости молодняку.

Виробництво такого корму економічно вигідніше, ніж із традиційних багаторічних трав: швидше закладання, вищий вихід сухої речовини, енергії та стабільна якість.

Як повідомлялося, консерванти зменшують кількість дріжджів у кукурудзяному силосі.